Справа № 2а-118/2010

бн

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2010

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Струс Л.Б.

при секретарі Цап І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ при ГУ МВС України у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ВХ № 001151 від 3.08.2009 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд -

встановив:

7.09.2009р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до УДАІ при ГУ МВС України у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ВХ № 001151 від 3.08.2009 року по справі про адміністративне порушення зач.1 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги в основному мотивувала тим, що постанова серії ВХ №001151 від 3.08.2009р. у справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необгрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства, просить про скасування такої.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві, пояснила, що 3.08.2009р. під час керування автомобілем працівники ДАІ її не зупиняли, протокол та постанову про адмінправопорушення не складали, просить про задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови, як незаконної.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав заперечення (а.с.-14-17), у якому позов не визнав, просить у задоволенні такого відмовити, справу розглядати у відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, мотивує це наступним. г.

Судом встановлено, що постановою інспектора Хмельницького взводу ДПС ОДДЗ ОСОБА_2 від 3.08.2009 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.; і зокрема за те, що 3.08.2009 року о 12 год. ЗО хв., на 281 км. автодороги Стрий- Знам»янка, в населеному пункті ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 перевищила швидкість на 47 км/год, чим порушила вимоги п.12.4 ПДР України /а.с.-4/.

Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та аідеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14-1 КУпАП, і зокрема вимірювальним приладом швидкості «Візир 0810732».

Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеОфіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).

Між тим, ст.14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме Засобами; фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.

За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Із фотокарток зроблених приладом «Візир» (а.с.-5, 17) не можливо визначити місця' скоєння

правопорушення з прив»язкою до дорожніх знаків «Населений пункт» чи «Обмеження максимальної швидкості руху». На підставі цього можна зробити висновок, що фотографія може бути зроблена в люба місці, а також там де відповідними знаками передбачена швидкість з якою рухалась позивачка.

Окрім того, фотокартки отримано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу «Візир» №0810732, хоча в «Методичних рекомендаціях по роботі з радіолокаційним вії записуючим вимірювачем швидкості «Візир» зовсім немає такого поняття, як робота в автоматичне режимі, а робота такого приладу відбувається тільки в ручному режимі, а отже вони викликають сумнів суд їх до уваги, як докази у справі не бере. І

Таким чином, відповідно до ст.14-1 КУпАП, пристрій, який робить фіксацію правопорушення ПДР повинно працювати в автоматичному режимі, а пристрій «Візир» не дозволяє працювати і фіксувати транспортня засоби в автоматичному режимі, тобто без втручання людини (інспектора) він не в змозі автоматично зафіксувати правопорушення, в даному випадку інспектор натиснувши кнопку фіксації, і зафіксував - вибраний ним момент часу, автомобіль та місце фіксації. Щ

Відповідно до Закону України «Про міліцію», співробітник міліції повинен припиняти адміністративні правопорушення, а також відповідно до п. 12, Наказу від 13.11.2006 N 1111, Про затвердження Інтрукції діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України інспектору Я визначено активно реагувати і припиняти правопорушення в тому числі, перевищення швидкості, а не спостерігати за правопорушенням, яке відбувається в його присутності. Такі завдання працівників Я зазначені і у відомчому наказів МВС України. Я

Сам факт не припинення правопорушення позбавив особу, яка керувала транспортним засобом можливості об'єктивно оцінити те, що відбувалося на місці і вказати інспектору на можливі причини помилкової фіксації швидкості автомобіля, що в свою чергу ставить під сумнів місце, час та швидкісний режим зазначений в постанові про правопорушення, окрім того адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності порушника, що є грубим порушенням вимог закону.

Разом з тим, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію тощо. Між тим повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13Л1.20И 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробтники які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому, при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює* наявнісіш відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністрати відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технпш приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фотокінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів,! стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а там іншими документами. І

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинеі адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. І КУпАП є недоведеним і необґрунтовані оскільки показання технічного приладу (візир №0810732) не містить функції фіксації, будь-яким способами факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 ї практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення' інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, ч. З ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не

За наведеного, суд приходить до висновку, що постанова інспектора Хмельницького взводу ДПС ДАІ ОСОБА_2 за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки винесена без достатніх доказів.

Керуючись ст.ст. 6, 18, 19, 68, 70, 106, 160-163 КАС України, та на підставі Закону України «Про міліцію», Наказу МВС України від 13.11.2006 року «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо- патрульної служби Державтоінспекції МВС України», ст.ст. 287,288 КУпАП,

постановив:

позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВХ № 001151 від 3.08.2009 року, винесену інспектором Хмельницького взводу ДПС для ОДДЗ прапорщиком міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 грн.

Адміністративну справу на ОСОБА_1 за ч.І ст.122 КУпАП провадженням закрити за відсутністю в її діях складу інкримінованого правопорушення.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів.

Суддя ОСОБА_4