ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

24.01.07                                                                                           Справа  № 14/224

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В. та Кузя В.Л. у м.Львові, розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області    № 02-15/1299 від 18.10.2006 року (вх. № 1024 від 30.10.2006 року)

на постанову господарського суду Рівненської області від 22.09.2006 року у справі №  14/224

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Рівне.

до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області, м.Рівне.

про скасування рішення від 31.03.2006 року № 41.

за участю представників:

від позивача: Шендера О.М.

від відповідача: Мельничук Є.С., Мороз Т.В.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз‘яснено, що  відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 1, 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) апеляційне провадження здійснюється в порядку, встановленому даним Кодексом.

Представникам сторін також роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 27, 29, 43, 49, 51, 56, 59, 193, 194 КАС України.

            

Постановою господарського суду Рівненської області від 22.09.2006 року у справі № 14/224 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м.Рівне, до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області, м.Рівне: визнано нечинним з моменту прийняття рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області від 31.03.2006 року № 41 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (уточнене), скасовано з моменту прийняття рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області від 31.03.2006 року № 41 застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та присуджено з Державного бюджету України на користь позивача 5 грн. 80 коп. витрат по державному миту.

В апеляційній скарзі № 02-15/1299 від 18.10.2006 року (вх. № 1024 від 30.10.2006 року) відповідач у справі посилається на те, що постанова господарського суду Рівненської області від 22.09.2006 року у справі №  14/224 є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та необгрунтованою, оскільки судом було неповно з‘ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме:

- судом зроблено безпідставний висновок про відсутність державного регулювання тарифів на основні послуги електрозв”язку в період, за який проводилась перевірка, оскільки на момент проведення перевірки діяли Граничні тарифи на основні послуги електрозв‘язку, затверджені наказом Держкомзв‘язку та інформатизації України від  07.06.2002 року № 120 із наступними змінами;

- судом не враховано положень п.п. 2.2.11 п. 2, п. 8.7 договору від 31.03.2003 року № М-02-477;

- судом зроблено невірний висновок про те, що рішенням від 31.03.2006 року (уточненим) Інспекція прийняла фактично нове рішення, яким  змінила суб”єктів до яких застосовуються санкції, розмір санкцій, що є порушеням чинного законодавства та перевищенням Інспекцією своїх повноважень, оскільки Інспекцією було лише уточнено, що санкції підлягають застосуванню до ВАТ “Укртелеком” як юридичної особи, та вказано розмір необгрунтовано отриманої виручки, що підлягає стягненню в дохід державного бюджет разом з ПДВ.

Апелянт просить постанову господарського суду Рівненської області від 22.09.2006 року у справі № 14/224 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ВАТ “Укртелеком” в позові.

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (Позивач у справі, надалі Товариство) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав зазначених в запереченні на апеляційну скаргу № 26 від 17.05.2006 року та просить рішення місцевого суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представникІв сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, в порядку ст.ст. 195-196 КАС України, суд встановив наступне.

Державною інспекцією з контролю за цінами у Рівненській області проведено перевірку дотримання державної дисципліни цін в дирекції Рівненської філії ВАТ «Укртелеком»за період з 01.03.2005 року по 28.02.2006 року, якою встановлено, що протягом січня-червня 2005 року Рівненською філією ВАТ Укртелеком»було необґрунтовано завищено плату за цифрові канали з пропускною спроможністю 2048 Кбіт/с, надані в користування Рівненській філії ДП «Утел»на загальну суму 139968 грн. і, що внаслідок даного порушення Рівненська філія ВАТ «Укртелеком»за березень-червень 2005 року одержала необгрунтовану виручку в сумі 93312 грн.

За результатами перевірки Державною інспекції з контролю за цінами в Рівненській області прийнято рішення від 31.03.2006 року № 41, яким до Рівненської філії ВАТ «Укртелеком»застосовано економічні санкції у вигляді вилучення у неї в дохід державного бюджету 93312 грн. безпідставно одержаної виручки та накладення штрафу у розмірі 186624 грн.

Рішенням Державною інспекції з контролю за цінами в Рівненській області прийнято рішення від 31.03.2006 року № 41 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (уточнене) вилучено у ВАТ «Укртелеком»в дохід державного бюджету 93312 грн. безпідставно одержаної виручки та накладено штраф у розмірі 186624 грн.

Постановою господарського суду Рівненської області від 22.09.2006 року у справі № 14/224 визнано нечинним з моменту прийняття рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області від 31.03.2006 року № 41 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (уточнене) до ВАТ «Укртелеком, скасовано з моменту прийняття рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області від 31.03.2006 року № 41 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Рівненської філії ВАТ «Укртелеком».

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.3.1. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 та зареєстрованої в Мінюсті України 18.12.2001р. за №1047/6238, державні інспекції з контролю за цінами в областях приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Як встановлено вище, на підставі акту перевірки від 14.03.2006 року Інспекцією було прийнято рішення від 31.03.2006р. за № 41 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме: про вилучення у Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" в доход державного бюджету 93312грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу в сумі 186624грн.

Листом від 14.08.2006р. за № 02-06/1006 Інспекція повідомила ВАТ "Укртелеком" та його Рівненську філію про прийняття уточненого рішення № 41 від 31 березня 2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме: про вилучення в ВАТ "Укртелеком" в доход державного бюджету 93312грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу в сумі 186624грн.

Апеляційний суд проаналізувавши зміст вищезазначених рішень, порядок їх прийняття, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області, прийнявши за результатами перевірки два рішення про застосування економічних санкцій, діяла поза межами повноважень, що передбачені Конституцією, законами України, «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000 року №1819 (надалі - Положення), Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних санкцій) органами державного контролю за цінами (надалі - Інструкція).

Так,  відповідно до п.3.4 Інструкції, якою передбачений порядок прийняття Інспекцією рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій, передбачено, що таке рішення  складається  за  формою  згідно  з  додатком № 1 у  трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю   за   цінами   або   його   заступниками.   Прийняття   за   результатами перевірки будь-якого іншого, в тому числі уточненого рішення, Інструкцією не передбачено та  виходить   за   межі   повноважень   посадових   осіб   Державної   інспекції  з контролю за цінами в Рівненській області. В даному ж випадку на підставі акту перевірки від 14.03.2006 року Інспекцією було прийнято два рішення - № 41  від 31.03.2006 року та № 41 від 31.03.2006 року (уточнене).

У відповідності до п. 7 ст. 19 Господарського Кодексу України суб’єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом.

Інформація про прийняття Інспекцією рішення № 41 від 31.03.2006 року  (уточненого), прийнятого, як вбачається з його змісту за результатами перевірки, викладеними в акті від 14.03.2006 року, була отримана Рівненською філією ВАТ ''Укртелеком" 16 серпня 2006 року, тобто в термін більший ніж 30 днів після закінчення перевірки.

Прийнявши у такий спосіб рішення № 41 від 31.03.2006 року (уточнене) та поінформувавши суб’єкта господарювання в порушення вимог ст. 19 ГК України,  відповідач порушив покладені на нього ст.19 ГК України зобов'язання здійснювати перевірки діяльності суб’єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб’єктів господарювання. Відповідно, не може бути правомірним рішення, яке базується на неправомірних діях інспектуючих органів.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.  Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. На основі наведеного суб"єкти владних повноважень вправі приймати рішення про застосування штрафних тільки стосовно юридичних осіб. Зазначені норми права є спеціальними та мають переважне право при врегулюванні  спірних відносин перед положеннями ст.ст. 55, 238 ГК України, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі. Отже дії Інспекції по прийняттю рішення від 31.03.2006 року за № 41 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме про вилучення у Рівненської філії ВАТ "Укртелеком", яке не є юридичною особою, в доход державного бюджету 93312 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу в сумі 186624грн. є неправомірними.  

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 останнього з названих законів.

Відповідно до пункту 3.1 «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000          № 1819 (надалі - Положення), Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Відповідно до п.п. 8 п. 5 зазначеного Положення, скасовувати рішення своїх територіальних органів, а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень уповноважена лише Держцінінспекція. Повноважень щодо відкликання або зміни свого рішення, прийняття уточненного рішення або його скасування, чинним законодавством територіальному відділенню Держцінінспекції,  яким є й Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області, не надано.

Таким чином, прийняття власного уточненого рішення, що є за своєю природою новим рішенням так як вказані в даних рішеннях суб"єкти господарювання є різними, а саме:  в рішенні від 31.03.2006 № 41 - Рівненська філія  ВАТ “Укртелеком”, а в рішенні від 31.03.2006 № 41 (уточнене) -  ВАТ “Укртелеком”,  здійснено Інспекцією з порушенням чинного законодавства та з перевищенням повноважень. Крім цього, в даних рішеннях зазначено різні суми необгрунтовано отриманої виручки: в рішенні від 31.03.2006 № 41 вказана сума 93312 грн. без зазначення ПДВ, а в рішенні від 31.03.2006 № 41 (уточнене) вказана сума 93312грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже винесення іншого рішення за тим самим актом перевірки Інспекцією було здійснено без передбачених законодавством підстав.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність прийняття Інспекцією рішень від 31.03.2006 року № 41.

Оскаржуване рішення місцевого суду відповідно до ст. 195 КАС України переглянуте в межах апеляційної скарги, так як судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження не встановлено порушень, які призвели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, постанова господарського суду Рівненської області від 22.09.2006 року у справі № 14/224 є законною та обгрунтованою, оскільки місцевим судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні встановленні ст.ст. 201-204 КАС України підстави для її скасування чи зміни.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 94, 196, 197, 198, 200, 205, 206, ч.ч. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,  Львівський апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л  И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області відмовити.

2.  Постанову господарського суду Рівненської області від 22.09.2006 року у справі № 14/224 залишити без змін.

3.  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

4.  Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.  Касаційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

5.  Справу повернути в Господарський суд Рівненської області.

     Головуючий-суддя                                             Городечна М.І.

      Судді                                                                     Юркевич М.В.

                                  Кузь В.Л.