Справа № 2-119\08
РІШЕННЯ
Іменем України
26 серпня 2008 року Краснолуцький міський суд Луганської області в складі: головуючого - судді Палюх Т.Д. при секретарі Лебединець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красному Лучі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП „Донбасантрацит" в особі ВП „Шахта Хрустальська", відділенню виконавчої дирекції Фонду ССНВ в м. Красний Луч про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення заборгованості з щомісячних сум відшкодування шкоди та компенсації,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 12.03.2007року звернувся до суду із позовною заявою, в обгрунтування якої зазначив, що працюючи на шахті "Хрустальська" во „Донбасантрацит" на підземних роботах, він отримав професійне захворювання, у зв"язку з чим МСЕК встановила йому утрату професійної працездатності 25% з 16. 05.1994року безстроково.
Шахтою "Хрустальська" з 16.05.1994р. йому проводились виплати в відшкодування шкоди, аз 01.04.2001 року страхові виплати здійснює ФондССНС(в подальшому Фонд).
Шахта нарахувала позивачу відшкодування шкоди виходячи із його фактичного середнього заробітку гірничого майстра монтажної дільниці за 3 місяці перед встановленням втрати працездатності ( лютий, березень, квітень 1994 року) в розмірі 2 907 609крб.
Позивач вважав, що шахта необгрунтована зменшувала йому платежі у відшкодування шкоди, тому просив суд стягнути недоплату, що утворилась за певні періоди з відповідачів та зобов"язати співвідповідача перерахувати йому страхові суми в сторону збільшення згідно наданих ним розрахунків( а.с. 46-56).
21.06.2007року позивач повністю змінив позовні вимоги та надав інші розрахунки (а.с. 40-44, 49-56).
Позивач вважає, що шахтою правильно був розрахований його середній заробіток та проведені виплати у червні 1994року, але у липні він не був належним чином скоригований на коефіцієнт 2 у зв'язку із черговим підвищеннями тарифних ставок та окладів на шахті з 01.07.1994року у 2 рази, відповідно його скоригована з договорної на державну середньомісячна заробітна з 01.07. 1994року повинна була складати 4 598 258крб., внаслідок чого подальші коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів застосовувались до неправильної суми. Це спричинило безпідставне зменшення щомісячних сум відшкодування шкоди і облікова справа була передана відділенню Фонду з 01.04.2001 року із неправильною щомісячною сумою 92, 71 грн.замість правильної, на думку позивача, суми 178, 21грн. Просив суд перерахувати відшкодування шкоди та стягнути з відповідача заборгованість з щомісячних сум з відшкодування шкоди в сумі 5 864грн.26 коп.3а період з 16.05.94р. по 01.04.01р. та компенсацію в сумі 3 834, 33грн, з співвідповідача-заборгованість з щомісячних страхових сум за період з 01.04.2001 року по 01.12.2006року в сумі 9 202, 240грн. та компенсацію в сумі 2 703, 26грн., згідно наданих ним розрахунків, та зобов"язати
співвідповідача провадити йому страхові виплати із суми 431, 12грн. із подальшим збільшенням згідно діючому законодавству.
2 і .09.2007року позивач доповнив позовні вимоги: просив суд також стягнути з відповідача недоплачену одноразову допомогу в сумі 202грн. та компенсацію втрати частини одноразової допомоги у зв"язку з несвоєчасною виплатою в сумі 15 610, 20грн.
18.08.2008року позивач уточнив позовні вимоги із розрахунками на момент розгляду справи в суді, просить суд стягнути з відповідача заборгованість з щомісячних сум 5 864, 26грн., компенсацію в сумі 6512, 46грн. з подальшим перерахунком на момент виплати; стягнути з співвідповідача заборгованість з щомісячних виплате сумі 14 402, 20грн за період з 01.04.2001 року по 01.09.2008року, компенсацію в сумі 7 747, 27грн. за період з 01.04.2001 року по 01.08.2008року із подальшим перерахунком на момент виплати, зобов'язати співвідповідача виплачувати страхову суму в розмірі 573, 28грн з 01.09.2008року.
В судовому засіданні 21.08.08р. позивач змінив позовні вимоги наступним чином: просить суд стягнути з відповідачів вищезазначені суми заборгованості з щомісячних платежів з визначенням правильної страхової суми 573, 28грн., стягнути з відповідача ДП „ДА" в особі ВП Шахта „Хрустальська" всю суму компенсації за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди, починаючи з 0І.01.1998року в сумі 14 249, 73грн. (6 512, 46грн. + 7 747, 27грн.), як з особи, винної у недоплаті, вимоги про стягнення недоплаченої сумі одноразової допомоги 202грн. та компенсації на цю суму 15 610грн.20 коп.(викладені у доповненні до позову від 21.09.2007року( а.с. 79-86) не заявляє.
Представник відповідача протягом розгляду справи кілька разів змінювала свою думку щодо обгрунтованості позовних вимог та надавала різні розрахунки сум відшкодування шкоди позивачу, в результаті позов визнала частково: в розмірі компенсації втрати частини виплат в відшкодування шкоди у зв"язку з несвоєчасною їх виплатою згідно розрахунку позивача(а.с. 193-195)за період з 12.03. 2004 року, оскільки позивач звернувся до суду із позовом 12.03.2007року, просить суд застосувати строк позовної давності. Повністю визнає правильним розрахунок позивача, згідно якого сума недоплати на 01.04.2001 року склала 5 864, 26грн., а правильна страхова сума складає 573, 28грн.(а.с. 200-201). Суду пояснила, що на шахті „Хрустальська" у 1993- 1994 роках була застосована так звана "договірна" оплата праці, а саме: у відповідності із Галузевою Угодою між Мінвуглепромом та профспілками працівників вугільної промисловості від 1992 року, шахти, які мали фінансову можливість, встановлювали самостійно щомісячно оплату труда, яка перевищувала розмір державних ставок та окладів. Тому у відповідності із пунктом 12.27. вищезазначеної Угоди відшкодування шкоди на цих підприємствах провадилось із розрахунку середньої заробітної плати, яка склалась за місяць, що передував місяцю, в якому провадились виплати. Згідно наказу по шахті „Хрустальська'" № 677 від 03.11.1994 року підлягали перерахунку суми відшкодування шкоди із „договорних" на державні ставки і оклади, далі ці суми підлягали перерахунку з 01.07.1994року на коефіцієнт 2 збільшення у липні 1994 року державних ставок та окладів, з 01.08.1994року на коефіцієнт 1, 41, та з 01.10.1994року на коефіцієнт 1, 416 (а.с. 197). Але шахтою були застосовані до виплат відшкодування шкоди тільки коефіцієнти 1, 41 та 1, 416, коефіцієнт 2, 0 належним чином застосований не був, що і спричинило подальше неправильне нарахування знижених щомісячних платежів. Подані раніше відповідачем розрахунки інших сум, які визнавались відповідачем протягом розгляду справи, є неправильними, просить суд не брати їх до уваги.
Представник співвідповідача позовні вимоги визнав частково, в межах трирічного строку позовної давності, в сумі заборгованості з щомісячних платежів 2214, 71грн з 12.03.2004року по 15.04.2008року згідно розрахунку на а.с. 168 та суми недоплати з 15.04.2008року по серпень 2008року із розрахунку щомісячної недоплати 64, 44грн. Суду
пояснив, що вважає правильним розрахунок відповідача, згідно якому правильна сума відшкодування шкоди позивачу на момент передачі до Фонду з 01.04.2001р. складає 112 грн.69коп.3амість 92грн.71коп., тобто без застосування коефіцієту 2 у липні 1994року. Фонд згоден перерахувати виплати виходячи з суми на дійсний час 362, 84грн. замість фактично виплаченої 298, 51грн. із подальшим ії збільшенням згідно діючого законодавства.
Вислухавши позивача, представників відповідача та співвідповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: сума компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв"язку із несвоєчасною виплатою за три роки перед зверненням до суду за період з 12.03.2004року по 01.08.2008року 4031, 54грн.підлягає стягненню з відповідача, сума 10 255, 71грн. заборгованості з відшкодування шкоди за три роки перед зверненням до суду за період з 12.03.2004року по 01.08.2008року підлягає стягненню з співвідповідача, також суд покладає йому за обов'язок нарахувати та виплатити позивачу з 01.08.2008 року страхові виплати, виходячи із суми 573, 28грн. К таким висновкам суд приходить із наступного.
Виходячи із загальних норм права, при визначенні правильності сум відшкодування шкоди позивачу слід керуватись нормативними актами, що діяли на момент призначення та перерахунку йому виплат.
Відповідно до п.22 Правил відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ від 23.06.93р. № 472 ( зі змінами й доповненнями від 18.07.94.№ 492 та 03.10.97р. №1100) середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування обчислюють за бажанням потерпілого за 12 або за З останні повні місяці роботи, що передували стійкій втраті працездатності (при профзахворюванні).
Довідкою шахти "Хрустальська", підтверджується розмір середнього заробітку позивача затри місяці перед встановленням втрати працездатності з 16.05.1994р. в сумі 2 907 609, 00крб. (а.с. 31).
Судом встановлено, що на шахтах у 1993-1994 роках у відповідності із рекомендаціями першого віце-премьєра України ОСОБА_2. була запроваджена договірна оплата труда, яка залежала від відсотку виконання плану та фінансових можливостей підприємства, тому була значно вищою, ніж оплата за тарифними ставками та окладами, встановленими державними актами. Також відшкодування шкоди провадилось за пунктом 12.27. Тарифної угоди між Мінвуглепромом та галузевими профсоюзами від 12.02.92р. Як вбачається з наказу по шахті „Хрустальська" № 677 від 03.11.1994року, на зазначеній шахті існувала договорна оплата праці з 01.06.1993 року (а.с. 93, 197).
Свідок Ковальов В.1. суду пояснив, що працює на шахті „Хрустальська" нормировщиком. Позивачу був взятий його фактичний середній заробіток за лютий, березень, квітень 1994року, який склав 2 907 609, 00крб. Із припиненням договорної оплати праці цей середній заробіток був скоригований на державні посадові оклади для того, щоб правильно далі застосувати до нього коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів, в результаті середній заробіток склав 2 299129крб.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що даних про розмір державного посадового окладу по шахті „Хрустальська" у 1993-1994р.р., зокрема у липні 1994року не зберіглося.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що фактичне збільшення посадового окладу позивача у грудні 1993року порівняно до листопада 1993року -2, 06, у січні 1994року-1, 94, тобто на шахті була застосована договорна оплата праці.
Судом також встановлено, що у липні 1994 року державні ставки та оклади на підприємствах Мінвуглепрому наказом № 188 були збільшені вдвічі. На шахті
"Хрустальська з 01.07.1994року механізм виплат відшкодування шкоди у зв"язку з ушкодженням здоров"я на виробництві був переведений на державні тарифні ставки та оклади, це відбулося у листопаді І994року згідно наказу № 677 від 03.11.1994року, яким було предписано послідовно підвищити ці виплати на коефіцієнти 2, 0, 1, 41 та 1, 416. Але з довідки відповідача про фактично виплачені позивачу сумі відшкодування шкоди ( а.с. 12) вбачається, що фактично шахтою були збільшені виплати лишена коефіцієнти 1, 41 та 1, 416, акоеіфіцієнт 2 не був застосований.
Отже вимоги позивача щодо збільшення йому відшкодування шкоди з 1.07.1994р. на коефіцієнт 2 є обгрунтованими.
Ця обставина також підтверджується результатами перевірки теріторіальної державної інспекції праці у Луганської області за зверненням позивача( а.с. 178-181).
Позицію представника співвідповідача про правильность розрахунків, раніше наданих відповідачем та виконаних ним без урахування коефіцієнта 2 у липні 1994року( а.с. 144-146), відповідно до яких співвідповідачем розрахована визнана ним в межах строку позовної давності сума недоплати (а.с. 167), суд вважає необгрунтованою, оскільки співвідповідач не надав суду доказів на її підтвердження, а тільки обмежився ствердженням, що він не визнає необхідність застосування К 2.
Судом перевірені наведені позивачем та відповідачем розрахунки щомісячних сум відшкодування шкоди, вони ідентичні, відповідають вимогам діючого на той час законодавства та є арифметично вірними. Судом також перевірені розрахунки сум компенсації, виконані позивачем, вони є обгрунтованими та арифметично вірними.
Разом з тим суд вважає, що позивачем пропущений загальний трирічний строк позовної давності, тому його вимоги підлягають задоволенню лише в його межах, тобто за період з 12.03.2004року (три роки перед зверненням до суду), виходячи з положень абзацу 5 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6( в редації постанови від 24 жовтня 2203р.№ 9) згідно яких вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, Правилами відшкодування власником підприємства, установи.організації' або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, затв.ПКМУ від 23.06.93р. № 472 (зі змінами і доповненнями), постановою КМУ від 26.05.1992року № 276, Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинили втрату працездатності», п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р (із змінами згідно постанови від 24.10.2003р.), суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1.3адовольнити частково.
Стягнути з ДП «Донбасантрацит» в особі ВП Шахта "Хрустальська" на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно нараховані та невиплачені суми відшкодування шкоди за період з 12.03.2004 року по 31.07.2008 року в сумі 4031, 54грн. та понесені позивачем судові витрати в сумі 30 грн., а всього 4061, 54грн.
Стягнути з Краснолуцького відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з 12.03.2004 року по 01.08.2008року в сумі 10 255, 71грн.
Поставити за обов"язок Краснолуцькому відділенню виконавчої дирекції Фонду ССНВ провадити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 01.08.2008 року в розмірі 573, 28грн. із подальшим коригуванням згідно діючого законодавства.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1. до ДП „ДА" в особі ВП „Шахта Хрустальська та до Краснолуцького відділення ФССНВ відмовити за пропуском строку позовної давності.
Стягнути з ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта Хрустальська» судовий збір в дохід держави в сумі 51 грн.00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подачи у 10-ден ний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням у 20-денний строк після цього апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.