Справа №1-176/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

30 травня 2008 року     Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

У складі:

Головуючого судді     Димашка В.П.

За участі секретаря     Чернової О.А.

прокурора     Майковського P.P.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия справу про обвинувачення;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утриманні неповнолітня дитина, не військовозобов'язаного, не працюючого, не судимого, за ст. 296 ч.2 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5 та жительки м. Коломия вул.  С.Палія, 30/5, українки, заміжньої, громадянки України, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимої, за ст. 296 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб.

Злочин скоєно за таких обставин:

12 березня 2008 року о 8 год. 20 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в групі осіб з ОСОБА_2, в тамбурі вагону №2 дизель-поїзда №6436 сполученням Коломия - Івано-Франківськ, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства вступили в конфлікт з ОСОБА_3 і з особливою зухвалістю, застосовуючи фізичну силу, перебуваючи в тамбурі нанесли численні удари руками та ногами по голові та тілу, чим спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження.

В результаті описаних дій ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: садна в ділянці спинки носа, синця навколо лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний свою вину визнав повністю і вказав, що 12 березня 2008 він з дружиною та знайомою ОСОБА_4 сіли в поїзд Чернівці-Івано-Франківськ маючи намір доїхати до с. Голосків до родичів. У вагоні поїзда ми з ОСОБА_4 розпили 250 грн. горілки на двох. На ст. Коршів у вагон зайшов потерпілий ОСОБА_3, він його зупинив і попросив присісти рядом. В процесі спілкування потерпілий застосував нецензурні слова в адресу дружини, і він вивів його в тамбур, де наніс удар головою в обличчя, він упав, копнув декілька раз ногами по тілу і голові. Підійшла дружина, і теж декілька раз копнула його по тілу і голові. В процесі побиття він висловлювався нецензурно. Розкаюється у вчиненому.

Підсудна ОСОБА_2 вказала, що 12 березня 2008 року їхала з чоловіком і дочкою поїздом в с Голосків до родичів чоловіка. її чоловік з ОСОБА_4 розпили 250 грам горілки. На станції Коршів зайшов потерпілий, чоловік попросив його присісти рядом, а в

процесі розмови потерпілий в її адрес висловився нецензурно. Чоловік вивів його в тамбур, ударив головою в обличчя, вона теж вийшла в тамбур і нанесла потерпілому декілька ударів по тілу і по обличчю.

Потерпілий ОСОБА_3 вказав, що претензій до підсудних не має, просив суворо не карати.

Суд з'ясував, що підсудні і учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, підсудні суть пред'явленого обвинувачення, а тому у суду немає сумнівів у добровільності, та істинності їх позиції, та визнає не доцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи.

На підставі зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів суд вважає, що дії;

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 296 ч. 2 КК України, оскільки вони в групі осіб скоїли хуліганство, яке виразилось в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, і супроводжувалось особливою зухвалістю та нанесенням тілесних ушкоджень потерпілому.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особи підсудних, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання

Обставинами, що пом'якшують покарання для ОСОБА_1 суд визнає те, що він позитивно характеризуються по місцю проживання та роботи, до кримінальної відповідальності не притягувався, розкаявся у вчиненому, його молодий вік, що він сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину, визнаний непридатним до військової служби в мирний час, потерпілий просить суворо не карати.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає те, що злочин скоєно в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання для ОСОБА_2 суд визнає те, що вона позитивно характеризуються по місцю проживання, до кримінальної відповідальності не притягувалася, розкаялась у вчиненому, її молодий вік, сприяла розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину, потерпілий просить суворо не карати.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_1 позитивно характеризуються по місцю проживання та роботи, до кримінальної відповідальності не притягувався, розкаявся у вчиненому, його молодий вік, що він сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину, визнаний непридатним до військової служби в мирний час, потерпілий просить суворо не карати, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного є можливим без відбування покарання, і вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи, що ОСОБА_2 позитивно характеризуються по місцю проживання, до кримінальної відповідальності не притягувалася, розкаялась у вчиненому, її молодий вік, сприяла розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину, потерпілий просить суворо не карати, суд приходить до висновку, що виправлення підсудної є можливим без відбування покарання, і вважає за доцільне звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 296 ч.2 КК України і призначити покарання - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

1)     не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне  проживання  без  дозволу  органу кримінально-виконавчої системи;

2)     повідомляти органи кримінально-виконавчої' системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично, кожного місяця, в день визначений органами кримінально виконавчої системи з'являтися для реєстрації.

ОСОБА_2 визнати винною за ст. 296 ч.2 КК України і призначити покарання - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

4)     не  виїжджати  за межі  України  на постійне  проживання  без  дозволу  органу кримінально-виконавчої системи;

5)     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

6)     періодично, кожного місяця, в день визначений органами кримінально виконавчої системи з'являтися для реєстрації.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 15 діб з дня його проголошення, через Коломийський міськрайонний суд.