Справа № 755/8833/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"04" вересня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вернидубова Я.І.
при секретарі - Базюнь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_3, Служба у справах дітей, Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на нерухоме майно,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, просить суд визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, мотивуючи позов тим, що 21.10.2000 р. ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, отримали в приватну власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2000 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 9011. Право власності на квартиру було зареєстровано в Київському міському БТІ 27.11.2000 р. за реєстровим № 6903, що підтверджується реєстраційним посвідченням. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. До складу спадкового майна, що залишилось після її смерті входить ? частина квартири АДРЕСА_1.
Спадкоємцями за законом ОСОБА_5 є малолітній син померлої - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про народження та мати померлої - ОСОБА_1.
05.10.2011 р. ОСОБА_3 було подано заяву про прийняття спадщини його малолітнім сином ОСОБА_7 до Десятої київської державної нотаріальної контори, де за вказаною заявою було відкрито спадкову справу № 987/2011. Після чого другим спадкоємцем ОСОБА_1 було також подано заяву про прийняття спадщини.
Під час оформлення документів, необхідних для прийняття у спадщину спадкового майна, а саме: ? частини квартири № 34, з'ясувалось, що втрачено оригінал правовстановлюючого документу на квартиру, а саме: оригінал договору купівлі-продажу від 21.10.2000 р.
12.09.2011 р. було отримано дублікат договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В.
Однак дублікат договору не було зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації до 01.01.2013 р., тому дублікат правовстановлюючого документу купівлі-продажу, що не зареєстрований в установленому законом порядку до 01.01.2013 р., не може бути прийнятий нотаріусом для вчинення нотаріальної дії у зв'язку з чим вона і звернулась до суду.
Третя особа ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою в якій просить визнати право власності за малолітнім ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є спадкоємцем першої черги за законом після смерті його матері ОСОБА_5
В судове засідання представник позивача та представник третьої особи подали заяви в яких просять суд розглянути справу їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечують. Представник відповідача Київської міської ради до суду не з'явився, але надіслав до суду лист, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу у відсутність представника.
Представник третьої особи Головного управління юстиції в місті Києві в судове засідання не з'явився, але надіслав до суду лист в якому просить суд розглянути справу у відсутність представника та постановити по справі рішення відповідно до чинного законодавства.
Представник служби у справах дітей у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відступіть представника.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2000 р. ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, отримали в приватну власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2000 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 9011(а.с.6).
Право власності на квартиру було зареєстровано в Київському міському БТІ 27.11.2000 р. за реєстровим № 6903, що підтверджується реєстраційним посвідченням (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8).
Довідкою форми 3 № 75 від 29.01.2010 р., виданої ЖРЕО № 415 та довідки № 695 від 21.09.2011 р., виданої ЖРЕО № 415 ОСОБА_1 проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_5 на момент її смерті (а.с.11-12).
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України не заявив про відмову від неї.
Малолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2-4 ст. 1273 ЦК України.
05.10.2011 р. ОСОБА_3 було подано заяву про прийняття спадщини його малолітнім сином ОСОБА_7 до Десятої київської державної нотаріальної контори, де за вказаною заявою було відкрито спадкову справу № 987/2011. Після чого другим спадкоємцем ОСОБА_1 було також подано заяву про прийняття спадщини.
Під час оформлення документів, необхідних для прийняття у спадщину спадкового майна, а саме: ? частини квартири № 34, з'ясувалось, що втрачено оригінал правовстановлюючого документу на квартиру, а саме: оригінал договору купівлі-продажу від 21.10.2000 р.
12.09.2011 р. було отримано дублікат договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В., проте дублікат договору купівлі-продажу не було зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації до 01.01.2013 р., тому не може бути прийнятий нотаріусом для вчинення нотаріальної дії.
Згідно із п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Інших спадкоємців за законом або за заповітом у померлої ОСОБА_5 не було, що підтверджується довідкою Десятої київською державною нотаріальною конторою вих. № 535/02-14 від 13.02.2013 р.(а.с.16).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №987/2011, яка заведена ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо майна померлої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, який діє від імені свого малолітнього сина ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звернулись до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявами про намір прийняти спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5.
Десята Київська державна нотаріальна контора письмовою довідкою з питань діючого законодавства повідомила про неможливість видати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки дублікат правовстановлюючого документу, що не зареєстрований в установленому законом порядку до 01.01.2013 р. не може бути прийнятий нотаріусом для вчинення нотаріальної дії та реєстрації права власності, у зв'язку з чим рекомендовано визнавати право власності в судовому порядку (а.с.128).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно із ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Відповідно до частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Згідно із положеннями статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Як передбачено у п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р.№20/5 (яка діяла на час відкриття спадщини та оформлення спадкової справи) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно із Главою 10 п. 4.15., 4.18 „Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 02.2012 року № 296/5, видача Свідоцтв про право на спадщину на нерухоме майно, проводиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено у зв'язку зі смертю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на дану квартиру перейшло в порядку спадкування за законом малолітньому сину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері померлої ОСОБА_8, яка у встановленому порядку заявила про намір прийняти спадкове майно, однак у встановленому порядку не отримала свідоцтво про право власності на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. Позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про намір прийняти спадкове майно, однак у видачі свідоцтва про право власності на вищезазначену квартиру, позивачу було відмовлено, у зв'язку з відсутністю дублікату правовстановлюючого документу на квартиру, що зареєстрований в установленому порядку до 01.01.2013 р.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги, ґрунтуються на вимогах закону, є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,60,208,209,212,213,214,215 224-226,294ЦПК України, ст.ст.11,328, 384,1217,1218,1258,1268,1296,1297,ЦК України суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_3, Служба у справах дітей, Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду в судовому засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: