СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
31 січня 2007 року |
Справа № 2-19/17237-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Заплави Л.М.,
Латиніна О.А.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
представник позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.11.06, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
представник відповідача: Захарьїн Валерій Валерійович, довіреність № 1650 від 08.12.06, Партенітська селищна рада;
представник відповідача: Захарьїн Валерій Валерійович, довіреність № 1650 від 08.12.06, Виконавчий комітет Партенітської селищної ради
після оголошеної перерви у судове засідання 31 січня 2007 року представники сторін не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Партенітської селищної ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 07 грудня 2006 року у справі № 2-19/17237-2006А
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1)
до 1. Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1, Партеніт, Алушта, 98542)
2. виконавчого комітету Партенітської селищної ради
(вул. Паркова, 1, Партеніт, Алушта, 98542)
(вул. Київська, 7-а, кв. 20, Сімферополь, 95000)
про визнання протиправним рішення
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Партенітської селищної ради, в який просить визнати протиправними дії Виконавчого комітету Партенітської селищної ради, які виражені у прийнятті ним протиправного Рішення за № 49 від 14.03.2006 «Про надання дозволу будівельних робіт по об'єкту -гостинний комплекс»у частині пункту 2, яким встановлено обов'язок приватного підприємця ОСОБА_1 до початку будівельних робіт укласти договір з Партенітською селищною радою о прийнятті участі на пайових засадах в розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури міста; а також просить визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Партенітської селищної ради за № 49 від 14.03.2006 року «Про надання дозволу будівельних робіт по об'єкту -гостинному комплексу»у частині пункту 2, яким встановлено обов'язок приватного підприємця ОСОБА_1 до початку будівельних робіт укласти договір з відповідачем про прийняття участі на пайових засадах в розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до частини 5 статті 27 Закону України за №1699-111 від 20.04.2000 «Про планування та забудову територій»вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, але ж згідно частині 2 цієї ж статті надання вихідних даних фізичним та юридичним особам у повному обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад. Таким чином, на думку позивача, надання вихідних даних особам здійснюється виключно виконкомами міських рад, а не селищних, тому тільки виконкоми міських рад мають право вихідними даними визначати пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2006 року у справі № 2-19/17237-2006А позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Партенітської селищної ради, Виконавчого комітету Партенітської селищної ради при визнання протиправним рішення задоволений. Визнаний протиправним пункт 2 рішення Виконавчого комітету Партенітської селищної ради Автономної Республіки Крим № 49 від 14.03.2006 «Про надання дозволу на будівельні роботи». Скасований пункт 2 рішення Виконавчого комітету Партенітської селищної ради Автономної Республіки Крим № 49 від 14.03.2006 «Про надання дозволу на будівельні роботи».
Не погодившись з даною постановою, виконавчим комітетом Партенітської селищної ради подана апеляційна скарга, в якій він зазначає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим винесена з порушенням норм матеріально та процесуального права. Зокрема заявник зазначає, що суд не розглянув усі позовні вимоги, заявлені суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, а саме про визнання протиправними дій виконавчого комітету Партенітської селищної ради, які виражені у прийнятті протиправного рішення за № 49 від 14.03.2006. Також, на думку заявника, суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю Виконавчого комітету Партенітської селищної Ради при наявності клопотання про відкладення розгляду справи.
Щодо порушення норм матеріального права відповідач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пункт 5.2.10 договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та Партенітською селищною Радою, яким передбачено, що орендар зобов'язаний прийняти участь у розвитку інфраструктури міста. Заявник також вважає, що відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міська рада не може діяти від імені та в інтересах селищної ради, тому що сільська, селищна, міська ради представляють інтереси відповідної територіальної громади; при цьому Закон України не може звужувати (скасовувати) права надані виконавчим комітетам відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В апеляційній скарзі заявник просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-19/17237-2006А від 07.12.2006 скасувати, прийняти нову постанову, у позові суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Партенітської селищної ради, виконавчого комітету Партенітської селищної ради відмовити.
Клопотання позивача та його представника про відкладення розгляду апеляційної скарги, заявлені у судовому процесі, не підлягає задоволенню, тому що підстави для відкладення розгляду справи, передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема статтями 128, 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
При цьому суд приймає до уваги, що в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду суддя-доповідач із супровідним листом від 16.01.2007 НОМЕР_1 надіслав суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві -АДРЕСА_1, копію ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 16.01.2007, копію заяви про апеляційне оскарження, копію апеляційної скарги та пам'ятку сторонам та іншим особам. А позивачем в порядку статті 191 Кодексу адміністративного судочинства України суду апеляційної інстанції були представлені заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач та його представник у судовому засіданні заявили клопотання про неможливість участі у справі представника виконавчого комітету Партенітської селищної ради та Партенітської селищної ради ОСОБА_2, яке обґрунтували тим, що статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»не надано повноважень голові на самостійну видачу довіреностей від особи виконкому або ради, а також тим, що виконавчим комітетом Партенітської селищної ради або Партенітською селищною радою не було прийнято відповідне рішення про видачу Захарьїну Валерію Валерійовичу довіреності від імені виконавчого комітету Партенітської селищної ради або Партенітської селищної ради. Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні цього клопотання з наступних підстав.
Згідно нормам статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Відповідно до норм статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Нормами статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що довіреність виконавчого комітету Партенітської селищної ради та Партенітської селищної ради на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_2, яка підписана Партенітським селищним головою як керівником зазначених юридичних осіб, є належним документом щодо підтвердження повноважень представника ОСОБА_2.
У письмових запереченнях позивач вказує, що посилання виконавчого комітету Партенітської селищної ради на п.5.2.10 договору оренди земельної ділянки щодо обов'язку орендаря (тобто позивача) прийняти участь у розвитку інфраструктури міста є також безпідставним, так як, по-перше, селище Партеніт не є містом; по-друге, цим пунктом не встановлено обов'язок позивача прийняти участь у розвитку інфраструктури на умовах виконавчого комітету Партенітської селищної ради, не встановлено суму, яку позивача зобов'язано надати виконавчому комітету Партенітської селищної ради, та взагалі не встановлено у якої формі позивача зобов'язано прийняти участь у розвитку інфраструктури; по-третє, цим пунктом не встановлено обов'язок позивача укласти договір з виконавчим комітетом Партенітської селищної ради про прийняття участі на пайових засадах в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Крім того, позивач уже звертався до виконавчого комітету Партенітської селищної ради із добровільною пропозицією укласти такий договір на 800 000 гривен, але ж виконавчим комітетом Партенітської селищної ради це було відхилено на підставі того, що виконавчий комітет Партенітської селищної ради вважає, що позивач повинен сплатити йому не 800 000 гривен, а 1 800 000 гривен, що й з'явилося причиною протиправного спонукання позивача виконавчим комітетом Партенітської селищної ради щодо укладення договору на його умовах.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 січня 2007 року суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Латиніна О.А
У судовому засіданні 30 січня 2007 року було оголошено перерву до 31 січня 2007 року.
ОСОБА_3, яка з'явилась у судове засідання 31 січня 2007 року в якості представника позивача, не надала належних документів, що підтверджують повноваження представника на участь у розгляді цієї справи.
Так, відповідно до норм частини 4 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування).
Довіреність фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 28 січня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 не посвідчена відповідно до вимог статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому відповідно до змісту цієї довіреності позивач уповноважив свого представника отримати в апеляційному суді м. Севастополя постанову про призначення слухання у справі № 2-19/17237-2006А.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судом апеляційної інстанції встановлено таке.
На підставі рішення 11 сесії 24 скликання Партенітської селищної ради № 11-34 від 31.01.2003 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1»між Партенітською селищною радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,123 га під будівництво пансіонату-готелю. Цій договір 23.06.2003 був зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Партенітської селищної ради НОМЕР_3, про здійснений запис НОМЕР_4.
Відповідно до умов пункту 5.2.10. договору оренди орендар зобов'язаний прийняти участь у розвитку інфраструктури селища.
Згідно нормам статті 27 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20 квітня 2000 року № 1699-III фізичні, юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, отримують вихідні дані на проектування цього об'єкта. Надання вихідних даних фізичним та юридичним особам у повному обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад або відповідними районними державними адміністраціями не пізніше ніж через два місяці після подання письмової заяви про надання цих даних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті. Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів»від 30 грудня 2000 року № 1930 встановлено, що граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, не може перевищувати 25 відсотків вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення.
Виконавчим комітетом Партенітської селищної ради 14.03.2006 було прийнято рішення № 49, відповідно до якого дозволено Товариству з обмеженою відповідальністю «Мелітопольська будівельна компанія»виконання будівельних робіт нульового циклу на земельній ділянці площею 0,123 га, наданій суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, а також роботи, пов'язані з прокладкою зовнішніх інженерних мереж.
Пунктом 2 цього рішення виконавчий комітет зобов'язав забудовника до початку будівельних робіт укласти договір з Партенітською селищною радою про прийняття дольової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста відповідно до рішення Партенітської селищної ради № 40-77 від 23.02.2005.
На підставі заяви приватного підприємця ОСОБА_1 від 05.09.2006 НОМЕР_3 про внесення змін до пункту 1 рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради № 49 від 14.03.2006, виконавчим комітетом Партенітської селищної ради було прийнято рішення від 17.08.2006 року № 183. Цім рішенням внесено зміни до пункт 1 рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради № 49 від 14.03.2006, виклавши його у наступній редакції: «Дозволити підприємницю ОСОБА_1 здійснення будівельних робіт з виконання протизсувних заходів на об'єкті готельний комплекс на земельній ділянці площею 0,123 га, яка надана за договором оренди земельної ділянки, який укладений на підставі рішення 11 сесії 24 скликання Партенітської селищної ради від 31.01.2003 № 11-34, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Інші пункти рішення № 49 від 14.03.2006 залишені без змін.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішення від 17.08.2006 року № 183 було прийнято виконавчим комітетом Партенітської селищної ради на підставі заяви самого позивача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 від 05.09.2006 НОМЕР_3. При цьому рішення від 17.08.2006 року № 183 позивачем не оскаржується.
Проте саме це рішення й призвело до того, що позивача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 виконавчий комітет Партенітської селищної ради зобов'язав до початку будівельних робіт укласти договір з Партенітською селищною радою про прийняття дольової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради № 49 від 14.03.2006 до прийняття на підставі заяви позивача рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради від 17.08.2006 року № 183, не порушувало права та інтереси позивача.
Як витікає з підстав позову, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не погоджується з фактом прийняття саме виконавчим комітетом Партенітської селищної ради пункту 2 рішення № 49 від 14.03.2006, у зв'язку з тим, що у селищної ради відсутнє право надання вихідних даних фізичним та юридичним особам.
Проте з матеріалів справи, зокрема із письмових пояснень позивача від 07.12.2006, заперечень на апеляційну скаргу від 30.01.2007, з протоколу намірів від 17.03.2007, укладеного між Партенітською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_1, із заяви позивача від 04.09.2006 № НОМЕР_4, витікає, що позивач сам звертався до Партенітської селищної ради із пропозицією укласти договір «Про взаємовідносини Партенітської селищної ради та його виконавчих органів з приватним підприємцем ОСОБА_1 з дольової участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт. Партеніт.
При цьому з пункту 2 протоколу намірів від 17.03.2007, укладеного між Партенітською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_1, витікає, що протокол укладено на виконання пункту 2 рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради № 49 від 14.03.2006.
Посилання позивача про відсутність у виконавчого комітету Партенітської селищної ради права надання вихідних даних на проектування об'єкту фізичним та юридичним особам, та про можливість надання вихідних даних міською радою для проектування об'єкту у селищі, є необґрунтованими та суперечать діючому законодавству.
Відповідно до норм статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста -самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 140 Конституції України (справа про об'єднання територіальних громад) від 18.06.2002 (справа № 1-16/2002) положення частини першої статті 140 Конституції України в аспекті порушених у конституційному поданні питань необхідно розуміти так, що ці положення дають визначення:
- місцевого самоврядування як права територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України;
- територіальної громади як жителів села, селища, міста чи добровільного об'єднання жителів кількох сіл у сільську громаду.
Відповідно до статті 146 Конституції України інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
Преамбулою Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 №280/97-ВР встановлено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно нормам статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село.
Згідно нормам частини 1 статті 10 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Таким чином є обґрунтованим висновок виконавчого комітету Партенітської селищної ради про те, що сільська, селищна, міська ради представляють інтереси відповідної територіальної громади. Тобто міська рада не може діяти від імені та в інтересах селищної ради .
Це також підтверджується нормами статті 10 Закону України «Про планування і забудову територій», згідно з яким планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
Відповідно до норм статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно нормам статті 28 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Нормами статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення; залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування.
Згідно нормам статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до норм статті 3 Закону України «Про планування і забудову територій»планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виконавчий комітет Партенітської селищної ради мав право прийняти пункт 2 рішення від 14.03.2006 № 49. При цьому цім рішенням виконавчий комітет Партенітської селищної ради не встановлював та не надавав вихідних даних на проектування об'єкту -готельного комплексу (пансіонату-готелю) для будівництва на земельній ділянці площею 0,123 га, наданій суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що відповідно до умов пункту 5.2.10. договору оренди, укладеного між Партенітською селищною радою (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Орендар), орендар зобов'язаний прийняти участь у розвитку інфраструктури селища.
Згідно нормам статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами частини 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуваний пункт 2 рішення від 14.03.2006 № 49 прийнятий виконавчим комітетом Партенітської селищної ради відповідно до умов пункту 5.2.10. договору оренди, укладеного між Партенітською селищною радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, та відповідно до вимог діючого законодавства.
На підставі чого позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Партенітської селищної Ради, які виражені у прийнятті ним протиправного Рішення за № 49 від 14.03.2006 «Про надання дозволу будівельних робіт по об'єкту -гостинний комплекс»у частині пункту 2, а також про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Партенітської селищної Ради за № 49 від 14.03.2006 «Про надання дозволу будівельних робіт по об'єкту -гостинному комплексу»у частині пункту 2, не необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до норм статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також не вирішив усі позовні вимоги, а саме про визнання протиправними дій виконавчого комітету Партенітської селищної Ради, чим порушив норми процесуального права, постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2006 у справі № 2-19/17237-2006А підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 198 пункт 3, 202 пункт 3 та 4, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Партенітської селищної Ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-19/17237-2006А від 07.12.2006 задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-19/17237-2006А від 07.12.2006 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. У позові суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Партенітської селищної ради та виконавчого комітету Партенітської селищної ради відмовити.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Л.М. Заплава
О.А.Латинін