В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-237/10

01.09.2010 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Євстаф'євої Т.А. , при секретарі - Білоус Т.М. з участю прокурора - Грибанова О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у ОСОБА_1 кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, відбуває покарання в Райківській ВК №73, судимий Деснянським районним судом м. Чернігова: 1).29.05. 2002 року за ч.2 ст. 141, ч.І ст. 296, ч.З ст. 117, ч.2ст. 140,ч.3ст. 185, 15 ч.2 ст. 186 ч.2, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі; 2).15.03.2006 року за ч.2 ст. 185,71 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі;

3). 01.12.2006 року за ч.2 ст. 186, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

за ст. 391 КК України,

встановив:

Підсудний, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі з 14.03.2007 року в Райківській виправній колонії №73 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській обл.. неодноразово порушував режим утримання. 11.04.2009 року постановою начальника Райківської ВК-73 підсудний був переведений в приміщення камерного типу строком на 3 місяці.

Після відбуття дисциплінарного стягнення засуджений ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробив та ввечері 26.11.2009 року відмовився виконувати законні вимоги адміністрації установи, а саме: начальника відділення СПС №12 Райківської ВК № 73 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_4 та в категоричній формі відмовився зайняти спальне місце, а саме крайнє праве дев'яте ліжко, другий ярус з початку спального приміщення відділення №12. наступного дня, 27.11.2009 року о 10 год.30 хв. засуджений ОСОБА_2 вчинив злісну непокору законним вимогам представника адміністрації виправної установи, що виразились в невиконанні письмового розпорядження начальника відділення СПС №12 Райківської ВК №73 ОСОБА_4, та в категоричній формі відмовився зайняти спальне місце, а саме крайнє праве дев'яте ліжко, другий ярус з початку спального приміщення відділення №12.

27.11.2009 року , під час нічної перевірки, о 22 год.15 хв. працівниками адміністрації РВК-73 було виявлено, що підсудний ОСОБА_2 не ліг на спальне місце вказане йому начальником відділення СПС №12 і самовільно зайняв вільне спальне місце.

Під час судового слідства, підсудний свою вину в інкримінованому злочині визнав частково і дав наступні показання. Не заперечив, що зайняв спальне ліжко на нижній полці, але пояснив, що з приводу цього питання він звертався до начальника відділення СПС №12 ОСОБА_4, останній йому пообіцяв, що якщо у нього на протязі 3-х місяців не буде порушень, то він дозволить зайняти нижнє ліжко. І коли нижнє ліжко звільнилось, він про це сказав ОСОБА_4, але .останній нічого йому не відповів, тому підсудний подумав, що начальник відділення погодився і тому перекинув свій матрац на нижню полку.

Проте за це його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, помістили в приміщення камерного типу терміном на 3 місяці, де він пробув 2 місяці та 10 днів. А тепер, ще й порушили з цього приводу кримінальну справу.

Частково вину визнає, бо за усною домовленість з начальником відділення зайняв нижнє спальне ліжко і крім цього вже поніс за даний проступок дисциплінарне стягнення.

Незважаючи на те, що підсудний вину у скоєному визнає частково, його вина повністю стверджується наступними доказами.

Свідченням ОСОБА_4, який суду показав, що він займає посаду начальника СПС №12 Райківської ВК -73, де відбуває покарання у виді позбавлення волі підсудний.

Засуджений ОСОБА_2 систематично порушує встановлений порядок відбування покарання. Так 11.04. він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності правами начальника колонії у вигляді переведення в приміщення камерного типу терміном на 3 місяці. Після закінчення цього терміну, підсудний з 11.07.2009 року займав верхнє спальне місце 26.11.2009 року він дізнався про те, що ОСОБА_2 самовільно зайняв нижнє спальне місце. Перед цим останній систематично до нього підходив і просився на нижню полку, але згоди, він, свідок, йому не давав, а лише пообіцяв, що якщо підсудний стане на шлях виправлення, то він йому дозволить зайняти нижнє ліжко.

Тому , 27.11.2009 року в 10 год.30 хв. в своєму службовому кабінеті в присутності інших начальників відділення СПС, він виніс письмове розпорядження ОСОБА_2 зайняти ліжко на другому ярусі спального приміщення відділення №12.

Підсудному було оголошено дане розпорядження, попереджено про кримінальну відповідальність за злісну непокору. Проте засуджений ОСОБА_2 відмовився виконати дане розпорядження, мотивуючи тим, що верхнє спальне місце не займе, бо це суперечить його життєвим принципам. Свідченням ОСОБА_5, який суду показав, що працює начальником СПС №1 ІРайківської ВК-73. 27.11.2009 року о 10 год.30 хв. в службовому кабінеті начальника відділення СПС №12, в його присутності та присутності начальника відділення СПС №10 ОСОБА_6, ОСОБА_4 було оголошено письмове розпорядження засудженому ОСОБА_2 зайняти спальне місце, що знаходиться на другому ярусі, а саме крайнє праве дев'яте ліжко, проте засуджений ОСОБА_2 виконати письмове розпорядження начальника відділення ОСОБА_7 в категоричній формі виконати відмовився.

Аналогічні свідчення суду дав свідок ОСОБА_6

Свідченням ОСОБА_8, який суду показав, що займає посаду заступника начальника колонії, підсудний в установі ВК-73 перебуває на обліку, як злісний порушник. Коли останній самовільно зайняв нижнє спальне місце, до нього, свідка, прийшов начальник відділення ОСОБА_4 і запитав, як правильно оформити матеріали. Він приходив 26.11.2009 року і свідок сказав, що потрібно винести письмове розпорядження, яке і було винесене ОСОБА_4 27.11.2009 року, де зазначалось, що підсудний повинен був зайняти в спальному приміщенні верхнє спальне місце.

Свідченням ОСОБА_9, який суду показав, що був присутній в кабінеті заступника начальника колонії ОСОБА_8, коли до останнього зайшов начальник відділення СПС №12 ОСОБА_4 і питав, як правильно оформити матеріали , з приводу порушення режиму утримання засудженим ОСОБА_2

Свідченнями ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що оголошувались і які на попередньому слідстві показали, що в ніч з 27.11.2009 року по 28.11 2009 року ОСОБА_2 самовільно зайняв вільне нижнє місце спальне місце.

(а.с. 47,48)

Свідченням ОСОБА_12 -працівника колонії, який показав, що в ніч з 27.11.2009 року на 28.11.2009 року ніс службу на посту, здійснював нічну перевірку наявності засуджених відділення №12 на спальних місцях. Було виявлено, що підсудний спав не на своєму спальному місці.

Аналогічні свідчення суду дав свідок ОСОБА_13

Письмовим розпорядженням начальника відділення ОСОБА_4, в ході складання якого засудженому ОСОБА_2 було вказано не допускати порушення режиму утримання і 27.11.2009 року о 10 год.ЗО хв. зайняти спальне місце на другому ярусі спального приміщення №12 та було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України.

(а.с.3)

Актом про відмову засудженого ОСОБА_2 виконати письмове розпорядження начальника відділення №12 ОСОБА_4 від 27.11.2009 року.

(а.с. 19)

Постановою про переведення засудженого до приміщення камерного типу від 11.04.2009 року, якою підтверджується факт застосування до засудженого ОСОБА_2С, на протязі року, дисциплінарного стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу.

(а.с.19)

Оцінюючи зібрані та досліджені документи в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного, що виразились в злісній непокорі законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, особою яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, за ст. 391 КК України.

Визначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом"якшуютьь та обтяжують покарання.

Суд враховує, що підсудний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не погашені, скоїв злочин середньої тяжкості, негативно характеризується за місцем відбування покарання, вину визнає частково.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставина, що обтяжує покарання - це вчинення рецидиву злочинів.

З врахуванням всіх зазначених обставин, даних про особу підсудного, суд вважає за необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КІЖ України, суд

засудив:

ОСОБА_14 за ст.391 ЮС України на 1 рік позбавлення волі.

Відповідно до ч.І ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно встановити ОСОБА_2 покарання 1 рікІО днів позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту взяття під варту з 08.04.2010 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в цей же строк , з моменту вручення копії вироку.

Суддя підпис

Згідно: Суддя