Справа № 22ц-1173/2008 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 33 Синецька Л.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2008 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Чорнобаївського районного суду від 21 травня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до СТОВ «Придніпровське» сі Придніпровське Чорнобаївського району про розірвання договору оренди земельної частки (паю) і витребування землі з чужого незаконного володіння, про визнання поважною причини пропуску строку позовної давності, про визнання договору оренди земельної частки ( паю) недійсним.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_4, ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, та представника відповідача , який на них заперечував, судова палата, -
встановила:
ОСОБА_1 у квітні 2008 року звернулася до суду із позовом до СТОВ «Придніпровське» с Придніпровське Чорнобаївського району про визнання поважною причини пропуску строку позовної давності та про розірвання договору оренди земельної частки (паю) і витребування землі з чужого незаконного володіння.
Вказувала, що 28.03.2000 року вона уклала з відповідачем договір оренди земельної частки (паю) серія ЧР № 0299812, виданого 21.04.1997 року строком на 10 років. 21.03.2001 року на підставі даного сертифікату їй видано державний акт на право приватної власності на землю, в якому зазначено, що їй передано в приватну власність в межах згідно плану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, площею 2,37 га.
Згідно п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року № 5 «В разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі зобов'язання сторін припиняється відповідно до чинного законодавства.
2
Вона отримала державний акт на право приватної власності на землю та набула статусу власника земельної ділянки, тобто змінився як предмет договору оренди, так і статус позивачки як орендодавця, тому договір оренди земельної частки слід вважати припиненим.
Оскільки відповідач відмовляється добровільно розірвати вказаний договір оренди земельної частки (паю), незаконно користується нею, порушуючи її право власності на землю, позивачка на підставі наведеного, Закону України «Про оренду землі» просила визнати поважною причину пропуску нею строку позовної давності і винести рішення про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею і відповідачем.
03.04.2008 року до суду з аналогічними позовними заявами звернулись : ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що у березні 2000 року вони уклали з відповідачем договір оренди земельної частки (паю) на підставі сертифікатів про право на земельну частку (пай), виданих строком на 10 років. 21.03.2001 року позивачам на підставі даних сертифікатів було видано державні акти на право приватної власності на землю, в яких зазначається, що в приватну власність в межах згідно плану для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва було передано земельну ділянку площею 2,68 га - ОСОБА_3, ЧР № 0229493 (серія сертифікату); 2,37 га - ОСОБА_2, ЧР № 0229493; 2,37 га -ОСОБА_4 ЧР -229493; 2,37 га - ОСОБА_5, ЧР № 0299492.
Цивільні справи за позовами ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 до СТОВ «Придніпровське» про визнання поважною причини пропуску строку позовної давності , визнання договору оренди недійсним та витребування землі з чужого незаконного володіння було об'єднано в одне провадження.
В подальшому кожний з позивачів подав додаткову позовну заяву до СТОВ «Придніпровське» про визнання судом договору оренди земельної частки (паю) недійсним з підстав, зазначених вже в поданій раніше позовній заяві.
Ухвалою Чорнобаївського райсуду Черкаської області від 21 травня 2008 року прийнято відмову позивачів від позовних вимог і провадження по справі закрито. Стягнуто з позивачів на користь СТОВ «Придніпровське» 1000 грн., понесених відповідачем витрат.
В апеляційній скарзі на цю ухвалу ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 просили її скасувати як незаконну та направити справу на розгляд по суті спору.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Приймаючи відмову від позовних вимог позивачів від їх представника ОСОБА_4 суд виходив з того, що це законне процесуальне право позивачів і висловлене їх представником добровільно.
Однак з цим не можна погодитися.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на протязі всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмова позивача від позову викладена в адресованій до суду письмовій заяві, ця заява долучається до справи. До постановления судового рішення в зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, що висловив намір до скоєння вказаних дій, у повноваженнях щодо їх здійснення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 являється представником інтересів решти позивачів за належним чином оформленими на нього довіреностями секретарем Придніпровської сільської ради Чорнобаївського району від 03.04.2008 року (від ОСОБА_1 і ОСОБА_4) та за довіреностями, виданими 05.04.08 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (від ОСОБА_3 та ОСОБА_5).
3
Встановлено, що в судовому засіданні 21 травня 2008 року ОСОБА_4 подав письмову заяву про відмову від позовних вимог про розірвання договору оренди земельних часток (паїв) - ар. спр. 128, в зв'язку з якою суд прийняв відмову від позовних вимог позивачів і закрив провадження по справі.
В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_4 та його представник стверджували, що ОСОБА_4 не мав наміру відмовлятися від позовних вимог, що в районному суді він не зрозумів роз'яснення судді і в перерві під її диктовку написав заяву про відмову від позову. Після того, як головуюча оголосила ухвалу про закриття провадження, він зрозумів , що помилився і неналежним чином представив інтереси інших позивачів, тому зразу ж, у той же день написав другу заяву - про те, щоб суд не брав до уваги його попередню заяву про закриття справи, розглянув справу по суті, і щоб повернули йому його попередню заяву.
З журналу судового засідання від 21.05.2008 року на ар. спр. 129 вбачається, що ОСОБА_4 спочатку позовну заяву підтримував, потім після дослідження письмових доказів була оголошена перерва, а після перерви розпочинаються судові дебати і позивач ОСОБА_4 відмовляється від позову, проти чого представник відповідача не заперечує і суд видаляється до нарадчої кімнати, після виходу з якої оголошується ухвала суду про закриття провадження.
Наведене, на думку судової палати, свідчить на користь тверджень представника позивачів про те, що він не свідомо написав заяву про відмову від позову, а тому цю «відмову» не можна визнати добровільною.
До того ж в заяві ОСОБА_4 зазначено, що він відмовляється від позовних вимог про розірвання договору оренди земельних ділянок (паїв). Від інших заявлених вимог - про визнання поважною причину пропуску строку позовної давності, визнання договору оренди недійсним та витребування землі з чужого незаконного володіння ( ар. спр. 20) ОСОБА_4 не відмовлявся.
Виходячи з викладеного, судова палата вважає, що суд передчасно прийняв відмову від позову представника позивачів ОСОБА_4, яка була заявлена щодо частини позовних вимог і не добровільно, а тому необгрунтовано закрив провадження по справі згідно ст. 206 ЦПК України, порушивши права і інтереси позивачів. За таких обставин ухвала суду як неправомірно постановлена підлягає до скасування з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд по суті спору.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312 ЦПК України, судова палата, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволити.
Ухвалу Чорнобаївського райсуду Черкаської області від 21 травня 2008 року скасувати, направивши справу до суду першої інстанції на розгляд по суті спору.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двохмісячного строку.