Справа № 310/10108/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2015 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

у складі слідчого-судді: ОСОБА_1,

при секретарі: Мельник В.Ю.,

за участі прокурора: Сушка В.М.,

слідчого: Мащенка Р.А.,

заявника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердянська скаргу ОСОБА_2 на рішення начальника слідчого відділення Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні клопотання та спонукання слідчого на виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014р. до Бердянського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_2, яку він в судовому засіданні уточнив, на рішення начальника слідчого відділення Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні його, ОСОБА_2, клопотання від 10.11.2014р. про приведення у відповідність з положеннями діючого КПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. № 1104 вилучення та зберігання належних йому на праві приватної власності майна, яке вилучено 01.11.2012р. під час обшуку за місцем його мешкання, і яке визнане речовими доказами. Просив примусити начальника слідчого відділення ОСОБА_3 зобов’язати старшого слідчого Мащенка Р.О. виконати вищезазначені вимоги, які він зазначив у вказаному вище клопотанні, а у випадку неможливості задоволення його вимог, повернути йому вилучене майно.

Прокурор та старший слідчий СВ Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні скарги, оскільки відсутні правові підстави для її задоволення. Посилалися на той факт, що дійсно частина вилучених речей у ОСОБА_2 під час обшуку 01.11.2012р. в порядку КПК України в редакції 1960 року визнана речовими доказами по кримінальному провадженню за № 12013080130001428, які відповідно до Перехідних положень КПК України, є допустимими доказами.

Вислухавши пояснення заявника, слідчого та прокурора, перевіривши додані до скарги матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як вбачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, данні кримінальної справи № 12111210 були внесені 11.03.2013р. до ЄРДР за № 12013080130001428 по факту розповсюдження порнографічних предметів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 301 КК України.

Під час досудового розслідування 10.11.2014р. заявник звернувся до старшого слідчого Мащенка Р.О. з клопотанням про приведення у відповідності з положеннями ст.ст. 98, 100 КПК України та з постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. № 1104, вилучене у нього в ході обшуку 01.11.2012р. по кримінальній справі № 12111210 майно, яке належить йому на праві приватної власності, та повернення йому цього майна.

Листом № 32/4-56539 від 01.12.2014р. начальника слідчого відділення Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3, у зв’язку з тим, що слідчий Мащенко Р.О. знаходився у черговій відпустці, заявнику ОСОБА_2 у задоволенні вказаного вище клопотання відмовлено у зв’язку з визнанням частини вилученого у нього майна, яке йому не повернуто, речовими доказами по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12013080130001428, досудове розслідування по якому на цей час триває.

Відповідно до ч.1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

На час звернення ОСОБА_2 з зазначеним клопотанням до слідчого та розгляду цієї скарги в суді, повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню ОСОБА_2 не вручалось.

Частиною 2 ст. 220 КПК України передбачено, що про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Постанова про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 10.11.2014р. слідчим (начальником слідчого відділення) не виносилась та останньому не вручалась.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, в тому числі, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Однак, як вбачається зі скарги ОСОБА_2, він фактично оскаржує в порядку п.7 ч.1 ст. 303 КПК України рішення начальника слідчого відділення ОСОБА_3, яке відповідно до вимог ч.2 ст. 220 КПК України, не виносилось.

Крім того, не підлягає задоволенню вимоги ОСОБА_2 в частині зобов’язання старшого слідчого Мащенка Р.О. повернути належне ОСОБА_2 майно, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21.05.2014р. (справа № 310/3531/13-к) в судовому засіданні судом встановлений факт визнання цього майна речовими доказами.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що правові підстави для задоволення скарги відсутні, тому в її задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 369, 371 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення начальника слідчого відділення Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні клопотання та спонукання слідчого на виконання певних дій, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя:                                                             О.Г. Пахоменко