h

справа № 2-а-27582/08

категорія 2.31.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С. ,

при секретарі - Янушевській В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації

про стягнення суми,-

встановив:

У вересні 2008 року, ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення суми. Свої вимоги мотивує тим, що їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначена доплата була проведена у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України, тоді як Законом визначені інші, значно більший, її розмір, кратний мінімальній заробітній платі у періоди з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, що призвело до порушення її прав. Просить суд, стягнути на її користь зазначену доплату у розмірі 5337,00 грн.

Позивач в судове засідання не з"явилася, справу просила слухати у її відсутність.

Представник відповідача до суду не з’явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, непрацюючий пенсіонер та в спірний період часу проживала в м. Овруч Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. В спірний період часу зазначена доплата проводилася в розмірі 10,50 грн.

Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першої цієї статті. Відповідно до ч.1 ст.39 Закону у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі дві мінімальні заробітні плати щомісяця.

Проте вказана доплата виплачувалась у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.

Зміст законів України, якими встановлюються розміри мінімальних заробітних плат, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації положень ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”.

Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, а не Постанова КМУ №836.

Дію ст. 39 Закону було зупинено на 2006 рік, в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом N 3235-IV( 3235-15 ) від 20.12.2005. На 2007 рік дію цієї норми зупинено згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, і лише з 9 липня 2007 року її дію відновлено рішенням Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007.

За таких обставин дії відповідача є неправомірними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме розмір мінімальної заробітної плати становив: з 1 липня 2007 року –440 грн., з 1 жовтня 2007 року –460 грн.

Виходячи з розрахунку ( дві мінімальні заробітні плати помножені на кількість місяців спірного періоду часу та мінус отримані фактично кошти ). Отже, в наслідок неправомірних дій відповідача виникла заборгованість, яка підлягає відшкодуванню, яка складає 5337 грн..

Керуючись Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 158 –163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 грошової доплати та допомоги у розмірі меншому ніж це визначено ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоотримані кошти за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 5337 грн.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: М.С. Токарева