Справа №2-2251/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2008 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого: Турік В.П.

при секретарі: Хуторній Ж.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради про виділення частки у спільному сумісному майні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом і в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у серпні 1994 року вона разом з чоловіком, ОСОБА_3 приватизували квартиру АДРЕСА_1. 21 вересня 1994 року їм було видано свідоцтво про право власності на житло, в якому було вказано, квартира АДРЕСА_1 належить їм на праві приватної спільної власності, але частки виділені не були. Розумілось, що їхні частки у квартирі як співвласників рівні, тому що до приватизації квартири вони користувались рівними правами та мали рівні обов'язки щодо квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік, ОСОБА_3 - помер, після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з Уг частини квартири АДРЕСА_1. Вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, але їй було відмовлено, т.я. не виділені частки у спільному майні, а згідно до Розділу 32 п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, якщо частки у спільному майні не виділені. Ця обставина змусила її звернутись до суду. У своїй позовній заяві вона просить визначити частки у спільному сумісному майні між нею та померлим ОСОБА_3 у рівних частинах кожному, що складає по 1/2 частці від цілої квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для подальшого оформлення спадщини

У судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1, позов підтримала у повному обсязі, та просила задовольнити його.

Представник відповідача, ОСОБА_2, в судовому засіданні проти позову не заперечує.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не суперечить чинному законодавству, а позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом.

У судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 1994 року позивачка та ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право власності на житло квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за № НОМЕР_1, в якому вказано, що квартира належить їм на праві спільної сумісної власності, але частки кожного не виділені, хоча розумілось, що частки рівні тому, що до приватизації квартири вони мали рівні права та обов'язки щодо квартири (а.с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3- помер (а.с. 8).

До приватизації квартири кожен з них мав рівні та обов'язки щодо квартири. Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що маються всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

В силу викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 355, 356, 357, 364, 370 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1- задовольнити.

Виділити частки у спільному сумісному майні, яке складається з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44, 5 кв. м. співвласникам: ОСОБА_1 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, визнавши частки рівними - по 1/2 частині за кожним із співвласників квартири на момент приватизації квартири згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21 вересня 1994 року та зареєстрованого в КП "КБТІ" в реєстровій книзі 80п-309 за реєстровим № 309.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Дніпропетровської області протягом 20 днів після подачі заяви про його апеляційне оскарження, яке подається до суду протягом 10 днів після оголошення рішення. Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення набирає чинності.