Справа № 755/20373/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"09" грудня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Вернидубова Я.І.
при секретарі Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що з серпня 2012 року відповідач, який є батьком дитини пішов з дому та жодного з покладених нього обов'язків не виконує. Відповідач з сином не спілкується, не проявляє до нього батьківської турботи, не займається його утриманням та вихованням. Вихованням та утриманням сина ОСОБА_3 займається позивач самостійно, тому просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач в судове засідання подала заяву в якій просить суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Договором оренди від 01.03.2013 року підтверджується, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір»ю ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).
Наполягаючи на задоволенні заяви позивач пояснила, що з серпня 2012 року відповідач, який є батьком дитини пішов з дому та жодного з покладених нього обов'язків не виконує. Відповідач з сином не спілкується, не проявляє до нього батьківської турботи, не займається його утриманням та вихованням. Відповідач не спілкується з дитиною, не займається вихованням та утриманням дитини. Малолітній ОСОБА_3 знаходиться на повному її утриманні (матері дитини), яка займається його вихованням.
Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами, станом здоров'я, що підтверджує ухилення відповідача від своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
П.16 постанови ПВСУ № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судове засідання відповідач не надав свої заперечення щодо недоцільності позбавлення його батьківських прав, тому суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню, матеріальному забезпеченню та навчанню свого неповнолітнього сина, його необхідно позбавити батьківських прав, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 164-166 Сімейного Кодексу України, Постановою ПВСУ № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 213, 215, 218, 226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 06.03.2009 року видане відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 712 від 06 березня 2009 року).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя