донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
16.01.2007 р. справа №21/357а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
Суддів | Волкова Р.В. Запорощенка М.Д. |
при секретарі: | Абдулазізовій О.Д. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Приватного підприємства “Вітєкс” м. Горлівка |
на ухвалу господарськ ого суду | Донецької області |
від | 13.11.2006 року |
у справі | 21/357а |
за позовом | Приватного підприємства “Вітєкс” м. Горлівка |
до | Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області м. Донецьк |
про | визнання нечинними акту перевірки та припису |
За участю представників сторін : |
Від позивача: | Шокуров Г.М. –дов. від 27.10.06. |
Від відповідача: | Попко С.Г. –дов. від 16.01.07. |
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.11.2006 року у справі №21/357а (суддя Матюхін В.І.) на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, було закрите провадження в даній адміністративній справі за позовом Приватного підприємства “Вітєкс” м. Горлівка до Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області м. Донецьк про визнання нечинними акту перевірки від 04.09.2006 року №05-05-040/0037 та припису від 07.09.2006 року №05-05-040/0037-0032.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивач, Приватне підприємство “Вітєкс” м. Горлівка, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, просить направити справу для продовження розгляду в господарський суд Донецької області.
В своїй апеляційній скарзі заявник посилається на необґрунтованість застосування судом першої інстанції приписів пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки спір має бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства з огляду на пункт 1 статті 3 КАС України. Крім того, на думку позивача, оскаржувані акти індивідуальної дії порушують саме його права та охоронювані законом інтереси, а не керівника підприємства, оскільки відповідач здійснив перевірку підприємства-юридичної особи.
Відповідач, Територіальна державна інспекція праці у Донецькій області м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, тому такою, що не підлягає скасуванню, а доводи, викладені у скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування спірної ухвали.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Відповідачем була здійснена перевірка позивача щодо дотримання ним законодавства про працю. За наслідками вказаної перевірки складений акт від 04.09.2006 року №05-05-040/0037 та винесено припис №05-05-040/0037-0032 від 07.09.2006 року, в яких зазначені допущені порушення і заходи усунення виявлених недоліків, зокрема директору підприємства приписано:
- забезпечити виплату заробітної плати у відповідності з вимогами чинного законодавства;
- провести нарахування та виплату індексації грошових доходів працівників підприємства;
- ознайомити усіх працівників підприємства з записами, зробленими у їх трудових книжках;
- ознайомити працівників під підпис з колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку;
- нарахувати і виплатити заробітну плату за роботу у нічний час з 1.01.06р.;
- колективний договір зареєструвати у місцевих органах державної виконавчої влади і т.п.
Цим же приписом службова особа, винна в невиконанні вимог державного інспектора праці щодо усунення порушень законодавства про працю, попереджена про адміністративну відповідальність.
У відповідності до пункту 3.1 Положення про Територіальну державну інспекцію праці у Донецькій області (арк.126-131) посадові особи інспекції мають право давати посадовим особам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов’язковому виконанню.
Статтею 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів тягне за собою відповідальність посадових осіб підприємств у вигляді адміністративних стягнень.
Цивільний процесуальний кодекс України у статті 15 встановлює компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, згідно з частиною першою даної статті в порядку цивільного судочинства розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається із змісту спірних акту перевірки та припису вони стосуються безпосередньо посадової особи підприємства, а не юридичної особи –позивача у справі, і тому, як правомірно вказано судом першої інстанції, предметом даного спору фактично є оскарження посадовою особою позивача дій головного спеціаліста–державного інспектора відповідача у зв’язку з винесенням ним припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю.
01.11.2005 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України”, яким пункти 6 та 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, де сказано, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що господарські суди розглядають не всі справи, які віднесені до підсудності окружних адміністративних судів відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, а тільки ті, які були підвідомчі господарським судам відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Даною статтею Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Беручи до уваги зазначене, судова колегія погоджується із висновком господарського суду про те, що спірні акт перевірки і припис прийняті стосовно посадової особи позивача, а не безпосередньо підприємства, тому спір у даній справі не підвідомчий господарським судам України, а підлягає розгляду у судах загальної юрисдикції.
Окрім того, спірний акт перевірки в даному випадку не є юридичною формою рішення Державної інспекції праці, тому ще і за цією підставою не підвідомчий господарським судам України.
А відтак, провадження у справі підлягає закриттю, як це передбачено пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України, де вказано, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду є законною та обґрунтованою.
Керуючись статтями 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Вітєкс” м. Горлівка на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.11.2006 року у справі №21/357а залишити без задоволення.
Ухвалу від 13.11.2006 року господарського суду Донецької області у справі №21/357а залишити без змін.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 18.01.2007 року.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: Р.В. Волков
М.Д. Запорощенко
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу
2–сторонам у справі
2 –ДАГС
1 –ГС Донецької області