h
справа № 2-а-22503/08
категорія 2.31
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Ковальській І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації
про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача перерахувати розмір щорічної разової грошової допомоги та стягнути з останнього 5067,55 грн. Вимоги мотивує тим, що йому як учаснику бойових дій, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічно до 5 травня повинна надаватися одноразова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Однак у 2004-2007 роках вона виплачувалась відповідачем в неповному розмірі чим були порушені його права.
Позивач в судове засідання не з’явився. В позовній заяві просить справу розглядати у його відсутність.
Представник відповідача до суду не з’явився, своїм процесуальним правам, що передбачені ст. 49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 18.08.1999 року.
Як свідчить довідка Бердичівського об’єднаного військового комісаріату, позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2004 році - 1200 грн., у 2005 році - 250 грн., у 2006 році - 250 грн., у 2007 році - 280 грн., тобто з урахуванням обмежень, встановлених Законами України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, “Про державний бюджет України на 2006 рік”, “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Згідно ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, дію вищезазначеної норми Закону, якою визначаються розмір щорічної разової грошової допомоги, було фактично змінено ст. 34 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005рік”встановивши конкретний розмір цієї допомоги, яку і отримав позивач, а ст. 75 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005рік”та ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006рік”. Положення цих статей на предмет їх відповідності Конституції України Конституційним судом не переглядались, а тому правових підстав для задоволення позову в частині стягнення допомоги за 2005-2006 рік немає.
Вимога про стягнення допомоги за 2004 рік не підлягає задоволенню з врахуванням встановлено ст. 99 КАС України річного строку звернення з адміністративним позовом та положення ч. 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якої особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюються виплата допомоги.
Таким чином суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, зазначеному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а дії Головного управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо виплати йому зазначеної грошової допомоги у розмірі меншому, ніж це визначено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є неправомірними.
Відповідно до ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення, а тому суд вважає, що недовиплачену разову грошову допомогу слід стягнути з Головного управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.
Положенням ст. 62 Закону України Про державний бюджет України на 2007 ріквстановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняз 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз. 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
З врахуванням отриманої позивачем разової грошової допомоги за 2007 рік, суд вважає необхідним стягнути на його користь недовиплачену разову грошову допомогу за вказаний період в розмірі 1770,30 грн. (410,06 грн. х 5 - 280 грн).
Керуючись ст. 22 Конституції України, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст. 86, 158–163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги у розмірі меншому, ніж це визначено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зобов'язати Головне управління праці і соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 заборгованість по виплаті разової грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 1770,30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов