справа № 1-22/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2011 Городнянський районний суду Чернігівської області у складі:

головуючого судді                                         - Криворученка Д.П.,

секретарі                                                   - Ребус С.О.,

прокурора                                                  - Червонюк Ю.М.,

захисника –адвоката                              - ОСОБА_1,

за участю потерпілої                               - ОСОБА_2,

представника потерпілої - адвоката          - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, інваліда ІІ групи з дитинства, раніше не судимого, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 27 травня 2009 року, біля 1300 год. в коридорі Городнянського районного суду Чернігівської області на ґрунті неприязнених відносин, що склалися раніше, під час сварки з ОСОБА_2, наніс останній кілька ударів кулаком по голові, від чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців та забиття м’яких тканин обличчя, волосяної частини голови, які згідно висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як завдання легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. /а.с.140/

Обвинувачення пред’явлене ОСОБА_4, відповідно до висновків органів досудового слідства та прокурора, ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

Крім того, обвинувачення базується на даних: скарги приватного обвинувачення ОСОБА_2; медичної картки амбулаторної хворої ОСОБА_2; висновку судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 №2248 від 08.12.2009 р.; вироку суду від 05.01.2010 року; висновку додаткової судово-медичної експертизи №940 від 22.06.2010 р.; довідки Городнянської ЦРЛ про лікування потерпілої; протоколами очних ставок між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7; протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7

По закінченню судового слідства усі учасники судового розгляду не виявили бажання доповнити судове слідство.

В судовому засіданні поставлено на обговорення питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні висловила думку, що по справі відсутня неправильність досудового слідства, воно проведено повно. На її думку право ОСОБА_4 на захист під час проведення досудового слідства не порушено, оскільки він не мав статусу обвинуваченого, а в судовому засіданні добуто достатньо доказів, що свідчать про винуватість підсудного.

Потерпіла та її представник у судовому засіданні фактично визнали факт порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства, однак вважають, що додаткове розслідування тільки затягне прийняття рішення по цій справі, яка не може знайти свого вирішення вже два роки. Чому слідчий не призначив захисника ОСОБА_4 пояснити не можуть.

Захисник та підсудний у судовому засіданні висловили узгоджену позицію про наявність підстав для проведення по справі додаткового розслідування, оскільки слідчим грубо порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства під час досудового слідства, це призвело до порушення права на захист. Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 було порушено суддею, потім за вироком його засуджено, ухвалою апеляційного суду цей вирок скасовано і справу направлено на новий розгляд, оскільки ОСОБА_4 потребував захисника. Постановою суду дану справу направлено прокурору для організації досудового слідства, оскільки ОСОБА_4 необхідно надати захисника-адвоката. ОСОБА_4 мав статус обвинуваченого, однак слідчий його допитував як свідка, проводив очні ставки як зі свідком, призначав та проводив експертизи, а адвоката не призначав. Чомусь була винесена постанова про порушення кримінальної справи за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, потім перед кінцем досудового слідства знову порушено справу відносно ОСОБА_4 і пред’явлено обвинувачення. Усі проведені слідчі дії є незаконними.

          Відповідно до положень ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

          Частина 3 стаття 62 Конституції України наголошує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

          Стаття 61 Конвенції про захист прав людини та основних свобод проголошує, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має якнайменш такі права: a) бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причину обвинувачення проти неї; b) мати достатньо часу й можливостей для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір або, якщо вона не має коштів для оплати правової допомоги захисника, одержувати таку допомогу безкоштовно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків, що свідчать проти неї, або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків з її сторони на тих самих умовах, що і свідків, які свідчать проти неї.

          В пункті 85 Рішення від 12 червня 2008 року «У справі Яременко проти України»Європейський суд з прав людини зазначив, що –хоча і не безумовне –право кожного обвинуваченого у кримінальному правопорушенні на ефективний захист адвокатом, призначеним за необхідності офіційно, є одним з основних елементів справедливого судового розгляду. Крім того, стаття 6 може також застосовуватися до того, як справа передана до суду і у тому ступені, у якому справедливості судового розгляду може бути значно зашкоджено попереднім недодержанням її вимог. Спосіб, у який стаття 6 §§ 1 та 3 застосовується під час розслідування, залежить від особливостей процесу та фактів справи. Стаття 6 зазвичай вимагатиме, щоб обвинуваченому було дозволено користуватися допомогою адвоката вже на начальній стадії поліцейського допиту.

          Згідно приписів статті 21 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.

          Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його

відповідальність.

У відповідності до вимог ст.ст.281, 374 ч.1 п.1 КПК України кримінальна справа в усякому разі підлягає поверненню на додаткове розслідування, коли під час досудового слідства були допущенні такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови.

Під час судового слідства встановлено, що 01 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернулась зі скаргою приватного обвинувачення на дії ОСОБА_4 і вимагала притягнути його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України. /а.с.2-5/

19 жовтня 2009 року суддею Городнянського районного суду Чернігівської області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, після розгляду скарги приватного обвинувачення ОСОБА_2, останню визнано потерпілою та цивільним позивачем. /а.с.13/

05.01.2010 р. Городнянським районним судом Чернігівської області ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді 850 грн. штрафу. /а.с.36-/

04.03.2010 р. ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області вирок Городнянського районного суду Чернігівської області скасовано, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства при його постановленні, а справу направлено на новий судовий розгляд. Зокрема колегія суддів зазначила, що під час розгляду справи судом першої інстанції не вирішено питання про забезпечення права ОСОБА_4 на захист, оскільки той має певні фізичні вади і не може в повній мірі здійснювати свій захист самостійно. /а.с.50-52/

26 березня 2010 року за постановою Городнянського районного суду Чернігівської області справу за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченому ч.2 ст.125 КК України, направлено прокурору Городнянського району Чернігівської області для організації проведення досудового слідства, оскільки ОСОБА_4 через свої фізичні вади не може самостійно здійснювати своє право на захист. Під час судового засідання ОСОБА_4 наполягав на наданні йому захисника. /а.с.54-55/

19 квітня 2010 року слідчим Городнянського РВ УМВС в Чернігівській області ОСОБА_16 винесена постанова про порушення кримінальної справи по факту завдання легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України і справу прийнято до провадження. При цьому таке рішення слідчий прийняв розглянувши матеріали кримінальної справи порушеної Городнянським районним судом за ст.125 КК України, а в описовій частині постанови вказав, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 /а.с.1/

Зазначену процесуальну дію слідчий вчинив з грубим порушенням вимог ст.ст.94, 98, 113 КПК України, оскільки справа відносно ОСОБА_4 вже була порушена судом і направлена йому для проведення досудового слідства. Постанова судді не скасована і статус ОСОБА_4, як обвинуваченого, не змінено.

11 травня 2010 року слідчим винесено постанову про визнання ОСОБА_2 потерпілою, однак дана особа вже була визнана судом потерпілою та цивільним позивачем по даній справі. /а.с.13/

Визнання повторно ОСОБА_2 потерпілою призвело до порушення приписів ст.49 КПК України.

30 травня 2010 року винесено постанову про призначення додаткової судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2, однак з цією постановою слідчий, в порушення положень ст.197 КПК України, ОСОБА_4 ознайомив лише 24 вересня 2010 року, тобто через 4 місяці. Висновок експерта надійшов 22.06.2010 року, але ОСОБА_4 з ним ознайомлено тільки 24 вересня 2010 року, чим порушено вимоги ст.202 КПК України. /а.с.65-70/

05 липня 2010 року слідчим Кулагу О.Г. допитано в якості свідка, чим порушено положення ст.ст.43, 68, 74, 167, 142-143 КПК України, оскільки органу досудового слідства було достовірно відомо, що кримінальну справу порушено судом відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України і його у вчиненні цього злочину обвинувачують. /а.с.84/

12 липня 2010 року, 13 липня 2010 року, 26 серпня 2010 року проведені очні ставки між свідком ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_2, свідками ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, чим знову порушено права ОСОБА_4 передбачені ст.43 КПК України. /а.с.100-107/

24 вересня 2010 року слідчим винесено нову постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України з тих же приводів і підстав, що зазначені в його постанові від 19 квітня 2010 року, чим порушено положення ст.ст.94, 98 КПК України. /а.с.110/

У цей же день ОСОБА_4 роз’яснено права на захист, запрошено та допущено як захисника адвоката ОСОБА_17, обрано запобіжний захід і допитано як підозрюваного. /а.с.111-116/

03 жовтня 2010 року слідчим скасовано запобіжний захід ОСОБА_4, оскільки йому неможливо пред’явити обвинувачення. /а.с.118/

28 жовтня 2010 року ОСОБА_4 знову роз’яснено права на захист, запрошено та допущено як захисника адвоката ОСОБА_1, пред’явлено обвинувачення за ч.2 ст.125 КК України, допитано як обвинуваченого та обрано запобіжний захід. /а.с.137-144/

Наведене свідчить, що слідчим в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України, не звертаючи на вказівки суду першої та апеляційної інстанції, з моменту прийняття справи за обвинуваченням ОСОБА_4 до свого провадження (19 квітня 2010 року) не забезпечено його захисником –адвокатом, змінено статус кримінальної справи за обвинуваченням у скоєні злочину певної особи на справу порушену за фактом вчинення злочину і проведено досудове слідство з істотним порушенням строків встановлених ст.120 КПК України.

З урахуванням наведених обставин, суд робить висновок про те, що притягнувши ОСОБА_4 в якості обвинуваченого та складаючи обвинувальний висновок, слідчий фактично послався на докази, які були зібрані з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства і їх неможливо правомірно покласти на обґрунтування вироку, з точки зору їх допустимості.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.370 КПК України істотними порушеннями кримінально - процесуального закону визнаються порушення, що позбавляють або обмежують право обвинуваченого на захист.

При проваджені досудового слідства були порушені права обвинуваченого ОСОБА_4 на захист, його права при призначені і проведенні експертизи, при проведенні очних ставок.

Оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що встановлена неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні і справа підлягає направленню для проведення додаткового розслідування з зазначених мотивів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.273, 281, 370 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України направити прокурору Городнянського району Чернігівської області для організації проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити без змін –підписка про невиїзд.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Чернігівської області.

Суддя Д. П. Криворученко

повернено на додаткове розслідування (ст.281 КПК України)