ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

31.01.07                                                                                           Справа  № 16/313

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Орищин Г.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від скаржника (відповідач) –Рогач В.М.

від відповідача –Звєрєва О.В., Король С.Г.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області від 23.11.2006 року вих.№31695/9/10

на постанову господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 року (підписана 15.11.2006 року), суддя Васьковський О.В.

у справі № 16/313,

за позовом  Приватного підприємства «Агро-Карпат», м.Ужгород

до відповідача   Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області, м.Ужгород

про скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень  (податкові повідомлення рішення №0001762341/0 (1133/23-0/32953547/6882) від 20.03.2006 року та №000176341/1/2392/23-0/32953547/13808 від 25.05.2006 року)

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 року по справі № 16/313 позов ПП «Агро-Карпат»задоволено частково. Визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення №000176341/1/2392/23-0/32953547/13808 від 25.05.2006 року у сумі 6260 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При винесенні постанови господарський суд Закарпатської області виходив з наступного:

Щодо податкового повідомлення-рішення №000176341/1/2392/23-0/32953547/13808 від 25.05.2006 року суд першої інстанції погоджується з доводами позивача, щодо неправильного визначення податковим органом періодів, за які застосовано штрафну санкцію у розмірі 20%, оскільки фактичні дії платника податків не мають ознак того правопорушення, за яке податковим органом застосовано останню.

Господарський суд вказує на те, що оскільки недоплата мала місце лише один період (з 30.10.05 по 30.11.05), оскаржуване повідомлення-рішення №000176341/1/2392/23-0/32953547/13808 від 25.05.06. визнано нечинним частково у сумі 6260 грн.

          

У вимозі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001762341/0 (1133/23-0/32953547/6882) від 20.03.06 року судом першої інстанції відмовлено, оскільки воно за розглядом скарги платника податку було частково скасоване на суму 260 грн., згідно із рішенням ДПІ в м. Ужгороді від 25.06.06 №13120/10/250. До уваги було взято факт повернення платником податку суми 6240 грн. ТзОВ „Темп”, згідно плат. доруч. №261 від 19.10.05, а тому податковий орган зробив висновок, що до складу валового доходу за ІІІ квартал 2005 року віднесено не 260200 грн., а 255000 грн. (260200 –6240(-ПДВ)).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 року по справі № 16/313 скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові ПП «Агро-Карпат»відмовити повністю.

Зокрема, скаржник вказує на те, що основним аргументом для часткового  задоволення позовних вимог судом першої інстанції зазначено, що недоплата мала місце лише один період - з 30.10.05 року  по 30.11.05 року.

Проте, судом першої інстанції невірно застосовано п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Скаржник зазначає, що для визначення кількості періодів, за які застосовується штрафна санкція береться проміжок часу від періоду, на який припадає недоплата до періоду, в якому платник отримує податкове повідомлення-рішення. Таким чином, скаржник звертає увагу суду на те, що в даному випадку недоплата припала на 4 кв. 2005 року, а податкове повідомлення-рішення отримано позивачем у І кв. 2006 року, тому штрафна санкція повинна застосовуватись у розмірі 20%.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги наведені у апеляційній скарзі підтримав, просив постанову господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 року по справі № 16/313 скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові ПП «Агро-Карпат»відмовити повністю.

Представники позивача проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечували, просили вищезазначену постанову господарського суду Закарпатської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у Відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема представники позивача вказували на те, що недоплата з податку на прибуток, визначена за правилами першої події, існувала тільки один звітний період з 30.10.05 року  по 30.11.05 року, тому до позивача неправомірно застосовано фінансові санкції у розмірі 20% за два звітних періоди.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

          ДПІ у м.Ужгороді проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Агро-Карпат»за період з 08.04.04р. по 31.12.05р., за наслідками якої 14.03.06 року складено акт №430/23-0/32953547.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не включено суму попередньої оплати 260 200 грн. (без ПДВ), яка отримана 05.09.05 від ТзОВ „Темп” відповідно до рахунку фактури від 08.08.05 №78 - до валового доходу за 9 місяців 2005 року, що призвело до занижень платежів по податку на прибуток в сумі 63 900 грн. Вказана сума була віднесена до валового доходу у декларації по податку на прибуток за 11 місяців 2005 року по даті проведення реалізації (накладна №78 18.10.06).

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м.Ужгороді 20.03.06 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001762341/0 (1133/23-0/32953547/6882), яким позивачу згідно із п.п.”б”, п.п. 4.2.2 ст.4, п.17.1.3. пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення п.4.1.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.11.3.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток в розмірі 12780 грн. (штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у м.Ужгороді, За результатами розгляду скарги платника податку, податковим органом суму податкового зобов’язання зменшено та складено нове податкове повідомлення-рішення №000176341/1/2392/23-0/32953547/13808 від 25.05.06 року на суму 12520 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Згідно із підпунктом 17.1.3. пункту 17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника  податків за підставами, викладеними у підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Проте, податковим органом не було взято до уваги, що платник податку самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання та відобразив суму недоплати у  складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, і відповідно, податковим органом у податковому повідомленні-рішенні не визначалось зобов’язання щодо сплати податку, а лише штрафні санкції. Водночас, платник податку самостійно виявивши факт заниження податкового зобов’язання, не дотримався приписів пункту 17.2 ст.17 Закон №2181-ІІІ, і у складі декларації за наступний податковий період відобразив суму недоплати не збільшивши її на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відзначено неправильне визначення податковим органом періодів, за які застосовано штраф у розмірі 20%, та задоволено позов частково, а саме податкове повідомлення-рішення №000176341/1/2392/23-0/32953547/13808 від 25.05.06 року визнано судом нечинним в частині суми 6260 грн., оскільки недоплата мала місце лише один податковий період (з 30.10.05 по 30.11.05).

Також слід зазначити про те, що господарським судом правомірно відмовлено у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення №0001762341/0 (1133/23-0/32953547/6882) від 20.03.06 року, оскільки як вбачається з матеріалів справи, останнє за розглядом скарги ПП «Агро-Карпат»частково скасоване на суму 260 грн., згідно із рішенням ДПІ у м. Ужгороді від 25.06.06 №13120/10/250. А саме, податковим органом було взято до уваги те, що позивачем повернуто грошові кошти в розмірі 6240 грн. ТзОВ „Темп”, згідно платіжного доручення №261 від 19.10.05 року, та зроблено висновок про те,  що до складу валового доходу за ІІІ квартал 2005 року віднесено не 260200 грн., а 255000 грн. (260200 –6240(-ПДВ)).

У зв’язку із цим, було направлено нове податкове повідомлення-рішення №000176341/1/2392/23-0/32953547/13808 від 25.05.06 року на суму 12520,00 грн., то податкове повідомлення-рішення від 20.03.2006 року вважається відкликаним

Одночасно слід зазначити про те, за результатами розгляду скарги поданої до ДПА в Закарпатській області було винесено рішення про від 12.07.06 №8378/10/25-005, яким попереднє рішення ДПІ в м. Ужгород від 25.06.06 №13120/10/250) в частині скасування на суму 260 грн. штрафної санкції було скасоване. Підставою зазначено те, що повернення коштів 6240 грн. (у т.ч. ПДВ) відбулося у ІV кварталі 2005 року, а попередня оплата до якої входила ця сума у розмірі 260200 грн. включено до валового доходу за ІІІ квартал 2005 року.

Підпунктом  ”б” пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій (далі –Порядку) затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.01 №253 передбачено, що у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов’язання за результатами розгляду скарги платника податків, податковий орган складає та направляє платнику податків окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов’язання.

Рішення ДПА в Закарпатській області від 12.07.06 №8378/10/25-005 свідчить про збільшення податкового зобов’язання, на суму якого слід скласти та направити окреме податкове повідомлення рішення, таким чином, податковий орган повинен винести окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, тобто на 260 грн. Проте таке як вбачається з матеріалів справи ДПІ не приймалось.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

                                                      у х в а л и в:

Постанову господарського суду Закарпатської області від 31.10.2006 року по справі № 16/313  залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                          Якімець Г.Г.

                          

              Судді:                                                                                             Дубник О.П.

                                                                                                                        

                                                                                                          

                                                                                                                       Орищин Г.В.