Справа №2-1545/2008

РІШЕННЯ

іменем України

06 травня 2008 року

Дзержинськнй районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого: Турік В.П.

при секретарі: Чубенко В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради про виділення (визначення) частки у спільному сумісному майні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом і в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № НОМЕР_1. Після його смерті залишився спадок у вигляді частини квартири АДРЕСА_1. Згідно з витягом з реєстра прав власності на нерухоме майно ця квартира належить на праві приватної спільної сумісної власності померлому батьку та їй. Вона звернулась до нотаріуса для оформлення права на спадщину, але постановою державного нотаріусу ОСОБА_3 від 26.10.07 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що на ім'я померлого не визначена частка у спільній сумісній власності. ОСОБА_4 її мати ї дружина померлого не заявлеля претензій на спадщину. Та просить суд, визначити за померлим ОСОБА_2 та нею по 1/2 частини квартири, що знаходиться у спільній сумісній власності за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1 , позов підтримала у повному обсязі, та просила суд задовольнити його.

Представник відповідача, ОСОБА_5, в судовому засіданні проти позову не заперечує.

Третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_4, проти позову не заперечує.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не суперечить чинному законодавству, а позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч.1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом.

У судовому засіданні встановлено, що 28 липня 1998 року ОСОБА_1 та її батько ОСОБА_2 отримали свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, в якому вказано, що квартира належить їм на праві спільної сумісної власності, але частки кожного не виділені, хоча розумілось, що частки рівні тому, що до приватизації квартири вони мали рівні права та обов, язки щодо квартири (а.с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 - помер (а.с. 8).

До приватизації квартири кожен з них мав рівні та обов'язки щодо квартири. Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що маються всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

В силу викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 355, 356, 357, 364, 370 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Виділити частки у спільному сумісному майні, яке складається з квартири АДРЕСА_1 загальною площею 53, 6 кв. м. , жилою площею 29, 1 кв.м. співвласникам: ОСОБА_1 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2, визнавши частки рівними - по 1/2 частині за кожним із співвласників квартири на момент приватизації квартири згідно свідоцтва про право власності на житло № Д-668 від 28 липня 1998 року та зареєстрованого в КП "КБТІ" в реєстровій книзі 156п-404 за реєстровим № НОМЕР_2.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Дніпропетровської області протягом 20 днів після подачі заяви про його апеляційне оскарження, яке подається до суду протягом 10 днів після оголошення рішення. Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення набирає чинності.