ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

            

                  

22.01.07                                                                                           Справа  № 9/144-2022

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Орищин Г.В.,

                                                    Дубник О.П.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Осадчук С.С.

від відповідача 1  –Мельничук М.М.

від відповідача 2 –Гірняк В.М.

розглянув апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21.08.2006 року вих.№1022/01

на рішення господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року (підписана 01.06.2006 року), суддя Кропивна Л.В.

у справі №9/144-2022,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будзамовник», м.Тернопіль

до відповідача 1 Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

до відповідача 2 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

про зобов’язання відповідачів протягом трьох днів з часу набрання рішенням законної сили виконати вимоги п.п.1.2, 1.3. договору оренди цілісного майнового комплексу комунальної власності №6 від 11.05.2002 року та виконати відповідні дії щодо припинення діяльності Комунального підприємства фірми «Тернопільбудінвестзамовник»шляхом його реорганізації через приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будзамовник” як орендаря цілісного майнового комплексу; визначення Товариства з обмеженою відповідальністю „Будзамовник” правонаступником прав та обов’язків комунального підприємства фірми «Тернопільбудінвестзамовник»; створення реорганізаційної комісії для складення передавального балансу, виключення КП фірми „Тернопільбудінвестзамовник” з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистки

                                                        в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року по справі №9/144-2022 позов ТзОВ ”Будзамовник” задоволено частково. Зобов’язано виконавчий комітет Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, протягом 3 –х днів з часу набрання рішенням законної сили прийняти рішення про припинення діяльності КП фірми „Тернопільбудінвестзамовник” шляхом реорганізації через приєднання Комунального підприємства до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будзамовник”, визнати ТзОВ „Будзамовник” правонаступником комунального підприємства фірми „Тернопільбудінвестзамовник” та створити реорганізаційну комісію для складення передавального балансу, виключення КП фірми „Тернопільбудінвестзамовник” з державного реєстру  підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистки.

У задоволенні вимог до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради - відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Виконавчий комітет Тернопільської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року по справі №9/144-2022 скасувати, в позові ТзОВ «Будзамовник»відмовити повністю, з підстав того, що рішення суду першої інстанції суперечить чинному законодавству.

Зокрема скаржник вказує на те, що відповідно до п.30 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування»прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади входить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Скаржник, вказує на те, що  як передбачено ст.59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Апелянт звертає увагу суду на те, що однією з підстав для скасування або зміни рішення, як це визначає п.3 ч.2 ст.104 ГПК України є прийняття господарським судом рішення про права та обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі та зазначає, що всупереч наведеного, всупереч законодавству України про власність судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення про права та свободи органу місцевого самоврядування не залучено до участі у справі Тернопільську міську раду, як представницького органу територіальної громади міста Тернополя.

В судовому засіданні представник скаржника (відповідача-2) вимоги наведені у апеляційній скарзі підтримав, просив рішення господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року по справі №9/144-2022 скасувати, з підстав того, що судом першої інстанції при прийнятті останнього неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача-1 просив задоволити вимоги апеляційної скарги відповідача-2, вказував на те, що ст.14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено порядок припинення діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник»створене рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів 20.03.1996 року №191. Засновниками підприємства є виконавчий комітет Тернопільської міської ради народних депутатів, що підтверджується статутом КП фірми «Тернопільбудінвестзамовник».

Представник відповідача зазначав про те, що ст.4 Закону України «Про власність»передбачає, що тільки власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Представник позивача проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечив, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу. Представник позивача вказував на те, що статтею 59 ГК України, в якій перераховано шляхи припинення діяльності суб'єкта господарювання та коло суб’єктів, які мають на це право, передбачено, що таким правом наділені засновники суб’єкта господарювання та їх правонаступники, а відповідно до п.1.2 статуту КП фірми «Тернопільбудінвестзамовник»його засновником є Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, який був стороною у справі. Представник позивача звертала увагу суду на те, що згідно із ст.14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в світлі ч.1 ст.59 ГК України (припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом реорганізації або ліквідації за рішенням власника чи уповноважених ним органів, за рішенням засновників чи їх правонаступників) виписано процедуру припинення діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Це спеціальна норма закону, яка має застосовуватися у випадку припинення діяльності суб’єкта господарювання, майно якого передано оренду та зазначала, що відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

11.05.2002 р.  між  орендодавцем  –виконавчим комітетом Тернопільської міської ради,  а Управлінням комунального  майна міста, як уповноважений орган по укладенню договору оренди, правонаступником якого є  відповідач-1  згідно  затвердженого  рішення  міської ради від 22.04.2004 р. № 4/11/6   положення  „Про управлення обліку та контролю  за використанням  комунального майна департаменту економіки”,  з однієї сторони   та ТзОВ „Будзамовник”,  з іншої сторони,  як орендарем, укладено  договір № 6  оренди цілісного майнового комплексу  комунальної власності -  Комунального підприємства фірми „Тернопільбудінвестзамовник”, що знаходиться за адресою вул. Ю.Опільського ,6. Вказаний договір недійсним не визнавався.

З акту  прийому –передачі  від 11.05.2002 р. комунального майна цілісного майнового комплексу вбачається, що  Управління  передало, а Орендар - ТзОВ „Будзамовник” прийняв в оренду цілісний майновий комплекс відповідно до інвентаризаційних  описів та передаточного балансу основні засоби за первісною вартістю 413551 грн., основні засоби , залишковою вартістю 272041 грн..; а оборотні матеріальні засоби на суму 5502 грн. –у  власність орендаря на підставі  договору купівлі-продажу від 11.05.2002 р.  .

Відповідно,  вчинення  таких  дій зобов’язувало орган,  що управляє майном,  припинити діяльність підприємства, яке передано в оренду  як цілісний майновий комплекс, шляхом   його приєднання до орендаря.

Також слід зазначити, що у договорі оренди цілісного майнового комплексу   від  11.05.2002 р., а саме у  пункті  1.2., зазначено, що після підписання  цього договору  комунальне підприємство реорганізується.  

Для забезпечення власної діяльності підприємство наділяється майном, в межах якого відповідає за своїми зобов’язаннями. Вилучення майна, яким забезпечується його майнова самостійність, тягне за собою виведення підприємства з числа  учасників цивільного обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, все майно, яке забезпечувало майнову  самостійність  КП фірми „Тернопільбудінвестзамовник”,  було передане  в оренду  ТзОВ „Будзамовник”, проте комплекс зобов’язань  та прав комунального підприємства,  які були  набуті  ним   внаслідок здійснення  господарської діяльності із всіма можливими  ризиками  орендар не отримав,   адже  діяльність   підприємства, як юридичної особи,   у порядку, визначеному ст. 14 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 37 ЦК УРСР у редакції закону, що діяв на час укладення  договору оренди, не припинена   шляхом     реорганізації  через  приєднання   до  Товариства „Тернопільбудінвестзамовник” ,  чим порушено  п. 1.2. договору від  11.05.2002р. оренди цілісного майнового комплексу та вимоги ст. 14 Закону України „Про оренду державного та комунального  майна”.

За загальними правилами зобов’язального права, зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином   і    в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведено, що умови договору оренди цілісного майнового комплексу   у частині зобов’язань, викладених   у    п. 1.2.  договору від 11.05.2002 р. не виконані.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.04 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються  до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки  зобов’язання   стосовно припинення діяльності   підприємства    ,  цілісний  майновий комплекс  якого передано в оренду,  не виконані  і продовжують   існувати на момент набрання чинності цим ЦК України від  16.01.2003 р. № N v0065483-03 , тому     до них застосовуються положення  цього кодексу.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про оренду державного та комунального  майна” припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.

Органом, що управляє  майном,  що належить до комунальної власності міста ,  згідно п. 2.1.3. Положення про  управління обліку  та контролю за використанням  комунального  майна департаменту економіки, затвердженого рішенням міської ради від 22.04.2004 р. № 4/11/6,  визначено  Управління.

Слід зазначити, що судом першої інстанції правомірно відзначено, що Управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки не є тією особою, за наказом якої здійснюється припинення діяльності КП фірми „Тернопільбудінвестзамовник” шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря -  ТзОВ „Будзамовник”, оскільки такою особою є –виконавчий комітет Тернопільської міської ради,   з тих підстав, що   відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 15.08.2002 р. № 4/4/62 „Про розмежування повноважень  по управлінню  майном, що належить  до комунальної власності м. Тернополя ”  КП „Тернопільбудінвестзамовник”  не знаходиться у Переліку підприємств,  установ та організацій комунальної власності міста Тернополя, повноваження  управління майном яких покладено на  Управління   обліку та контролю за використанням  комунального  майна департаменту економіки .

Одночасно, судом відзначено, що повноваження по управлінню  майном  КП  фірми „Тернопільбудінвестзамовник”   не покладені на жоден із  департаментів,   управлінь  чи відділів  міської ради, тобто  міська рада, передавши в оренду цілісний майнових комплекс   без  припинення   діяльності  комунального підприємства,  фактично вивела  підприємство  із сфери свого , а  також   підвідомчих їй  виконавчих органів управління.

Як  вбачається  з рішення виконавчого комітету  Тернопільської міської Ради   від 20.03.1996 р. „Про  реорганізацію управління  капітального будівництва,  ліквідацію   виробничої групи господарсько-кооперативного будівництва при управлінні  архітектури і будівництва  та передачу  функцій капітального  ремонту  об’єктів  житлово-комунального призначення”, а також пункту 1.2. Статуту фірми „Тернопільбудінвестзамовник”, засновником комунального підприємства  є виконавчий комітет Тернопільської міської ради, а згідно ч.1 ст.59 ГК України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом реорганізації або ліквідації за рішенням власника чи уповноважених ним органів або за рішенням засновників чи їх правонаступників.

Таким чином,  виконавчий комітет фактично залишився  органом управління  майном фірми „Тернопільбудінвестзамовник”, за наказом якого, як засновника  повинна бути припинена діяльність цього підприємства.  

За таких обставинах, вимоги позивача до виконавчого комітету Тернопільської міської ради  господарським судом правомірно задоволено, а у позовних вимогах до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради  відмовлено.

З вищенаведеного вбачається, що доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.91, 101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

рішення господарського суду Тернопільської області від 31.05.2006 року по справі №9/144-2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                       Дубник О.П.

       

                                                                                 Орищин Г.В.