ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

31.01.07                                                                                           Справа  № 5/1552-13/261А

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Орищин Г.В.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від скаржника (позивач) –Дзера О.С.

від відповідача –Рождественська Л.П.

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Кулінар Сервіс»від 07.11.2006 року вих.№92/06-9/16

на постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2006 року, суддя Станько Л.Л.

у справі №5/1552-13/261А,

за позовом Дочірнього підприємства «Кулінар Сервіс», м.Львів

до відповідача Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2005 року №0015681630/0 та №0015631630/0

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Львівської області від 10.10.2006 року по справі №5/1552-13/261А в позові ДП «Кулінар Сервіс»про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2005 року №0015681630/0 та №0015631630/0 відмовлено повністю.

Суд свій висновок мотивував тим, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абзацом 1 підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом першої інстанції не прийняті до уваги твердження позивача про те, що не існувало податкової заборгованості після підписання протокольного рішення (схеми), оскільки зобов’язання по сплаті податку на додану вартість не було своєчасно перераховано до бюджету. Штрафні санкції застосовано правомірно.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДП «Кулінар Сервіс»подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2006 року по справі №5/1552-13/261А скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю, з підстав того, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи,  а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказує на те, що згідно Декларації по податку на додану вартість за 2-й квартал 2003 року, ДП «Кулінар Сервіс»задекларувало суму податку на додану вартість до сплати в розмірі 29445,00 грн. Часткова сплата податку на додану вартість відбулась з врахуванням та на виконання Протокольного рішення (схеми) про проведення розрахунків щодо відшкодування податку додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків №13-113 від 18.09.2003 року, погодженої Управлінням Державного казначейства у Львівській області та Держаною податковою адміністрацією у Львівській області, ДПІ у Галицькому р-ні м.Львова, ВДК у Галицькому районі м. Львова, та кредитором і боржником.

Скаржник вважає, що до позивача неправомірно застосовано штраф, передбачений підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки, враховуючи положення Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року, правові підстави стверджувати про несвоєчасність сплати сум узгодженого податкового зобов‘язання відсутні.

Окрім того, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, з наступними змінами та доповненнями.

Поряд з цим, скаржником відзначено, що відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України встановлений строк для застосування адміністративно-господарської санкції, зокрема адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на думку апелянта інший порядок застосвання штрафних санкцій не передбачений.

Представник позивача (скаржника) вимоги наведені у апеляційній скарзі підтримала, просила постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2006 року по справі №5/1552-13/261А скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю, з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечувала, просила постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2006 року по справі №5/1552-13/261А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача зазначала, що абзацом 1 підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Проте, позивачем в порушення наведеного не сплачено узгодженої суми податкового зобов’язання протягом визначених законодавством граничних строків.

Поряд з цим, представник відповідача вказувала на те, що посилання позивача на ст.250 Господарського кодексу України із зазначенням про те, що нарахування штрафу відбулось за період більше одного року з моменту вчинення позивачем порушень не заслуговують на увагу суду, оскільки ст.4 Господарського кодексу України передбачено, що даний кодекс не регулює фінансові відносини за участю суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

28.11.2005 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0015681630/0, яким на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III, за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 26680,10 грн. позивача зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 10%  у сумі 2668,01 грн.

-  №0015631630/0, яким на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III, за затримку на 133 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 2751,52 грн. позивача зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 50%  у сумі 1375,76 грн.

Згідно декларації по ПДВ за ІІ кв. 2003 року, поданої позивачем до ДПІ у Галицькому районі, останнім визначено суму 29445 грн. 00 коп. податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.  

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Згідно Протокольного рішення (схеми) за №13-113 від 18.09.2003 року про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків, погодженого з Державною податковою адміністрацією у Львівській області та Управлінням Державного казначейства у Львівській області, підприємство-кредитор (ДП „Кулінар-Сервіс”), яке має заборгованість з платежів до державного бюджету у сумі 32496 грн. на підставі довідки від 09.09.2003 року за №43 ДПІ у Галицькому районі м. Львова, перераховує протягом одного операційного дня отримані кошти на рахунок, визначений територіальним органом Державного казначейства, і відображає їх в обліку як погашення дебіторської заборгованості з платежів до державного бюджету.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абзацом 1 підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Слід також зазначити про те, що відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 5 Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року - визначено порядок здійснення розрахунків, яким передбачено сукупність дій учасників проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, і лише за наявності виконання всіх передбачених цим пунктом дій можна вважати заборгованість погашеною.  

Враховуючи наведене та той факт, що Протокольне рішення (схема) №13-113 від датоване 18.09.2003 року –поза межами строку сплати податкового зобов‘язання, платник податків не сплатив узгоджену суму податкового зобов‘язання протягом визначених законодавством граничних строків сплати.

Таким чином позивачем, в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не сплачено у встановлений термін узгоджену суму податкових зобов’язань за 2 квартал 2003 року. Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання на 125 календарних днів було нараховано фінансову санкцію в розмірі 50% погашеної суми податкового боргу в сумі 248,58 грн. (сплачено 23.12.2003 року платіжним дорученням №242 в сумі 500,00 грн.).

Позивачем в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не сплачено у встановлений термін узгоджену суму податкових зобов’язань за 2 квартал 2003 року. Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання на 132 календарних дні було нараховано фінансову санкцію в розмірі 50% погашеної суми податкового боргу в сумі 1127,18 грн. (сплачено 30.12.2003 року платіжним дорученням №253 в сумі 2267,61 грн.).

Позивачем в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не сплачено у встановлений термін узгоджену суму податкових зобов’язань за 2 квартал 2003 року. Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання на 28 календарних днів було нараховано фінансову санкцію в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в сумі 2668,01 грн. (зараховано протокольним рішенням (схемою) 18.09.2003 року №13-113).

Стосовно посилань скаржника на порушення органом державної податкової служби при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то такі не можуть братися судом до уваги, оскільки не пов‘язуються з порушенням прав платника податку.

Щодо посилань скаржника на застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за межами строку встановленого ст.250 Господарського кодексу України, зокрема в якій зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім, випадків, передбачених законом, то слід зазначити, що таким законом є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до абз.1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Таким чином, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»як  спеціальний  закон  з  питань  оподаткування підлягає переважному застосуванню у спірних правовідносинах у разі, якщо його положення визначають інші строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта застосовується відповідальність за допущені порушення.

Відповідно, посилання позивача на неправомірність застосування відповідачем до нього вищенаведених штрафних санкцій за межами строку встановленого ст.250 ГК України є безпідставними з огляду на вищезазначені норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

              Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

                                                      у х в а л и в:

Постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2006 року по справі №5/1552-13/261А залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Кулінар Сервіс» –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                          Якімець Г.Г.

                          

              Судді:                                                                                             Дубник О.П.

                                                                                                                        

                                                                                                          

                                                                                                                       Орищин Г.В.