Головуючий у 1 інстанції - Галатіна  О.О.                                                                                               Суддя-доповідач - Нікулін  О.А.                                                                                                  

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                     УХВАЛА 

                                                                 Іменем України 

05  березня  2009 року                                                        справа № 2-а-23264/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

ВСТАНОВИЛА:

26.09.2008 р.    ОСОБА_1  звернулася    до  Донецького   окружного  адміністративного  суду із позовом про   зобов'язання  здійснити  перерахунок та виплату  доплати до   пенсії як дитині війни у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком   з  09.07.2007   року.

            Постановою  Донецького    окружного  адміністративного  суду  від   17  листопада  2008 року позов було задоволено   частково.  Зобов'язано  Управління  Пенсійного  фонду   України   в   Куйбишевському    районі  м.  Донецька  здійснити  ОСОБА_1     нарахування   та  виплатити  щомісячну  доплату  до  пенсії   у  розмірі  30%   мінімальної  пенсії   за  віком   з  09.07.2007  по   31.12.2007  року   та  з  22.05.2008  року.

            Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.    

  Сторони  до  апеляційного  суду  не  прибули.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити  без  задоволення, а постанову суду першої  інстанції  без  змін,  з наступних підстав.

            Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

            Позивач відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується  копією   посвідчення    НОМЕР_1 (а.с.7). 

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.

  22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати замість пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.

            На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

            Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист інвалідів війни», керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду щодо необхідності задоволення позовних вимог.

            В іншій частині постанова місцевого суду сторонами не оскаржена, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишена без змін.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України   в  Куйбишевському    районі    м. Донецька  - залишити без задоволення.

Постанову  Донецького    окружного адміністративного суду від  17  листопада  2008  року у справі № 2-а-23264/08 за позовом  ОСОБА_1       до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському    районі  м.  Донецька  «про зобов'язання  здійснити   нарахування   щомісячної   соціальної  допомоги  з  09  липня  2007  року» - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:                                                                       О.А.Нікулін

                                                /підписи/

            Судді:                                                                        С.П.Дяченко

                                                                                                          І.В.Сіваченко

З  оригіналом  згідно.

                           Суддя: