Справа № 2-139/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 м.Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Ребус С.О., за участю представника співвідповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, виконавчого комітету Бурівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори, відділу Держкомзему у ОСОБА_3 районі Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 28.02.2011 року звернулась до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на земельну ділянку розміром 1,80 га під рілля, розташовану на території Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області та площею 0,80 га під сіножать, розташовану на території Бурівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 13.12.2009 р.

З позову виходить, що позивачем після смерті ОСОБА_4 було подано заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючій документ спадкодавця –Державний акт на право приватної власності на землю оформлено в порушення вимог законодавства. Акт посвідчує право власності на дві земельні ділянки, які розташовані на території двох сільських рад, а виправити недоліки не представляється можливим із-за смерті власниці.

У судове засідання позивач не з’явилась, оскільки надала до суду заяву з проханням справу розглянути без її участі та задовольнити позовні вимоги. /а.с.8/

Представник відповідача –Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання сільська рада повідомлялась належним чином, згідно поданої до суду заяви сільський голова просить справу розглянути без участі їх представника, заперечень проти позову не мають. /а.с.30/

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб. Відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представник співвідповідача –Бурівської сільської ради ОСОБА_3 районі позовні вимоги не визнала пояснивши це тим, що ОСОБА_4 не мала права власності на земельні ділянки розташовані на території Бурівської сільської ради. Цьому підтвердження відповідна технічна документація. У державному акті помилково зазначено місце розташування земельної ділянки.

Представник третьої особи - ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Чернігівської області, у судове засідання не з’явився, про час та місце засідання нотаріальна контора повідомлялась належним чином, причини не явки не відомі. /а.с.25/

Представник третьої особи –відділу Держкомзему у ОСОБА_3 районі області, у судове засідання не з’явився, про час та місце засідання відділ повідомлявся належним чином. Відповідно до листа №01-29/385 від 03.03.11 р. начальник відділу Держкомзему просить суд справу розглянути без участі їх представника. /а.с.28/

Згідно положень ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд заслухавши пояснення представника співвідповідача, дослідивши у судовому засіданні всі наявні матеріали справи та докази, прийшов до наступного:

Відповідно до положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно приписів частини 1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до п. «г»ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП «імені Фрунзе»Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області встановлено, що дійсно за життя ОСОБА_4 отримала у власність земельну ділянку розміром 2,60 га, з яких 1,80 рілля та 0,80 га сіножаті на території Тупичівської сільської ради Городнянського району. /додаток/

З державного акту серії «ЧН»№043044, виданого 15 листопада 2004 року, встановлено, що ОСОБА_4, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі розпорядження №200 від 13.07.2004 року ОСОБА_3 районної державної адміністрації є власником земельної ділянки площею 2,60 га у межах згідно з планом, розташованої на території Тупичівської та Бурівської сільських рад Городнянського району для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №158. Земельна ділянка розміром 1,80 га має кадастровий номер 7421488400030010587, а ділянка розміром 0,80 га має кадастровий номер 7421480800040012587. Де саме знаходяться ці ділянки не зазначено, зазначено лише осіб земельні ділянки, яких межують з ділянками ОСОБА_4 /а.с.17/

Даючи правову оцінку зазначеному вище Державному акту на право приватної власності на землю, суд дійшов висновку, що він оформлений з порушенням вимог Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N43, в редакції що діяла на момент видачі державного акту 15.11.04 р., оскільки в ньому зазначені дані, які різняться з даними проектної документації організації території земельних часток (паїв).

Проектна документація достовірно свідчить, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки розміром 2,60 га, з яких 1,80 рілля та 0,80 га сіножаті на території Тупичівської сільської ради Городнянського району, а не на території Бурівської сільської ради Городнянського району. Цьому висновку є підтвердження і дані про власників осіб, земельні ділянки яких межують з ділянками ОСОБА_4, а саме громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Ці громадяни, як і ОСОБА_4 отримали земельні ділянки на території Тупичівської сільської ради.

ОСОБА_4 померла 13.12.2009 року у віці 90 років у с. Тупичів, Городнянського району, Чернігівської області, про що свідчить свідоцтво про смерть серії «І-ЕЛ»№131522. /а.с.13/

За життя, 17.03.2008 р., ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений у виконавчому комітеті Тупичівської сільської ради Городнянського району, за яким заповіла усе своє майно ОСОБА_2.

Таким чином позивач, в силу положень ст.1222 ЦК України, є спадкоємцем за заповітом.

Стаття 1268 ЦК України проголошує, що спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов‘язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як встановлено у судовому засіданні позивач 20.04.2010 р. звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 і нотаріусом було відкрито спадкову справу. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось. /а.с.31/

Перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, є той факт, що правовстановлюючий документ (державний акт) спадкодавця оформлений з порушенням вимог законодавства, а враховуючи вимоги Закону України «Про нотаріат»дана обставина унеможливлює державного нотаріуса вчинити відповідні нотаріальні дії.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 158, 174, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 392, 1222, 1225, 1268, 1297 ЦК України, ст.81 ЗК України, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N43 суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, виконавчого комітету Бурівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори, відділу Держкомзему у ОСОБА_3 районі Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті 13.12.2009 року ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку площею 2,60 га, з яких 1,80 га під рілля кадастровий номер 7421488400030010587, 0,80 га під сіножать кадастровий номер 7421480800040012587, яка розташована на території Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, без зміни цільового призначення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бурівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя            Д. П. Криворученко

заяву задоволено частково