Справа № 683/3525/14-а

2-а/683/6/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Цимбалюка О.В.

при секретарі Поважнюк О.Б.

за участю прокурора Заремби О.І.

відповідача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора до Старокостянтинівського міського голови ОСОБА_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом до Старокостянтинівського міського голови ОСОБА_1, в якому просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не звільнення начальника Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори ОСОБА_4 з займаної посади відповідно до статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; зобов'язати відповідача розглянути питання щодо звільнення з посади начальника Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що постановою Старокостянтинівського районного суду від 09.07.2014 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП. Вказане правопорушення ОСОБА_4 вчинив, перебуваючи на посаді начальника Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори, яку займає і на даний час. Прокурор вважає, що не звільняючи ОСОБА_4 з займаної посади, у відповідності до вимог статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідач діє протиправно.

Прокурор в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та його представники позов не визнали в повному обсязі, мотивуючи це тим, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_4 з посади, оскільки притягнення його до адміністративної відповідальності не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Крім того на сьогодні це правопорушення усунуто.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Старокостянтинівського районного суду від 09.07.2014 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП.

Листом від 07.11.2014 року № 99-3554-вих-14 Старокостянтинівський міжрайонний прокурор повідомив відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення ОСОБА_4 та запропонував відповідачу розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_4 з займаної посади у відповідності до вимог частини другої статті 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідач листом від 11.11.2014 року 47/03-39-2581/2014 повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_4 із займаної посади, оскільки притягнення останнього до адміністративної відповідальності за статтею 172-7 КУпАП не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Статтею 29 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що нагляд за додержанням законів у сфері запобігання і протидії корупції здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення визначені статтею 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Так, абзацом другим частиною другої вказаної статті визначено, що інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з роботи (служби) у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, згідно пункту 7-1 частини першої, частини другої статті 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень (п. 1); основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення (п. 3).

Статтею 10 Закону № 1789-ХІІ визначено, що Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори з метою підвищення ефективності протидії злочинності та корупції координують діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI (далі - Закон № 3206-VI), органи прокуратури України заходи щодо запобігання і протидії корупції в межах повноважень, визначених Конституцією України.

Спеціально уповноважені суб'єкти безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень (далі - спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції).

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Крім того, відповідно до відповіді Міністерства юстиції України від 31.12.2014 року, статтями 6-10 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлені обмеження щодо використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання дарунків (пожертв), роботи близьких осіб та обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.

Статтею 14 цього ж Закону визначено основні, пов’язані з конфліктом інтересів, обов’язки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб:

1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;

2) повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що на час надходження листа про невиконання постанови Старокостянтинівського районного суду від 09 липня 2014 року ОСОБА_1 перебував і відпустці, після його виходу дана постанова була обговорена і прийнято рішення не звільняти ОСОБА_4 з займаної посади, крім того на час надходження листа зникли і підстави для конфлікту інтересів.

Як встановлено судом, правопорушення ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», допущене ОСОБА_4 не пов’язане з порушенням обмежень передбачених статтями 6-10 Закону, на даний час усунуто, тому позовні вимоги прокурора є безпідставними та задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Керуючись, ст.ст.6-14, 41, 128, 159-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст. ст. 5-10, 22, 29 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 4, 10 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, суд,-

п о с т а н о в и в :

В задоволені позову Старокостянтинівського міжрайонного прокурора до Старокостянтинівського міського голови ОСОБА_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: