Справа № 2а-97/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року Центрально – Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Єрьоміна Д.О.,
при секретарі Голда О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги, яка щорічно виплачується до свята Перемоги інвалідам війни за 2007-2008 роки, суд –
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги, яка щорічно виплачується до свята Перемоги інвалідам війни за 2007-2008 року, мотивуючи свої вимоги тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи та має статус інваліда війни та перебуває на обліку в УПСЗН Центрально-Міського району м. Макіївки. Згідно зі ст. 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни щорічно до 5 травня виплачуватися разова грошова допомога, інвалідам ІІІ групи, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Також зазначив, що він звертався до УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради з заявою про перерахунок та доплату йому разової грошової допомоги до свята перемоги за 2007-2008 роки, як інваліду війни ІІІ групи, виходячи з розміру 7 мінімальних пенсій за віком, встановлених на момент виплати, однак йому було відмовлено. Таким чином позивач вважає, що УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації було грубо порушено його право на соціальну допомогу, як інваліду війни та в результаті протиправних дій відповідача, він не отримав за вказаний період значну суму грошової допомоги. Так, за 2007 рік 406 грн. х 7- 300 грн. = 2542 грн., за 2008 рік 481 грн. х 7 – 350 грн. = 3017 грн., а всього 5559 грн. На підставі наведеного просив визнати дії УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради щодо відмови в перерахунку та доплати йому за 2007-2008 роки сум разової грошової допомоги до дня перемоги, як інваліду війни виходячи з розміру 7 мінімальних заробітних плат за віком на момент виплати – протиправними та зобов’язати УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради здійснити доплату у розмірі 5559 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив суд стягнути та визнати дії УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради протиправними, стягнути на його користь, як учаснику бойових дій, щорічну разову грошову допомогу за 2007-2008 роки в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, у розмірі 5 559 грн. та просив поновити йому строк звернення до суду з позовом, оскільки він хворів та не мав можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представники відповідача – Управління праці та соціального захисту населення , що діє на підставі довіреності в судове засідання не з’явилась, але надала суду листа, яким просила справу розглядати без її участі відповідно до наданих суду заперечень. З наданих суду заперечень вбачається, що УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради позовні вимоги ОСОБА_1 не визнало та зазначило, що на підставі ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» роз’яснення порядку застосування закону провадиться у Порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов’язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади та іншими. Фінансування витрат, пов‘язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначається будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Виплата щорічної допомоги відповідно до ст. 29 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачена до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для інвалідів війни ІІІ групи у розмірі – 300 грн., у 2008 році згідно ст. 1 Постанови № 183 Кабінетів Міністрів України від 13.03.2008 р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році» в розмірі 350 грн.. Таким чином, виходячи з фінансових можливостей Державного бюджету України, ОСОБА_1 отримав вищезазначену одноразову допомогу за 2007-2008 роки. Просили відмовити позивачеві у задоволені позову .
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 24.04.2001 року/а.с.3/.
У судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
11.12.2008 року позивач отримав відповідь на його заяву від УПСЗН Центрально – Міської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо розміру виплат до дня перемоги здійснених йому за період 2006-2008роки/а.с.6/.
Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до ст. 17 цього Закону, здійснюється за рахунок державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст. 17-1 цього Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. Таким чином, на відповідача покладений обов’язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Спору про право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат.
Зазначені виплати здійснені позивачеві у розмірах, встановлених на відповідні роки Законами України “Про Державний бюджет України”.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської районної ради у відповідності до ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» розмір разової допомоги до Дня Перемоги передбачена інвалідам війни ІІІ групи у розмір 270 грн.; ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» виплата разової допомоги передбачена для інвалідам війни ІІІ групи у розмірі 300 грн.; згідно ст. 1 Постанови № 183 Кабінету Міністрів України від 13.03.2008 року «Про розмір разової грошової допомоги, яка виплачується у 2008 році згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги для інвалідів ІІІ групи здійснюється у розмірі 350 грн.. Виплата разової допомоги до Дня Перемоги за 2006 рік проведена 22.04.2006 р. у розмірі 270 грн.; за 2007 рік виплата проведена 22.04.2007 р. у розмірі 360 грн., у 2008 році виплата проведена 25.04.2008 р. у розмірі 400 грн. /а.с.6/ Саме у зазначених розмірах позивач і отримав, а відповідач виплатив разову грошову допомогу за 2006, 2007, 2008 роки, що не спростовується сторонами.
Щодо виплати спірної грошової допомоги у 2007 році у розмірі 360 грн. та у 2008 році у розмірі 400грн., суд визнає зазначені виплати неправомірними з огляду на наступне.
Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення п. 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Враховуючи зазначене виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем за 2007 рік у розмірі 360 грн. та за 2008рік у розмірі 400 грн. є такою, що порушує норми спеціального закону.
Отже, враховуючи положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційні гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закону України «Про прожитковий мінімум від 15 липня 199 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.
Суму прожиткового мінімуму на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у розмірі 406 грн. з 01.04.2007 року по 30.09.2007 року. При цьому ст. 62 цього Закону встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим ч. 1 цієї статті, збільшений на один відсоток. Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 рік складав 410,06грн.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, який повинен бути виплачений позивачеві складає : 410,06грн. х 7 = 2870, 42 грн.. Замість передбачених за Законом 7 мінімальних пенсій за віком , а саме 2870, 42 грн., позивачеві було виплачено лише 360 грн.. Тобто недоплачена сума допомоги за 2007 рік складає 2870, 42 грн. – 360 грн. = 2510, 42 грн.
Аналогічно, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2008 рік складає 480грн.. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, який повинен бути виплачений позивачеві складає: 480 грн. х 7 = 3360 грн. Замість передбачених за Законом 7 мінімальних пенсій за віком, а саме 3360 грн., позивачеві було сплачено лише 400 грн.. Тобто недоплачена сума допомоги за 2008 рік складає 3360 грн. – 400грн. = 2960 грн..
Так, відповідно до принципу верховенства права та законності – суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість держави. Крім того, як роз’яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу / акти Президента України, Постанови Верховної Ради України. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України/, підлягають оцінці їх відповідності як Конституції України так і Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Таким чином, суд вважає можливим поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду, оскільки позивач хворів і не мав можливості для своєчасного звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Враховуючи наведене , на підставі наданих та оцінених доказів, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме слід визнати неправомірною відмову відповідача щодо сплати позивачеві одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за 2007-2008роки в розмірі 5470, 42 грн. та стягнути недоотримані суми за цей період, а також поновити строк для звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 8,9,10,11,69-72, 86, 99-100, 158-163,167,185,186,254,255 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007р. від 09.07.2007 року , суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради в виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за 2007, 2008 роки.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотримані суми щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2510, 42 грн. та за 2008 рік у розмірі 2960 грн., а всього у загальному розмірі 5470, 42 грн..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .
Постанова складена суддею у нарадчій кімнаті в 1-му примірнику.
Суддя