Справа № 755/3492/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"12" вересня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вернидубова Я.І.
при секретарі - Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути кошти по відшкодуванню понесених збитків, свої вимоги обґрунтовує тим, що в її квартирі АДРЕСА_1 проживали відповідачі, які при виселенні завдали матеріальної шкоди.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглядати у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі до суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи. Також відповідачі не скористались своїм правом подати заперечення проти позовних вимог позивача.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно договору купівлі-продажу № 82/08/12/К від 15 серпня 2012 року квартира АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_4 (а.с. 17)
З акту державного виконавця державної виконавчої служби у Дніпровському р-ні м. Києва від 06.08.12 року вбачається, що з вищевказаної квартири були виселені відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Одночасно складено акт технічного стану квартири в присутності представників ОСББ "Арсеналець-4", в якому зафіксовано, що були демонтовані (відсутні):
- Внутрішні двері з їх дверними коробками у кількості 5 шт.;
- Зовнішні вікна в кухні та спальні;
- Рушникосушильник (сушарка для рушників) у ванній кімнаті;
- Газова плита та мийка на кухні;
- Зрізані разом з електропроводкою та демонтовані 25- різних електророзеток
(а.с. 11).
Позивачем було проведено відновлювальні роботи вказаного демонтованого обладнання квартири, згідно договору купівлі-продажи та товарних чеків загальна вартість придбаного та змонтованого в квартирі демонтованого перед виселенням ОСОБА_2 з квартири її обладнання складає 10 389 грн. (а.с. 17-21)
Оплата позивачем житлово-комунальних послуг замість проживаючих відповідачів підтверджується квитанціями про сплату коштів у сумі 5 120, 51 грн. (а.с.13-16) та довідкою ОСББ "Арсеналець-4" (а.с. 22)
Відповідно до ч. 1 ст. 66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Зі змісту п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Як вбачається з акту звірки № 1/09298601605 за минулі десять років, та про згоду з сальдом (боргом) на день виселення (06.08.2012 р.) борг складає 150,5 грн за останній рік в результаті неправильного застосування ОСОБА_2 тарифів при оплаті за спожиту електроенергію. 11.09.2012 року на прохання позивача тимчасово була припинена подача електроенергії в квартиру(а.с. 23). За тимчасове відключення (встановлення заглушки після крану "отпуску" до газової плити) та виклик представника ПАТ "Київенерго" було сплачено кошти в сумі 64,00 грн.(а.с. 25)
Для відновлення постачання електроенергії в квартиру 11.01.2013 р. було сплачено борг. 17.01.2013 року отримано квитанцію про сплату 247,63 грн. для повторного підключення до мереж електропостачання.
14.09.2012 року представник позивача отримав у Філії експлуатації газового господарства №8 "розрахункову книжку по сплаті за спожитий газ. З якої вбачається борг за 8 минулих місяців в сумі-54, 03 грн.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Така особа може бути звільнена від відшкодування шкоди, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватися правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків підлягає задоволенню частково, а саме в позовій вимозі про відшкодування коштів за тимчасове відключення в сумі 64,00 грн.(встановлення заглушки після крану "отпуску" до газової плити та виклику представника ПАТ "Київенерго") та відновлення постачання електроенергії в сумі 247, 63 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивач поніс зазначені збитки за власною ініціативою.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 651 Цивільного кодексу України, ст. 68 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 10, 11, 58, 88, 208, 209,223, 224-226, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків- задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1- коштів, витрачених на вартість придбаного та змонтованого в квартирі демонтованого обладнання в сумі 10 389 (десять тисяч триста вісімдесят дев'ять ) гривень 07 копійок., борг за спожиту електроенергію в сумі 150,5 грн. (сто п'ятдесят), суму боргу за спожитий газ 54,03 грн., кошти у сумі 5 120,51 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. сплачені за житлово-комунальні послуги, а всього 15 714 грн. 04 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: