Справа № 2-527/2009

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року                         м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі: головуючого судді – Діденка Д.О., при секретарі Куліковій Т.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою прокурора м.Сімферополя в інтересах ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «СБ»  від 04.01.2007 р., зацікавлені особи:  постійно діючий третейський суд при асоціації «СБ», ОСОБА_2, СМБРТІ,  ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м.Сімферополя  звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про скасування рішення постійно діючого  третейського суду при асоціації «СБ»  від 04.01.2007 р., мотивуючи тим, що  позивач є рідним братом ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, які померли. Остання на момент смерті була власницею квартири АДРЕСА_1. Після смерті сестер ОСОБА_1 намагаючись  оформити спадщину з’ясував, що спірним рішенням третейського суду право власності на вказану квартиру було визнано  за ОСОБА_2 після чого продана ним ОСОБА_7 Підставою для винесення такого рішення став нібито борг ОСОБА_6, який вона не погасила та в якості відступного  передала ОСОБА_2  квартиру. Вважає це рішення незаконним, бо як встановлено висновком спеціаліста НДЕКЦ підпис від імені ОСОБА_6 на третейській угоді виконаний з великою часткою вірогідності іншою особою. Крім того, перевіркою встановлено, що ОСОБА_6 боргів не мала, розписка про отримання нею  10000 грн. та третейська угода були підготовлені в офісі третейського суду, обставини справи суддею не встановлювалися, а ним лише було підписано  спірне рішення. В зв’язку з викладеним просить скасувати зазначене рішення.

Прокурор та представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про скасування рішення підтримали. Прокурор пояснив, що за фактом незаконного заволодіння квартирою, що належала ОСОБА_6, порушено кримінальну справу, допитаний суддя третейського суду Волошин Н.А. пояснив, що текст спірного  рішення був для нього підготовлений та він його лише підписав.  Також прокурор зазначив, що боргова розписка не може бути підставою для набуття права власності на нерухоме майно, для чого встановлений відповідний порядок та обов’язкова реєстрація.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала  проти скасування рішення, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не був стороною у справі та права на оскарження відповідно до ЗУ «Про третейські суди» не має. Заява про скасування рішення третейського суду подана із пропуском встановленого зазначеним Законом строку. Також, вважає, що передбачених Законом підстав для оскарження та скасування рішення немає, наведений прокурором висновок спеціаліста щодо підпису ОСОБА_6 у третейській угоді не є належним доказом та не відповідає вимогам законодавства про судову експертизу.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила, надала заяву з проханням відмовити у позові прокурора за мотивами аналогічними тим, що наведені представником ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Вислухавши сторони  та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 04.01.2007 р. рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «СБ» у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання права власності прийнято рішення про задоволення позову та  припинення  права власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 у зв’язку з передачею  боржником  кредитору відступного. Визнано за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру.

Як вбачається з рішення  між сторонами був укладений договір позики на суму 10000 грн. Відповідачка ОСОБА_6  в обумовлений термін позику не повернула та визнала у судовому засіданні вимогу про передачу в якості відступного квартири за вказаною адресою, що належить їй на праві власності.

Згідно третейській угоді від 04.01.2007 р., укладеній між  ОСОБА_2 та  ОСОБА_6 сторони підтвердили свій намір  передати на розгляд зазначеного третейського суду  спір відносно визнання  права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалюючи рішення суд погоджується із запереченнями зацікавлених осіб щодо недоведеності прокурором того, що підпис ОСОБА_6 у третейській угоді виконаний іншою особою, бо належних доказів цієї обставини суду не надано. Посилання ж ОСОБА_9 та представника ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 не є стороною у справі та не має права звернення із заявою відповідно до ЗУ «Про третейські суди» необґрунтоване, бо до суду звернувся прокурор  на підставі ЗУ «Про прокуратуру» в межах наданих йому повноважень.  

Згідно ст..3 ЗУ «Про третейські суди» передбачено, що завданням  третейського суду є захист  майнових і немайнових прав та охоронюваних інтересів сторін третейського розгляду.

Згідно п.7 ч.1 ст.6 ЗУ „Про третейськи суди” , третейськи суди, в порядку передбаченому цим Законом, можуть розглядати  будь-які справи, що виникають з цивільних та  господарських правовідносин за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно  судами загальної юрисдикції.

Згідно п.1 ч.3 ст.51 ЗУ «Про третейські суди» рішення третейського суду  може бути оскаржене та скасоване з тієї підстави, що справа, по якій прийнято рішення  третейського суду , не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

В заяві про скасування рішення третейського суду прокурор зазначає, що  посилання третейського суду у спірному рішенні  на  положення про відступне є необґрунтованим в зв’язку з  відсутністю  договору про відчуження  квартири, як нерухомого майна, що має бути нотаріально посвідченим та підлягає державній реєстрації.

Суд  з цим погоджується з цим з наступного.

Третейською угодою в оскаржуваному рішенні передбачено передачу на розгляд третейського суду спору про право власності. Проте, як вбачається з рішення, судом спір не розглядався, бо фактично був відсутній, правовідносини між сторонами виникли в зв’язку з укладенням договору позики. ОСОБА_6, як зазначено у рішенні, позов визнала та не заперечувала проти передачі в якості  відступного за боргом своєї квартири.

Ст.600 ЦК Україну, на яку послався третейський суд у рішенні, передбачає припинення зобов’язання за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові  відступного. Порядок передання відступного встановлюється сторонами.

Передача нерухомого майна у власність іншій особі, в тому числі в якості відступного, має відбуватися шляхом укладення договору, який згідно ст.657 ЦК підлягає  нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В даному випадку ці вимоги дотримані сторонами не були. Статтею 220 ЦК України передбачено право суду визнати дійсним договір в разі ухилення стороною від його нотаріального посвідчення. Третейський суд відповідно до закону таких повноважень не має.  Таким чином, визнаючи право власності на квартиру, яка належала ОСОБА_6, за ОСОБА_2 третейський суд, фактично, визнав договір про передачу відступного дійсним та розглянув справу, яка йому не підвідомча, що є підставою для скасування рішення.

На підставі ст.51  ЗУ  „Про третейськи суди”, ст..600, 657,220 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60, 209, 210, 212-214 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Заяву прокурора м.Сімферополя в інтересах ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «СБ»  від 04.01.2007 р. - задовольнити.

Рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «СБ»  від 04.01.2007 р. у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання права власності – скасувати.

Заяву про  апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п’яти днів з дня  її винесення, апеляційну скаргу – протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя