Справа № 2-а-1559/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2011                                                              місто Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Криворученко Д.П., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14.03.11 р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік в розмірі 1982,63 грн. з 01.01.2011 року, виплатити різницю з існуючим і перерахованим розміром пенсії, звернути рішення суду до негайного виконання.

          Зміст позовних вимог зводиться до того, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у УПФУ в Городнянському районі Чернігівської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Після попереднього перерахунку пенсії позивач пропрацював два роки, а тому відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»ним у 2011 року було подано заяву про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи та заробітної плати за відповідний період. Показник середньої заробітної плати за 2010 рік затверджений в розмірі 1982,63 грн, однак перерахунок було здійснено з порушенням вимог Закону, так як при перерахунку пенсії було взято показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу по України за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. Позивач посилаючись на приписи статей 8, 46 Конституції України вважає, що проведений перерахунок пенсії порушує принцип верховенства права.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 16.03.2011 року відкрито скорочене провадження по даній адміністративній справі.

Справа розглядається, відповідно до приписів ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі та без проведення судового засідання.

30.03.2011 р. від сторони відповідача надійшли письмові заперечення на позов, які зводяться до того, що Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області не погоджується із позовними вимогами та повідомляє, що внаслідок визнання змін, внесених до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв’язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28,05.2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян».

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 16.03.1946 року, з 01.01.2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Городнянському районі, отримує пенсію за віком і з моменту призначення пенсії він продовжував працювати, що не заперечується відповідачем і підтверджується документально. /а.с.4-8/

Позивач у 2011 році звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2011 року, однак листом за №1421/05/Б-2 від 03.03.2011 року, за підписом заступника начальника Управління ПФУ в Городнянському районі, позивачеві було відмовлено в перерахунку пенсії за стажем роботи із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік. Роз’яснено право оскарження даного рішення до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або до суду. /а.с.8 /

Разом з тим, згідно ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Підпунктами 9,10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до статей 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Доводи відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Перерахунок пенсії позивачу проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік із врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що не відповідає вимогам статей 40, 42 Закону №1058-ІV.

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.19, 22, 46 Конституції України, ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст.2, 8-9, 21, 71, 94, 99, 102, 158-163, 185-186, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідності ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі поданої ним заяви, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 20          10 рік в розмірі 1982,63 грн з 01.01.2011 р., з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн, у відшкодування сплаченого судового збору.

Допустити негайне виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмову провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя Д. П. Криворученко

заяву задоволено повністю