Справа № 2-518/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року                                                           м. Сімферополь

    Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

Головуючого судді  - Діденка Д.О.,

при секретарі – Куліковій Т.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про усунення перешкод у користуванні власністю, треті особи – СМБРТІ, Управління містбудування та архітектури, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулася до суду із зазначеним позовом,  мотивуючи тим, що відповідачами самовільно впритул до стіни її будинку збудовано сарай літ. «Б», внаслідок чого, вона не має можливості обслуговувати  стіну будинку, проводити її ремонт та ін.. На її звернення про знесення сараю відповідачі не реагують, тому вона просить суд зобов’язати відповідачів демонтувати стіну сараю, що примикає до несущої стіни капітального будинку літ. «А».    

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала  та пояснила, що сарай літ. «Б» знаходився на відстані від стіни будинку на 60 см. У теперішній час межі не існує і стіна сараю примикає до стіни капітального будинку та має бути перенесена.

Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав та пояснив, що  купив частку у будинку АДРЕСА_1. Сарай літ. «Б» належить йому та іншим співвласникам. На час купівлі будинку він вже був збудований, ніяких перебудувань він не робив.

Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав та пояснив, що придбав частку будинку та сараю літ. «Б» у 1992р. Сарай був побудований у такому вигляді, в якому він знаходиться у теперішній час, стіна сараю примикала до будинку позивачки.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що вона придбала частку будинку АДРЕСА_1 в м.Сімферополі у 2002р., сарай літ «Б» належить їй на праві спільної власності. Перебудування сараю вона не робила.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка є власницею частки домоволодіння АДРЕСА_2.

Відповідачі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 в м.Сімферополі, яке межує з домоволодінням позивачки. Відповідачу ОСОБА_7 належить Ѕ частка зазначеного домоволодіння, відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 належить ј частка домоволодіння, відповідачу ОСОБА_6 належить ј частка домоволодіння. На території зазначеного домоволодіння знаходиться сарай літ. «Б», який знаходиться у спільній власності відповідачів.

Викладені обставини не оспорювалися сторонами у судовому засіданні та підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно повідомленню СМБРТІ № 21945 від 21.02.2007р. інвентаризація сараю літ. «Б», що знаходиться за адресою%.АДРЕСА_1 була здійснена у 1946р.

Згідно  плану земельної ділянки до будівель, розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 станом на 15.09.1957р. за даними архівних документів СМБРТІ між стіною жилого будинку літ «А» та стіною сарая літ. «Б» існує прохід, якій становить 0,6 м.,  згідно розмірів на плані земельної ділянки (додаток № 1 до висновку експерта № 1764 від 01.08.2008р.).

Станом на 2008р.  задньої стіни сараю літ «Б» не існує, сарай є прибудовою до  несущої стіни жилого будинку літ. «А».

Відповідно до  п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських та селищних поселень»  за для догляду за стіною будинку літ. «А» відстань між нею та іншою конструкцією стіни має бути не менш 1 метру.

Згідно висновку експерта № 1764 від 01.08.2008р. сарай літ. «Б», що розташований на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 в м.Сімферополі, не відповідає п. 3.24, 3.25, 3.25а ДБН 360-92.  Стіною сараю літ. «Б» є стіна  жилого будинку літ. «А».

З матеріалів справи вбачається, що саме сарай літ. «Б» був прибудований у порушення ДБН до стіни будинку позивачки.

Згідно ст.. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Не приймається судом посилання відповідачів про те, що спірний сарай збудований попередніми власниками, бо  ця обставина не може перешкоджати власнику у поновленні своїх прав та усуненні порушень.

Позивачка не має можливості реалізувати своє право користування власністю - обслуговувати відповідну частку належного їй на праві власності будинку. Тому, суд вважає, що позові вимоги  ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та доведеними у судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

    На підставі 391 ЦК України, ЗУ „ Про планування та забудову територій”, керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

    позов задовольнити.

    Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 власністю, шляхом зобов’язання відповідачів перенести  сарай літ. «Б» на 1м. від будинку літ. «А» домоволодіння по АДРЕСА_2 в м.Сімферополі.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судові витрати у сумі 16 грн.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: