Справа № 2604/10085/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"30" листопада 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вернидубова Я.І.
при секретарі - Шпіньовій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 благодійного фонду «Панславія» про стягнення майнової та моральної шкоди в наслідок невиконання договірних зобов»язань,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 благодійного фонду «Панславія»про стягнення майнової та моральної шкоди в наслідок невиконання договірних зобов»язань, посилаючись на те, що 16 грудня 2010 року з метою отримання додаткової освіти за програмою Судової адвокатури (Trial Advocacy Program) він звернувся з відповідним запитом до юридичного коледжу вашингтонського університету в США (American University Washington College of Law).
21 грудня 2010 року отримав відповідь на запит з коледжу про умови вступу на навчання за вищезазначеною програмою. Однією з вимог зарахування на навчання ОСОБА_1 було надання ним до коледжу відповідного посвідченого Диплома про отримання вищої освіти, а саме освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, та додатка до диплома. Крім того вищезазначені документи повинні відповідати останнім національним зразкам та посвідчені.
Диплом про вищу освіту ОСОБА_1 отримав в 1990 році, але на той час це був диплом зразку СРСР і в ньому не було визначено освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр». Для отримання диплому нового зразка і його посвідчення, йому необхідно було здати академічну різницю.
Позивач звернувся до ОСОБА_2 благодійного фонду «Панславія»в особі президента ОСОБА_3, який надав йому гарантію того, що маючи відповідні ділові стосунки та договори з Національним університетом «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» в м. Харкові, він допоможе отримати диплом за програмою прискореного навчання та позачергового складання іспитів, які відносяться до академічної різниці з відповідних предметів навчання.
18 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем було підписано договір № 03-02.
Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 37360,56 грн., моральну шкоду в розмірі 30972,00 грн., та судовий збір у сумі 417,02 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву про слухання справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача ОСОБА_2 благодійного фонду «Панславія»в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
18 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір за № 03-02 (а.с7).
Відповідно до п. ІІ.1 зазначеного договору відповідач, використовуючи свої ділові стосунки з вищими навчальними закладами, та високу компетенцію в галузі вищої освіти Україні, зобов’язаний забезпечити всі необхідні умови для отримання диплому магістра юридичних наук Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого».
Згідно із п.ІІІ.1 МФБ «Панславія»виконує свої зобов’язання лише за умови сплати позивачем благодійного внеску.
Відповідно до п. ІІІ.3 у випадку невиконання умов договору з вини МФБ «Панславія»останній сплачує компенсацію у розмірі благодійного внеску.
30 грудня 2010 року позивач сплатив благодійний внескок у розмірі 2940,00 євро, що підтверджується відповідною розпискою відповідача (а.с.8).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів щодо виконання ним зобов’язань за договором, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення з відповідача 30972 грн.
Суд, приймаючи до уваги, що позивачем не надано жодних доказів понесення ним додаткових витрат у розмірі 800 доларів США, приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 6388, 56 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту немайнових прав, які є абсолютними, невідчужуваними і не можуть бути предметом зобов’язання.
Отже порушенням договірних зобов’язань, на які як на підставу обґрунтування заподіяння моральної шкоди посилається позивач, безпосередньо особисті немайнові права не зачіпляються.
Враховуючи, що між сторонами у справі виникли договірні зобов’язання, тому дана правова норма не поширюється на випадки, коли моральна шкода завдається порушенням зобов’язання.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 309,72 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,23,526,530,533,629,1166,1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 благодійного фонду «Панславія» про стягнення майнової та моральної шкоди в наслідок невиконання договірних зобов»язань –задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 благодійного фонду «Панславія» на користь ОСОБА_1 30972 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 309,72 грн., а всього 31281 (тридцять одну тисячу двісті вісімдесят одну) гривню 72 копійки.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: