1-кп/604/7/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Кузьменко І.О.

за участю прокурора прокуратури Підволочиського району Гричанюка В.,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

секретаря судового засідання Ніздропи І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Підволочиську кримінальне провадження №12014210150000240 від 18.09.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Кременець Тернопільської області, пенсіонерки, інваліда 2-ї групи, мешканки АДРЕСА_1 раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 р. біля 15:30 год. обвинувачена ОСОБА_4 перебувала на дачній земельній ділянці що на хуторі Гуляй Поле Підволочиського району Тернопільської області, яка розташована поряд із земельною ділянкою, що належить ОСОБА_2 Помітивши що ОСОБА_2 спалює сухе листя, і дим їй заважав, ОСОБА_4, взявши садову сапку, вступила із ОСОБА_2 у словесний конфлікт, у ході якого умисно нанесла ОСОБА_2 удар гострим металевим наконечником сапки в область передпліччя правої руки ОСОБА_2, чим спричинила їй тілесні ушкодження у виді забійно-рваної рани правого передпліччя, які відносяться до легких.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вини у вчиненому не визнала і пояснила: 17.09.2014 р. у післяобідній час сусідка по дачі ОСОБА_2 палила велике багаття, дим від якого ішов на її ділянку і заважав її перебуванню на подвір'ї. З приводу цього вона зробила зауваження ОСОБА_2, однак та мовчала. Десь через одну годину вона побачила що потерпіла продовжує підтримувати вогнище і навіть докидає сухий хмиз з узбіччя дороги. Тому вона взяла граблі, пішла на ділянку сусідки і стала вогонь розгортати, коли раптом почула як раптом ОСОБА_2 штурхає її по руці великою палкою і тоді вона пішла до себе та помастила руку йодом. Заперечила завдання удару ОСОБА_2 сапкою по руці.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_4, вина її у вчиненому доведена доказами, дослідженими судом:

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила: 17.09.2014 р. на своїй дачній ділянці вона палила невелике вогнище із сухого бадилля рослин, коли раптом прибігла ОСОБА_4 із сапою і кричала що вона їй зашкодила її відпочинку і що зараз дасть по голові, замахнувшись сапою. ОСОБА_2 закрила голову руками і удар сапою прийшов їй по руці, з рани якої пішла кров. Після цього вона покликала сусідку ОСОБА_6 і та обробила їй рану йодом. Увечері вона звернулася у травмопункт швидкої лікарні у м.Тернополі, де їй знову ж обробили рану, а на другий день вона звернулася до 3-ї міської лікарні у м.Тернополі, де лікувалась амбулаторно.

У висновку експерта №1439 від 19.09.-17.11.2014 р. вказано, що при огляді ОСОБА_2 на правому передпліччі асептична( що запобігає вторинному інфікуванню) бинтова пов'язка, яка вкриває середню та нижню його третини. При первинному зверненні 17.09.2014 р. в травмпункт Тернопільської міської лікарні та огляді 18 вересня 2014 р. лікарем ортопедом в поліклінічному закладі, згідно з даними її клінічного обстеження, що наведені в медичній довідці № 11755 і медичній карті амбулаторного хворого, були виявлені рани середньої третини правого передпліччя. Сам вид ушкоджень та дані медичної карти щодо наявності виділень серозної рідини з-поміж країв ран дозволяють стверджувати що вони виникли у ОСОБА_2 незадовго до її первинного звернення за медичною допомогою. Відсутність в медичних документах детального описання морфологічних властивостей цих ран (країв, кінців, стінок, дна тощо) позбавляє можливості достовірно встановити механізм їх утворення. Однак, враховуючи також зазначення в медичних документах ран як забійні та рвані, не виключає можливості виникнення їх в ОСОБА_2 при нанесенні їй удару полотном сапи, як про це повідомила вона при експертизі. Виявлені рани, враховуючи відмічений в медичних документах їх поверхневий характер, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 17.09.2014 р. до неї на дачну ділянку прийшла ОСОБА_2, у якої була розсічена рука перед ліктьовим згином і з неї ішла кров. При цьому вона пояснила, що її сапкою ударила ОСОБА_4 і після неї вона пішла до ОСОБА_6 за медичною допомогою.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила пояснення потерпілої, вказавши, що 17.09.2014 р. біля 16-00 год. до неї на дачну ділянку прийшла ОСОБА_2, у неї була поранена рука - передпліччя і рана кровоточила. Вона рану промила, забинтувала, а сусідка повідомила, що її сапкою поранила ОСОБА_4, котра замахнулася сапкою, а ОСОБА_2 захищаючись, закрила голову рукою і удар прийшовся по руці.

Проаналізувавши наведені докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненому доведена повністю, т.я. внаслідок конфлікту, вона нанесла удар ОСОБА_2 сапою по руці, що підтверджується поясненнями потерпілої, свідків і усі ці пояснення узгоджуються із висновком експерта.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, оскільки вона вчинила умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_2

Обираючи покарання винній, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється злочином невеликої тяжкості, особу винної, що вона по місцю проживання характеризується позитивно, являється пенсіонеркою. Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено. Пом'якшуючими покарання обставинами суд вважає те, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, являється інвалідом 2-ї групи, а тому покарання слід обрати у виді штрафу.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася із позовною заявою, по якій позовні вимоги були збільшеними, у якій просить суд стягнути із ОСОБА_4 спричинену їй матеріальну шкоду у розмірі 1728 грн 82 коп. та моральну шкоду у розмірі 15000 грн. Вимоги мотивуються наступним: внаслідок отриманих ушкоджень вона з 18.09.2014 р. по 29.09.2014 р. перебувала на амбулаторному лікуванні у Тернопільській комунальній лікарні №3. Однак, оскільки стан здоров'я не покращувався та не було у наявності вакцини правцевий анатоксин проти зараження крові, то позивач змушена була з 30.09.2014 р. по 17.10.2014 р. продовжити лікування там же. На лікування ОСОБА_2 затратила кошти у сумі 1728, 82 грн, на оплату правової допомоги затратила 2000 гр.

Моральна шкода спричинена наступним: потерпіла перенесла фізичні страждання, негативні спогади та переживання; знижений та нестійкий настрій, порушення сну, почуття образи, обурення приниженої гідності. Крім того, порушився звичний спосіб життя, т.я. ОСОБА_2 не може виконувати повсякденну роботу по домашньому господарстві, не може піднімати покаліченою рукою предмети.

Вирішуючи цивільний позов, суд враховує наступне:

Згідно довідки міської комунальної лікарні №3 м.Тернополя, ОСОБА_2 знаходилась на амбулаторному лікуванні в лікаря-ортопеда-травматолога з 18.09.2014 р. по 29.09.2014 р. з приводу травми з діагнозом: забійні поверхневі рвані рани правого передпліччя. Їй призначено лікування із переліком медичних препаратів. Ці препарати були придбані ОСОБА_2, що підтверджується накладною та квитанціями по них і загальна сума їх складає 615 гривень. Таким чином, оскільки потерпілій причинена матеріальна шкода незаконними діями ОСОБА_4, то відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України із винної слід стягнути 615 грн за причинену матеріальну шкоду. У інших вимогах по матеріальній шкоді слід відмовити за недоведеністю цих вимог, оскільки перебування ОСОБА_2 у лікувальній установі не підтверджено лікуванням саме спричиненої рани руки 17.09.2014 року.

Вимоги потерпілої щодо стягнення спричиненої моральної шкоди суд вважає задовольнити, частково, оскільки вважає, що вона перенесла фізичний біль, лікуванням був порушений її звичний спосіб життя, а тому із засудженої слід стягнути в її користь 2 тис.гривень.

Крім того, із ОСОБА_4 у користь ОСОБА_2 слід стягнути понесені нею витрати на правову допомогу, що складає 2 тис. грн і що підтверджено укладеною угодою на правову допомогу та квитанцією про сплату цих коштів.

Керуючись ст. ст. 369, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною за ч. 1 ст.125 КК України і призначити їй покарання:

штраф у розмірі вісімсот п'ятдесят гривень.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 у користь ОСОБА_2:

- за спричинену матеріальну шкоду - шістсот п'ятнадцять гривень;

- за спричинену моральну шкоду - дві тисячі гривень;

- за понесені витрати на правову допомогу - дві тисячі гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Головуюча суддя І.О. Кузьменко