№ 2-59/2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2008 р. Калінінський районний суд міста Донецька, Донецької області у складі:

головуючої судді - Арабей Т.Г.

при секретарях - Опря Ю.Л., Моргасюк Т.О., Запорожцевій Г.В.

за участю у справі: позивача ОСОБА_1 та його представника

ОСОБА_3 діючого за довіреністю від 07.06.2007 року

відповідачів : представника ДОКТМО Медведєвої Юлії Валентинівни діючої за довіреністю № 01/2623 від 05.11.2007 року, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного клінічне територіального медичного об»єднання, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів Донецького обласного клінічне територіального медичного об»єднання, ОСОБА_2 про захист гідності та честі, ділової репутації і відшкодування моральної шкоди. В позовній заяві вимоги мотивував тим, що 10 березня 2006 року на ім.»я проректора по лікувальній роботі ДонДМУ д.м.н. професору Думанському Юрію Васильовичу надійшов лист від першого заступника генерального директора ДОКТМО д.м.н. професора ОСОБА_2 в якому вона повідомила недостовірню інформацію про нього, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Просив інформацію, в якій вказується, що він зарекомендував себе конфліктним тра скандальним співробітником, який не знаходить загальної мови з колективом, пише постійно необгрунтовані скарги в різні інстанції, неодноразово зривав внутрілікарні консультації, відмовлявся від виїздів по санавіації відповідно до графіка, допускав грубі помилки в діагностиці та тактиці ведення хворих, що приводило до збільшення числа післяопераційних ускладнень, має недостатній професійний рівень, загрожує завідуючим відділенями , - визнати не відповідаючої дійсності, а тому позивач просив відповідачів спростувати її як недостовірну у той самий спосіб, тобто письмово, та відшкодувати з відповідача ДОКТМО моральну шкоду у сумі 5000 гривень, завдану порушенням особистих немайнових прав, у зв"язку із поширенням і не спростуванням недостовірної інформації щодо нього особисто.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши , що він має достатній рівень знань для роботи, стажувався за кордоном , а тому посилався в своїх відносинах х працівниками ДОКТМО на деякі методи які є застарілими і повинні бути змінені, а тому захищав свою правоту , яку відповідачі помилково вважають як конфлікт, визнаючи його скандальним чоловіком, який не знаходить мови з колективом. Крім того, він ніяких скарг не писав, а звертався з заявами до свого керівництва та прохав допомоги та його захисту. З графіками внутрілікарняних консультацій він особисто ознайомлений не був, його не підписував, а тому питання про навмисний зрив роботи є не обґрунтованим. Крім того, він є інвалідом З групи, та йому заборонено працювати у нічний час та іздити у відрядження , а тому відмова від виїздив по санавіації відповідно до графіка є також необгрунтованим

звинуваченням. Також вважає недостовірною інформацію про загрозу з його боку завідуючим відділенням , грубі помилки в діагностиці ведення хворих, яка ніякими доказами не підтверджується та він , також, не залучався до дисциплінарних стягнень за вказані випадки. Просив суд викладену в листі інформацію визнати негативною та не відповідаючої дійсності, такою що принижує гідність, честь та ділову репутацію позивача як людини , а тому спростувати її у такий же спосіб у який вона була поширена, надіславши лист на керівництво ДонДМУ у який вона була поширена та стягнути з відповідача ДОКТМО моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги позивача також підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ДОКТМО- Медведева Юлії Валентинівни позовні вимоги не визнала, пояснивши, що лист ДОКТМО № 01/561 від 10.03.2006 року до проректора з лікарняної роботи Думанського Ю.В. складений на підставі фактичної роботи позивача, та викладені в ньому факти підтверджуються письмовими доказати: довідками, заявами працівників ДОКТМО, службовими записами та іншими документами, а також поясненнями свідків. 23.12. 2005 року заступник генерального директора ОСОБА_9 звернулася з письмовим повідомленням до першого заступника генерального директора ОСОБА_2 з проханням задовольнити вимоги робітників колективу та звернутися до зав. кафедрою ДонНМУ ОСОБА_10 з проханням відстрашити позивача від курації. ОСОБА_2 проаналізував складений конфлікт та виниклу ситуацію, у відповідності з вимогами Договору № 1/37/16 від 03.01.2005 року про співробітництво ДОКТМО та ДонНМУ ім.. Горького, звернулася з листом клопотанням про розгляд питання про відповідність позивача своїй займаній посаді, тобто відповідач скористався своїм правом вносити пропозиції по його заміні. Вважає, що викладена в листі інформація відповідає дійсності, а відповідачи не ображали позивача, не порушували його честі та гідності, та відносно позивача не поширювали негативної інформації, яка принижувала ділову репутацію позивача , а тому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, а також у стягненні на користь позивача моральної шкоди.

Відповідачка ОСОБА_2 також позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнала, пояснивши, що оскаржуваний позивачем лист від 10.03.2006 року був написаний під впливом довготривалого конфлікту між гінекологічної службою ДОКТМО та позивачем ОСОБА_1, який с працівниками лікарні зарекомендував себе як скандальна та конфліктна людина з недостатнім професійним рівнем. Вона в усній формі звернулася до проректора з лікарняної роботи ДонДМУ Думанського Ю.В. та прохала допомоги в рішенні виниклого конфлікту та відсторонення ОСОБА_1 від курації ДОКТМО. В зв»язку з тим, що дані питання в усній формі не вирішуються, вона разом з колективом в особі заступника генерального директора по акуше5рсько-гінекологічній служби ОСОБА_9. склали лист від 10.03.2006 року та звернулися до проректора з лікарняної роботи ДонДМУ Думанського Ю.В. з проханням допомоги в рішенні виниклого конфлікту та відсторонення ОСОБА_1 від курації. При цьому інформація була викладена на підставі письмових доказів та не носила образливий характер, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 вона не визнає та просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін , показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не доведеними у судовому засіданні, а в задоволенні його позову відмовити.

У відповідності зі ст.ст. 270, 277 ЦК України фізична особа має право на повагу до гідності та честі, а також на спростування недостовірної інформації, внаслідок її поширення проти нього.

Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною та спростування здійснюється особою, яка її поширила. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових обов»язків , вважається

юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який видала юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Згідно з п.3 Пленуму Верховного суду України « Про застосування судами законодавства, що регулює захист, часті, гідності і ділової репутації громадян та організацій» від 28.09.1990 р. № 7 ( з наступними змінами та доповненнями) під час розгляду цивільних справ, суди повинні з»ясовувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред»явлено позов, чи порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному колу осіб або хоча б одній людині.

До відомостей, що порочать особу і можуть бути спростовані, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина в громадській думці чи думц2і окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Як встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 є працівником не відповідача, а доцентом кафедри акушерства та гінекології № 1 Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Згідно договору про співробітництво між ДОКТМО та ДонДМУ ім.. М.Горького № 1/37/16 від 03-04 січня 2005 року сторони приймають на себе обов»язки на сумісну діяльність в забезпечені медичної допомоги. У відповідності з ч.2 договору... завідуючи кафедрами та доценти ДонДМУ виконують проведення планових постійних консультацій хворих ДОКТМО згідно графіку, виїзджають в міста та райони області за викликами Донецького обласного центра екстренної медичної допомоги. Завідуючи відділеннями ДОКТМО , згідно з п.3 договору, здійснюють керівництво діяльності відділень та несуть відповідальність за якість та культуру медичної допомоги хворим.

Згідно з п. 6 ч.3 Договору , який був чинний до 02.01.2008 року, керівництво ДОКТМО залишає за собою право звертатися з клопотанням до ректора Університету про розгляд питання о відповідності того чи іншого кафедрального працівника своїй займаній посаді, а також вносити пропозиції по їх заміні.( а.с. 90-94)

Згідно з письмовими заявами завідуючого відділенням акушерства та екстрагенетальної патології ОСОБА_4 від 23.12.2005 року ( а.с. 34, 53) він звернувся з заявою в якій відмовляється від кураторства позивача ОСОБА_1, який не зарекомендував себе професійним спеціалістом та є конфліктною людиною. Ці обставини у судовому засіданні підтвердив сам свідок ОСОБА_4, пояснивши , що позивач є конфліктною людиною та його думки йдуть навпаки думці колективу. Крім того він не має допуску до ведення лікувальної роботи та оперування. Про конфліктність позивача та його непрофесіоналізм в роботі, про факти того, що ОСОБА_1 не знаходить загальної мови в колективі, дестабілізує відношення, погрожує завідуючим відділеннями, створює постійну нервозну обстановку у зв»язку з чим, відмовляються працювати разом з позивачем ОСОБА_1 дали пояснення в суді інші свідки- працівники ДОКТМО ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9

Дані обставини підтверджуються письмовими заявою ОСОБА_9 від 23.01.2003 року, службовою запискою від 10.03.2006 року ( а.с. 41, 55 ), рапортом завідуючого відділенням акушерської реанімації Спалек А.А. від 23.12.2005 року( а.с. 52), докладною запискою ОСОБА_5 ( а.с. 64) протоколом зборів акушерсько-гінекологічної служби ДОКТМО від 14.04.2006 року, в якому в висновках працівники служби звернулися до керівництва ДОКТМО з клопотанням про звільнення доцента ОСОБА_1 від виконання лікувальної та консультативної роботи у відділеннях служби ( а.с.58-62)

Про факти того, що позивачем були зірвані внутрішньо лікарняні консультації та виїзди по санавіації у судовому засіданні дали пояснення свідки ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 показання яких підтверджуються письмовими доказами докладними записками від 30.11.2005 року, 12.12.2005 року, 13.12.2005 року , 13.02.2006 року про невиконання графіку чергувань в грудні 2005 року (а.с.47-50, 54, 174).Дані свідки також підтвердили факти того, що позивачем припускалися грубі помилки в діагностиці та тактиці ведення хворих, що також підтверджується аналізом хірургічної діяльності позивача ОСОБА_1 за 1999-2003 роки ( а.с. 71-86), довідкою від 21.11.2003 року ( а.с.42-46).

Згідно тексту заяв позивача ОСОБА_1 до керівництва ДонДМУ від 13.12.2005 року ( а.с. 223), від 20.01.2003 року ( а.с. 224), убачається, що позивач звертається зі скаргами на діяльність як свого керівника ОСОБА_10, так і діяльність ОСОБА_9 Крім того листом - зверненням працівників ДОКТМО до голови профкому ДонДМУ підтверджується, що позивач ОСОБА_1 зі скаргами звертався і в 2003 році ( а.с.225). Таким чином, його звернення зі скаргами знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Всі вищевикладені факти привели до того, що між працівниками відділень акушерсько-гінекологічної служби та позивачем ОСОБА_1 склалася конфліктна ситуація , з приводу якої до першого заступник генерального директора ДОКТМО ОСОБА_2 звернулися керівники відділень з проханням вирішити дане питання.

З огляду на зміст листа ДОКТМО № 01/561 від 10.03.2006 року на адресу проректора з лікарняної роботи ДонНМУ Думанського Ю.В. , - убачається, що наведені в них висловлювання є оціночними судженнями відповідачів, критичною оцінкою роботи позивача ОСОБА_1, певних фактів і недоліків, що мали місце в діяльності позивача на зазначеній посаді, та не носить інформації, яка б принижувала честь, гідність та ділову репутацію.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст.. 34 Конституції України. Це право закріплено також у ст.. 10 Європейської конвенції « Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову і спростуванні відомостей, викладених у листі ДОКТМО № 01/561 від 10.03.2006 року до проректора з лікарняної роботи ДонНМУ Думанського Ю.В., суд дійшов висновку, що вони стосуються обставин які є достовірними, підтверджені достатніми письмовими доказами та показаннями свідків у судовому засіданні і не є такими, що принижують честь, гідність, ділову репутацію позивача ОСОБА_1, а тому суд вважає за необхідним в задоволенні позовних вимог про спростування її відмовити.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави і для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди , яку пред»явлено позивачем до відповідача ДОКТМО а підставі ст..ст.23, 1167 ЦК України.

На підставі ст.ст.23 , 270, 277, 280, 297, 299 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Донецького обласного клінічне територіального медичного об»єднання, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга

на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.