ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
30.01.07 Справа № 5/2976-4/268А
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
Суддів Юрченко Я.О.
Процик Т.С.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів № 514/10-0 від 29.12.2006 року (далі ДПІ у м. Львові)
на постанову Господарського суду Львівської області від 08.12.2006 року
у справі № 5/2976-4/268А
за позовом: Державного підприємства «ХХХ», м. Львів (далі ДП «ХХХ», м. Львів)
до відповідача: ДПІ у м. Львові
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення
за участю представників сторін:
від позивача –ХХХ - представник
від відповідача –ХХХ - старший державний податковий інспектор юридичного відділу
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2007 року по даній справі, суд прийняв апеляційну скаргу ДПІ у м. Львові та відкрив апеляційне провадження у справі №5/2976-4/268А.
Розгляд справи згідно ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2007 року було призначено на 30.01.2007 року.
В судовому засіданні 30.01.2007 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Апеляційна скарга подана на постанову господарського суду Львівської області від 08.12.2006 року у справі № 5/2976-4/268А, якою задоволено позовні вимоги ДП «ХХХ», м. Львів: визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Львові № 0000111701/0/5599 від 03.04.2006 року.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою Господарського суду Львівської області, ДПІ у м. Львові подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в позові відмовити.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Позивачем подано письмове заперечення на апеляційну скаргу. В запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення не враховано ухвали Господарського суду Львівської області від 02 червня 2003 року, якою було порушено провадження у справі № 6/165-4/122 про банкрутство ДП «ХХХ»та було введено процедуру мораторію. При цьому, на думку Позивача, нарахування штрафу згідно спірного податкового повідомлення - рішення в період дії мораторію, є підставою для визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення.
Разом з цим, Позивач, покликаючись на ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вказує, що вимоги Відповідача (у формі спірного податкового повідомлення - рішення), що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначив в ухвалі від 09 лютого 2004 року по справі № 6/246-4/191 (про банкрутство ДП «ХХХ»), якою затвердив реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
В процесі розгляду апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02 червня 2003 року було порушено провадження у справі № 6/165-4/122 про банкрутство Державного підприємства «ХХХ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 2 вересня 2003 року по справі № 6/165-4/122 провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «ХХХ»припинено.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2003 року було порушено провадження у справі № 6/246-4/191 про банкрутство Державного підприємства «ХХХ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «ХХХ»опубліковане 03 жовтня 2003 року в газеті «Голос України». Господарський суд Львівської області ухвалою від 09 лютого 2004 року по справі № 6/246-4/191 затвердив реєстр вимог кредиторів ДП «ХХХ».
До реєстру вимог кредиторів, згідно вищевказаної ухвали було включено кредиторські вимоги Відповідача в сумі 2896816,26 грн. До заяви про визнання кредиторських вимог та відповідно до реєстру вимог кредиторів, затвердженого вищевказаною ухвалою не увійшла сума штрафу в розмірі 2238,25 грн. вказана у спірному податковому повідомленні - рішенні.
Ухвалою від 03 березня 2004 року по справі № 6/246-4/191 Господарським судом Львівської області було введено судову процедуру санації Державного підприємства «ХХХ»та призначено керуючого санацією боржника –ДП «ХХХ», а ухвалою від 15 листопада 2004 року по справі № 6/246-4/191, Господарський суд Львівської області затвердив план санації Державного підприємства «ХХХ». Ухвалою від 23 грудня 2005 року по справі № 6/246-4/191 Господарським судом Львівської області було затверджено звіт керуючого санацією ДП «ХХХ»та провадження у справі про банкрутство ДП «ХХХ»припинено.
23.02.2006 року за результатами перевірки проведеної головним державним податковим інспектором ДПІ у м. Львові Л. Купчиком складено акт № 4/17-0/05796593 про порушення ДП «ХХХ»термінів сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
На підставі вказаного акту, начальником ДПІ у м. Львові було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000111701/0/5599 від 03.04.2006 року, яким за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, застосовано штраф в розмірі 2238,25 грн. Штраф нарахований за період з 14.04.2003 року до 03.09.2003 року.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Львівської області двічі порушував провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «ХХХ», а саме ухвалою від 02 червня 2003 р порушено провадження у справі № 6/165-4/122 про банкрутство Державного підприємства «ХХХ». Даною ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 2 вересня 2003 року провадження у справі № 6/165-4/122 про банкрутство державного підприємства «ХХХ»припинено. Ухвалою господарського суду Львівської області від 3 вересня 2003 року порушено провадження у справі № 6/246-4/191 про банкрутство Державного підприємства «ХХХ»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В свою чергу, умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлено спеціальним Законом - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», положення якого при здійсненні судової процедури банкрутства мають пріоритет порівняно з іншими нормативними актами. Зокрема, Законом України «Про порядок погашання зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(п.7.8. ст. 7) визначено, що з моменту прийняття судом ухвали про порушення справи про банкрутство платника податків порядок сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з положеннями закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»без застосування норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до вимог ст.ст. 1, 5, 11, 12, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію - про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі конкурсні кредитори, вимоги яких виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, повинні подавати заяви з грошовими вимогами до боржника. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як кредитор у справі про банкрутство ДП «ХХХ», в силу закону зобов'язаний був впродовж тридцяти днів, починаючи з 03 жовтня 2003 року (дати опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «ХХХ») подати до суду заяву з вимогами до боржника, що виникли до дати порушення справи про банкрутство.
Відповідно до частини 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Тому, відповідач повинен був включити суму податкового боргу з урахуванням суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій до заяви про визнання кредиторських вимог. Однак, в загальну суму 2896816,26 грн. кредиторських вимог, заявлених Державною податковою інспекцією в м. Львові у провадженні справи про банкрутство Державного підприємства «ХХХ», увійшла сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка й була погашена в провадженні справи про банкрутство державного підприємства «ХХХ»- у судовій процедурі санації боржника. В заявлені кредиторські вимоги не увійшла сума 2238,25 гривень штрафу за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів протягом граничних строків, визначених законодавством. В силу приписів ст.ст. 1, 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ця сума вважається погашеною, про що зазначено судом в ухвалі господарського суду Львівської області від 09 лютого 2004 року по справі № 6/246-4/191, якою затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства «ХХХ».
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в редакції Закону від 10 січня 2002 року № 2922-III, після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з закінченням або достроковим припиненням процедури санації або ліквідаційної процедури чи затвердження арбітражним судом мирової угоди неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які боржник зобов'язаний був сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом. Проте, Законом України № 3088-ІІІ від 07.03.2002 року статтю 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»викладено в новій редакції. Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в редакції Закону № 3088-ІІІ від 07.03.2002 року, (що не була змінена до часу розгляду даної справи) мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону. Отже, чинна редакція ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»такого права кредиторам не надає.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
1. Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 08.12.2006 року у справі даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.