Справа № 2604/6398/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"20" серпня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вернидубова Я.І.
при секретарі - Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
в с т а н о в и в:
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 06 листопада 2011 року о 21 год. 00 хв., рухаючись зі сторони бульвару Дружби Народів по вул. Набережне шосе, електрична опора 10 в м. Києві, по сухому дорожньому покриттю, зі швидкістю 80 км/год. водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Форд", державний номерний знак НОМЕР_1 під час руху не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1
Відповідач допустив порушення вимог п. 12.1,11.4 Правил дорожнього руху України виїхавши на зустрічну смугу руху, в результаті чого сталась ДТП, в результаті якої ОСОБА_1 та її доньці, яка знаходились в цей час в автомобілі була нанесена серйозна шкода здоров'ю.
Тому просили суд стягнути з відповідача їх користь моральну шкоду в сумі по 200000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1, яка є представником ОСОБА_2 в судове засідання надіслала телеграму, в якій просить суд розглянути справу без їх участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2011 року о 21 год. 00 хв. на Набережному шосе, сталося зіткнення автомобіля "Форд", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 з автомобілем "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1
Постановою Печерського районного суду м. Києва 26.12.2011 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. (а.с.14-15).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно абз. 2 п. 5 Постанови Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" N 4 від 31.03.1995 р. - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до роз'яснення в п. 3 та п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно із ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної або фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи характер та обсяг душевних страждань позивачів, яких вони зазнали в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка відбулася з вини відповідача, їм було спричинену значну моральну шкоду, а саме вони були позбавлені можливості вести нормальний спосіб життя, а також можливості заробляти собі на життя для забезпечення своєї родини, все це було пов'язано з дуже серйозними психологічними переживаннями, для відновлення стану здоров'я потребувались великі кошти, стан здоров'я не давав можливості довгий період часу повернутися до роботи та враховуючи великий психологічний стрес, час та зусилля для відновлення душевної рівноваги, що порушило їх звичайний спосіб життя, страждання, які довелося перенести позивачам у зв'язку з цим, тривалість порушення звичайного способу життя, суд вважає за можливе стягнути з відповідача відшкодування спричиненої позивачам моральної шкоди у розмірі 20000 грн. кожному позивачу.
В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,1167,1187 ЦК України, ст. 10, 11, 56, 58, 60, 61, 88, 131, 208, 209, 212- 215, 223, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 20000,00 (двадцять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 20000,00 (двадцять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн., від сплати якого позивачі були звільнені при подачі позовної заяви.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя