Справа №2-154/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2007 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді                                                   - Шакуліной Л.В.

при секретарі                                                                       - Самойловой К.В.

за участю представника позивача                                     - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Красноперекопськ АРК цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воїнської сільської ради, Красноперекопської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2, про тлумачення заповіту та визнання права на спадкове майно,

встановив:

Позивач звернув до суду із позовом до Красноперекопської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2, про тлумачення заповіту та визнання права на спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) у розмірі 2,98 в умовних кадастрових гектарах вартістю 18364 грн. за сертифікатом на право на земельну частку (пай) (НОМЕР_1), що належало його померлому батьку -ОСОБА_3. Земельний пай знаходяться на території Воїнської сільської ради. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що його батько при житті склав заповіт на його користь, але після його смерті позивач не зміг прийняв спадщину як спадкоємець за заповітом, оскільки нотаріус вважає неправильним викладення тексту заповіту.

У ході підготовки справи до розгляду в якості співвідповідача залучено орган місцевого самоврядування - Воїнську сільську раду.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просять в порядку тлумачення заповіту встановити, що саме у заповіті повинно було вказано відносно земельної частки (паю) та визнати право позивача на спадкове майно за заповітом у вигляді земельної частки (паю), оскільки на даний час він вже пропустив строк на подачу заяви про прийнятті спадщини.

Представник відповідача - Воїнської сільської ради у судове засідання не з'явився, згідно із заявою просять розглянути справу за відсутністю представника, проти позову заперечень не мають.

Представник відповідача Красноперекопської районної державної адміністрації за дорученням Ісаченко А.В. у судовому засіданні позов визнав повністю, заперечень не має.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши позивача, його представника, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити.

Судом встановлено такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

Позивач у справі є єдиним спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. Дружина померлого, матір позивача - ОСОБА_4 також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 69 років.

Заповіт ОСОБА_3 складено 04 лютого 2002 року та засвідчено головою Воїнської сільської ради Острим А.Д. Спадкоємцем за заповітом є позивач, наявність інших спадкоємців, які мають право на спадкове майно за законом, судом не встановлено.

Заповіт викладено таким змістом, що заповідач на випадок смерті заповідає сину ОСОБА_1 жилий будинок з надвірними спорудами та присадибною ділянкою АДРЕСА_1, та належний йому сертифікат на право на земельний пай.

Проте за правилами ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом лише права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту.

Як свідчить з пояснень позивача, він звертався до Красноперекопської державної нотаріальної контори про отримання спадщини за заповітом у встановлений законом строк подачі заяви для отримання права на спадщину за заповітом, проте у державній нотаріальній конторі у зв'язку з тим, що заповіт складено не належним чином, позивачеві було відмовлено у прийнятті заяви та запропоновано звернутися до суду, заяву не прийняли.

На день розгляду справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкові справи не заведені, про що свідчить повідомлення державного нотаріуса Красноперекопської районної державної нотаріальної контори.

З матеріалів справи видно, що на день смерті ОСОБА_3 крім іншого майна, вказаного у заповіті мав право на земельну частку (пай) у розмірі 2,98 в умовних кадастрових гектарах вартістю 18364 грн. за сертифікатом ( НОМЕР_1).

За ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом та за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Заповіт складений ОСОБА_3 ніким не оспорювався. Проте право на спадщину після померлого не визнається державним нотаріусом, у зв'язку із тим, що у заповіт має містити розпорядження відносно права спадкодавця, яке належало йому на земельну частку (пай).

З матеріалів справи свідчить, що земельна частка (пай), що належала померлому знаходиться в оренді за договором у СПД ОСОБА_2, який за даним договором сплатим належну орендну плату позивачеві.

Оцінивши надані суду і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає за можливе зміст заповіту відносно земельної частки (паю) витлумачіти та вважати його таким за змістом: заповідач ОСОБА_3 на випадок смерті заповідає ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 2,98 в умовних кадастрових гектарах вартістю 18364 грн. за сертифікатом на право на земельну частку (пай) ( НОМЕР_1). Іншу частину заповіту необхідно залишити в попередній редакції.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України встановлено строк прийняття спадщини, який складає шість місяців. Строк, встановлений законом для прийняття спадщини шість місяців для спадкоємця, позивача у справі, на даний час сплив. Пропуск строку пов'язаний із необхідністю звернення до суду про тлумачення заповіту.

Тлумачення заповіту, відповідно до ст. 1256 ЦК України може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України, що передбачає також, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

При тлумаченні заповіту, який був складений спадкодавцем при житті судом береться до уваги мета правочину, а саме заповіту; відносини між сторонами; текст заповіту, який складений посадовою особою - головою сільської ради, та вважає, що ОСОБА_3 мав намір охопити заповітом свої права власності, які йому належали на момент складення заповіту.

Відповідно до ст. 81 п. "ґ" Земельного Кодексу України, право власності на землю (земельні ділянки) громадяни України набувають на підставах, передбачених даною статею, в тому числі й виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). На час розгляду справи даних про виділення земельної частки в натурі (на місцевості) та виготовлення державного акту на право приватної власності на землю не встановлено. За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Разом з цим, однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно з п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України "Про практику розгляду судами України справ про спадкоємство", якщо у встановлений законом строк для прийняття спадщини позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, при цьому питання про продовження пропущеного строку не вирішується. Оскільки судом встановлено, що позивач вступив в управління спадковим майном - земельною часткою, яка знаходиться в оренді за яку позивач отримував належну орендну плату, питання про продовження пропущеного строку не вирішується.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість тлумачення заповіту та необхідності визнання за позивачем права на спадкове майно - земельну частку (пай) у розмірі 2,98 в умовних кадастрових гектарах вартістю 18364 грн. за сертифікатом на право на земельну частку (пай) ( НОМЕР_1), що належало померлому ОСОБА_3, та перейшло позивачу в порядку спадкування за заповітом. Інша частина заповіту тлумачення не потребує та повинна бути викладена в справжній редакції.

Керуючись ст. ст. 10, 60,209 ,212-215,218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 213, 1218, 1256, 1270,1299 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Воїнської сільської ради, Красноперекопської районної державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2, про тлумачення заповіту та визнання права на спадкове майно - земельну частку (пай), задовольнити.

Витлумачіти заповіт ОСОБА_3 та вважати його таким за змістом: заповідач ОСОБА_3 на випадок смерті заповідає сину ОСОБА_1 жилий будинок АДРЕСА_1, право на земельну частку (пай) у розмірі 2,98 в умовних кадастрових гектарах вартістю 18364 грн. за сертифікатом на право на земельну частку (пай) (НОМЕР_1).

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкове майно за заповітом - земельну частку (пай) у розмірі 2,98 в умовних кадастрових гектарах вартістю 18364 грн. за сертифікатом на право на земельну частку (пай) ( НОМЕР_1), що належало померлому ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього у 20-денний термін апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.