Справа № 348/504/15-к

Провадження № 11-кп/779/248/2015

Категорія ст.263 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Флоряк Д.В. Д. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гандзюка В.П.,

суддів Іванів О.Й., Ткачук Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Шемрай Г.А.,

прокурора Шишка Є.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12015090200000092 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Надвірнянського районного суду від 15 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, який має середню освіту, тимчасово не працює, одружений, не судимий,

визнаний винним за ч.1 ст.263 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

Стягнуто на користь держави з ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням балістичної експертизи в розмірі 1719 грн. 48 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу, а також незаконно придбав, носив та зберігав бойові припаси, без передбаченого законом дозволу.

Установлено, що восени 2011 року в смт. Делятин, Надвірнянського району, ОСОБА_2 незаконно придбав, одержавши в подарунок від свого батька ОСОБА_3, який помер в 2011 році, однозарядну малокаліберну гвинтівку типу "Монте Крісто", яку в подальшому переніс до своєї кімнати у житловому будинку №148 по вул. Шевченка в смт. Делятин, Надвірнянського району, де умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, зберігав під ліжком без передбаченого законом дозволу. 20 лютого 2015 року о 8 год. 30 хв. в смт. Десятин по вул. Шевченка, 148, працівниками Надвірнянського РВ УМВС під час проведення санкціонованого обшуку у житловому будинку ОСОБА_2 було виявлено та вилучено вищевказану гвинтівку, що згідно висновку експерта №107 від 24.02.2015 року є однозарядною нарізною вогнепальною зброєю типу "Монте Крісто", під 6-мм патрон Флобера, кільцевого спалаху, без номера промислового виробництва, яка придатна для стрільби спортивно-мисливськими гвинтівочними патронами кільцевого запалювання калібру 5,6 мм.

Крім цього, ще в 2013 році в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності ОСОБА_2 незаконно придбав за 50 грн. в невстановленої слідством особи чоловічої статі паперову коробку із написом "50 патронов охотничьих 5,6 мм Соболь" із вмістом 41 патрон калібру 5,6 мм., яку в подальшому незаконно переніс до свого господарства, що в смт. Делятин по вул. Шевченка, 148, де умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, незаконно зберігав в печі житлового будинку без передбаченого законом дозволу до 20.02.2015 року. 20 лютого 2015 року о 8 год. 30 хв. в смт. Делятин по вул. Шевченка, 148, працівниками Надвірнянського РВ УМВС під час проведення санкціонованого обшуку у житловому будинку ОСОБА_2 було виявлено та вилучено вищевказані патрони в кількості 41 шт., що згідно висновку експерта №106 від 25.02.2015 року є боєприпасами вогнепальної нарізної зброї – спортивно-мисливськими гвинтівочними патронами кільцевого спалаху калібру 5,6 мм, промислового виробництва та призначені для спортивних тренувальних стрільб, змагань і промислового полювання. Патрони придатні для стрільби та можуть використовуватись з пістолетом, гвинтівкою, карабіном, нарізними стволами комбінованих рушниць тощо, калібру 5,6 мм.

Не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій вважає вирок суду незаконним з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Зокрема, суд невірно застосував положення ст.69 КК України, не врахувавши, що відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України щире каяття та сприяння розкриттю злочину не є сукупністю тих обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а є однією з обставин, яка пом'якшує покарання. Той факт, що особа раніше не притягалась до кримінальної відповідальності є характеризуючою обставиною, але а ж ніяк не підставою для застосування ст.69 КК України. Призначаючи покарання у виді штрафу, суд не врахував підвищену суспільну небезпеку незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами, яка полягає у тому, що воно створює сприятливі умови для вчинення злочинів із використанням зазначених предметів.

Просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Під час апеляційного розгляду прокурор подану апеляційну скаргу підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_2 доводи апелянта заперечив та просив вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, з’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення обвинуваченого, який просить залишити вирок без зміни, думку прокурора, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, який йому інкримінується, а також правильність кваліфікації дій, в силу положень ч.3 ст.404 КПК України, перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Що стосується покликання прокурора про незаконність та м’якість призначеного ОСОБА_2 покарання, то колегія суддів вважає, що такі є непереконливими.

Зокрема, твердження прокурора про незаконність застосування ст. 69 КК України є необґрунтованим.

Застосування ст.69 КК України, за наявністю певних підстав, передбачене до особи, яка вчинила будь-який (за винятком злочинів невеликої тяжкості) злочин незалежно від кількості епізодів та розміру заподіяних збитків.

При цьому, слід врахувати і роз’яснення в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2004 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за дані злочини, або перехід до іншого більш м’якого виду основного покарання або не призначення обов’язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

За змістом ч.1 ст.69 КК України призначення покарання за ч. 1 ст.263 КК України, шляхом переходу до іншого більш м'якого виду покарання, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

У справі наявні дані, які не заперечуються в апеляційній скарзі, про встановлені обставини, що пом’якшують покарання. Це – зізнання, щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Вказані обставини передбачені ст. 66 КК України і заперечення прокурором їх сукупності є безпідставним.

Суд першої інстанції правильно визначив наведені обставини, врахував дані про особу винного, який хоч і вчинив тяжкий злочин, проте має постійне місце проживання, одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Судом не спростовано того, що обвинувачений з власної ініціативи не придбав зброю, а вона дісталася йому після смерті батька. Разом з тим, як стверджує ОСОБА_2 зазначеній гвинтівці більше ста років з дня виготовлення, він ніколи її не пристрілював та вважав такою, що непридатна до стрільби.

Крім того, колегія суддів враховує, що даний злочин не являється корисливим або таким, що завдав матеріальну чи моральну шкоду іншим особам. Також, не має даних, які б свідчили про те, що обвинувачений намагався або планував застосувати зброю та бойові припаси у протиправній діяльності.

Не можна погодитися з доводами прокурора про підвищену суспільну небезпеку незаконного зберігання рушниці ОСОБА_2 в умовах воєнного конфлікту в Україні, оскільки в конкретній ситуації така не пов’язана із військовими діями на сході держави і в конкретних умовах не може вважатися реальною для здійснення бойових дій.

Тому, на думку колегії суддів, застосування ст. 69 КК України в конкретному випадку є обґрунтованим.

Стосовно виду призначеного судом першої інстанції покарання, то на думку колегії суддів, суд обґрунтовано визначив ОСОБА_2 штраф. Це покарання узгоджується із засадами ст.65 КК України, є достатнім для виправлення обвинуваченого і не може вважатись надто м’якими, як про це вказує прокурор.

За таких обставин, вирок суду є законним та обґрунтованим і апеляційних підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 15 квітня 2015 року відносно ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців із дня проголошення.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді О.Й. Іванів

ОСОБА_4