Справа № 755/11619/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"10" вересня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вернидубова Я.І.
при секретарі - Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України, звернувся в суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1, з вимогами про стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, посилаючись на те, що 14 листопада 2010 року, на перехресті проспекту Маяковського, 55 в м. Києві, з вини відповідача, який керував автомобілем “Фіат”, д.н.з. НОМЕР_3, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб марки "Шкода", д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВЕ/5223290, укладеного із приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС", що діяв на час пригоди.
Виконуючи свої зобов'язання, передбачені ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", позивач здійснив регламентну виплату потерпілій в розмірі 19260 грн. 35 коп. з урахуванням суми ПДВ та просив вказану суму стягнути з відповідача в порядку регресу. Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи та 740 грн. 00 коп. витрат за послуги аварійного комісара (а.с. 28-29), просив стягнути також з відповідача.
Представник позивача Тихонов М.А. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглядати без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 листопада 2010 року, на перехресті проспекту Маяковського, 55 в м. Києві, з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем “Фіат”, д.н.з. НОМЕР_3, було пошкоджено автомобіль "Шкода", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2.
Згідно із постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення керування транспортним засобами строком на 2 роки. (а.с.8).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВЕ/5223290, укладеного із приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС", була застрахована цивільно-правова відповідальність водія, ОСОБА_2
Як було встановлено судом, Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у відповідача на час пригоди - відсутній.
Відповідно до положень пп. "а" п.41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третіх осіб.
Відповідно до ст. 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом встановлено, що для визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Шкода", д.н.з. НОМЕР_2, потерпілий звернувся до спеціаліста з оцінки вартості матеріального збитку ФОП ОСОБА_4, який на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої МЮУ та ФДМУ № 5151 від 02 червня 2007 року, провів розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується Звітом № 3315 від 09 вересня 2008 року, сума збитку за яким становить 19260 грн. 35 коп. (а.с. 16-18).
Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем вказаний висновок спеціаліста в установленому законом порядку не спростовано. Будь-яких клопотань щодо призначення судових експертиз в судовому засіданні від відповідача не надходило.
Як встановлено судом, 21 січня 2010 року потерпілий звернувся з заявою до МТСБУ про виплату страхового відшкодування (а.с.6).
19 квітня 2011 року позивач направив на адресу відповідача лист з пропозицією безпосередньо врегулювати спір з потерпілим, який був отриманий останнім та залишений без відповіді.
Так, у зв'язку з настанням події, передбаченої пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22 лютого 2011 року позивачем було прийнято рішення про проведення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих, що підтверджується Наказом МТСБУ за № 448.
Відповідач в добровільному порядку не відшкодував шкоду, яка була ним завдана в результаті пошкодження автомобіля "Шкода", д.н.з. НОМЕР_2, в зв'язку з чим позивачем було здійснено страхове відшкодування відповідно до платіжного доручення № 658 від 22 лютого 2011 року в сумі 19260 грн. 35 коп. (а.с.26).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивачем було проведено регламентну виплату згідно із нормами чинного законодавства за водія транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та з вини якого стався страховий випадок.
Отже, відповідно до положень п. 38.2.1 ст. 38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув право регресної вимоги до відповідача на суму в розмірі 19260 грн. 35 коп.
19 квітня 2011 року позивач направив на адресу відповідача лист з пропозицією врегулювати спір в досудовому порядку, який отриманий відповідачем та залишений без відповіді, що змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно із п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Так, між позивачем, Моторним (транспортним) страховим бюро України та ТОВ "ЕмВіПартнерс"., було укладено Контракт № 72 від 16 жовтня 2012 року (а.с.32-38).
Відповідно до додаткової угоди № 10 від 24 січня 2013 року (а.с. 39) та платіжного доручення № 327 від 24 січня 2013 року (а.с.41) позивач перерахував на рахунок представника 2000,00 грн. за надані юридичні послуги, пов'язаних із даною справою.
При визначені суми на правову допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 суд виходить з того, що ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
В силу ст.ст. 56, 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у розгляді справи.
Виходячи із системного тлумачення ст.ст. 56, 79, 84 ЦПК України витрати, понесені позивачем до подання позовної заяви, не є витратами на правову допомогу.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.38 п. 38.2, ст. ст. 40, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 22, 1166, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 74, 88, 169, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19 260 грн. 35 коп., 740 грн. 00 коп. витрат за послуги аварійного комісара та 229 грн. 40 коп. судового збору, а всього 20 229 грн. 75 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: