Справа № 22ц-20153/2008р.                                                              Головуючий

Категорія - 21 (4)                                                                 у 1 інстанції - Шум Л.І.

Доповідач - Михайлів Л.В.

 

РІШЕННЯ

Іменем  України

 

2008р. січня 29 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:                       Михайлів А.В.

суддів:                                   Братіщевої Л.А., Соколан Н.О.

при секретарі                        Чубіній А. В.

за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 квітня 2007 року справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відділення виконавчої дирекції    Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення заборгованості, компенсації за затримку виплат, -

 

Встановила:

 

14 грудня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ВАТ «Суха Балка»), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі відділення Фонду) про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення заборгованості та компенсації у зв'язку з затримкою виплати частини відшкодування шкоди і просив стягнути : - з ВАТ «Суха Балка» недоплату по щомісячних виплатах відшкодування шкоди на період з 1.08.1994 року по 1.04.2001 року у сумі 28530 грн. 57 коп., компенсацію у сумі 12647 грн. 96 коп.; - з відділення Фонду - недоплату по щомісячних страхових виплатах за період з 1.04.2001 року по 1.12.2004 року у сумі 22090 грн. та стягувати щомісячно, починаючи з 1.12.2004 року по 1066 грн. 39 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

6.02.2007 року ОСОБА_1 уточнив і доповнив свої позовні вимоги і просив стягнути з ВАТ «Суха Балка» на його користь недоплату по щомісячним платежам відшкодування шкоди за період 1.08.1994 року по 1.04.2001 року у сумі 28530,57 грн., компенсацію у сумі 21602,63 грн..

З відділення Фонду стягнути заборгованість по страховим виплатам за період з 1.04.2001 року по 1.01.2007 року у сумі   20668 грн. 52 коп. і щомісяця стягувати по 1588 грн. 18 коп., починаючи з 1.01.2007 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

Просив поновити йому строк звернення до суду за захистом порушеного права, посилаючись на те, що йому стало відомо про те, що ВАТ «Суха Балка» порушує його право на відшкодування шкоди, невірно розраховуючи суми втраченого заробітку у зв'язку з пошкодженням здоров'я, і тільки у 2003 році справа слухалась неодноразово.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 квітня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на його користь заборгованість на щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку 28530грн. 57коп., компенсацію у зв'язку з несвоєчасною виплатою частини відшкодування шкоди - 21602грн. 63 коп.

Стягнуто з відділення Фонду заборгованість по щомісячних страхових виплатах у сумі 20668,52 грн. та зобов'язано відділення Фонду виплачувати щомісяця ОСОБА_1, починаючи з 1.07.2007 року по 1588грн. 18 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.

Не погодившись з рішенням ВАТ «Суха Балка» та відділення Фонду подали апеляційні скарги.

ВАТ «Суха Балка» в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення сум відшкодування шкоди, компенсації, посилаючись на неправильне застосування судом п.28 «Правил відшкодування шкоди...», безпідставне застосування судом до сум відшкодування шкоди коефіцієнтів 2.0 з 1.07.1994 року.

Судом необгрунтовано стягнуто компенсацію втрати частини відшкодування шкоди, не застосовано строк позовної давності і задоволені вимоги по стягненню сум за період, що перевищує три роки.

Суд не взяв до уваги обов'язкові для нього висновки суду касаційної інстанції, зроблені під час розгляду зазначеної справи Верховним Судом України.

В апеляційній скарзі відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: не враховані положення ст. 17 Закону України від 23.09.1999 року « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» та п.3.7.2. Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам, затвердженого Постановою Правління ФСС НВ України №83, відповідно до якого відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду на дату проведення перерахунку; неправильно застосовано строк позовної давності всупереч роз'ясненню п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 24.10.2003 року «Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Крім того, вважають, що суд безпідставно притягнув відділення Фонду до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач працював з 1958 року підземним бурильником на шахтах РУ ім. Фрунзе тресту «Ленінруда», на теперішній час - ВАТ «Суха Балка».

11 грудня 1972 року з ним стався нещасний випадок.

Згідно висновку МСЕК від 26.03.1973 року позивачу було встановлено 80 % втрати Професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, а при переогляді 26.07.1994 року встановлено 60 % втрати професійної працездатності безстроково.

Відповідачем ВАТ «Суха Балка» наказом №285/94 від 29.07.1994 року було призначено щомісячні виплати у відшкодування шкоди позивачеві, виходячи із середньомісячної заробітної плати відповідно працівника, з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві на грудень 1993 року, у сумі 1268550 крб.

Спір виник з приводу неправильного застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів до сум відшкодування шкоди з 1.07.1994 року, що потягло неправильне нарахування та виплату регресних сум підприємством та страхових сум, які виплачує Фонд з 1.04.2001 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку позивачеві сум відшкодування шкоди підприємство не застосувало коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів, встановлених спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства та наказів по ВАТ «Суха Балка».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ВАТ «Суха Балка» невірно застосувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок і окладів при перерахунку відшкодування шкоди ОСОБА_1, починаючи з 1 липня 1994 року.

При цьому, суд правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм вірну оцінку і застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів 2.0 з 1.07.1997 року відповідно до наказу №543 від 29.07.1994 року, 2,5 - з 1.01.1996 року відповідно до сумісної постанови адміністрації та профспілкової організації від 28.12.1995 року №1982, що відповідає вимогам п.28 Правил відшкодування шкоди..., затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 року №472, діючих на час виниклих правовідносин.

Доводи апеляційних скарг відповідачів про неправильне застосування судом першої інстанції п.28 Правил відшкодування шкоди... не підтверджені доказами, а висновки суду в цій частині узгоджуються з вимогами ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідно до яких колена сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, ВАТ «Суха Балка» та відділення Фонду не надало як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень про те, що розмір фактичної заробітної плати за професією позивача в оспорюваний період не підвищувався. Довідка ВАТ «Суха Балка», надана суду не підтверджена документально.

Разом з тим, доводи ВАТ «Суха Балка» та відділення Фонду про необґрунтованість стягнення сум відшкодування шкоди за строк, що перевищує три роки, тобто за період з 1.07.1994 року є обґрунтованим з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, починаючи з 1.07.1994 року, виходячи із того, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.

Однак, на думку колегії, такий висновок суду є невірним, оскільки суд першої інстанції не звернув увагу на норму ст. 71 ЦК України 1963року(з урахуванням правила 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року) та роз'яснень, викладених в п.п.1, 11, 12, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно яких загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність) встановлюється тривалістю у три роки. У випадках, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів), при задоволенні позову кошти стягуються за час, що не перевищує трьох років, які передували моменту звернення особи до суду.

Стягуючи з ВАТ «Суха Балка» заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з 1.07.1994 року по 1.04.2004 р., суд не врахував ці норми права та обставини звернення позивача до суду із вказаним позовом 14 грудня 2004 року, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлено в цій частині з порушенням норм матеріального права.

Крім того, суд першої інстанції не врахував висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовано рішення суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Отже, рішення районного суду підлягає скасуванню частково з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Суха Балка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню втраченого заробітку за період з 1.07.1994 року по 1.04.2001р. у сумі 28530 грн.57коп. та компенсації за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди у сумі 21602 грн.63 коп.; та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відділення Фонду у межах трирічного строку, які передували його зверненню до суду, а саме з 14 грудня 2001 року по 1 січня 2007 року, виходячи із заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції вірно розрахував суму відшкодування шкоди позивачеві станом на 14 грудня 2001 року у сумі 656 грн. 47 коп., враховуючи втрату професійної працездатності 60 %. Судом дотримано вимоги абзацу 6 п.28 Правил відшкодування шкоди, оскільки перерахований розмір утраченого заробітку в період після прийняття постановою КМУ від 3.10.1997 року №1100 змін до вказаного пункту Правил, перевищував в перерахунку на 100% втрати працездатності середньомісячний заробіток відповідного працівника, то суд обґрунтовано після 3.10.1997 року не застосовував коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, що відповідає вимогам закону.

На момент звернення до суду з позовом - 14 грудня 2001 року позивач мав отримувати щомісяця по 656 грн. 47 коп. (2114286 х 2 х 3 х 2,5 х 1,5 х 1,15) х 60% : 100), а фактично отримував по 168 грн.

Сума недоплати за період з 14.12.2001 року по 1.03.2002 року складатиме 1244 грн. 69 коп.

Після коригування щомісячних страхових виплат з 1.03.2002 року на коефіцієнт зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки - 1,193, позивач мав отримувати щомісяця по 783 грн. 16 коп. до 1.03.2003 року, а фактично отримував по 200 грн. 42 коп. Недоплата за місяць складає 582 грн. 74коп., заборгованість за 12 місяців - 6992,88 грн..

Після коригування розміру щомісячних страхових виплат з 1.03.2003 року на коефіцієнт 1,182 позивач мав отримувати щомісяця по 925 грн. 69 коп. (783,16 х 1,182), а фактично до 1.12.2003 року отримував по 236,90грн.

Недоплата складає за 9 місяців - 6199,11 грн.

З 1.12.2003 року відділення Фонду виплачувало позивачеві по 377 грн. 84 коп., тоді як страхові виплати повинні бути у розмірі 925,69 грн.

Сума недоплати за три місяці складатиме 1643,55 грн.

На 1.03.2004 року сума страхових виплат з урахування м коефіцієнту 1,152 складатиме 1066,39 грн. фактично позивач отримував по 435,27 грн.

Сума недоплати за період з 1.03.2004 року по 1.03.2005 року складатиме 7573 грн. 44 коп.

Після коригування розміру щомісячних страхових виплат на коефіцієнт 1,238 з 1.03.2005 року сума щомісячних страхових виплат складатиме 1320,19 грн., а фактично позивач отримував по 538,86 грн.

Сума недоплати за 12 місяців складає 9375,96 грн.

Після коригування розміру щомісячних страхових виплат з 1.03.2006 року на коефіцієнт 1,203, позивач мав отримувати щомісяця по 1588,18 грн., а фактично отримував по 648,26 грн..

Сума недоплати за період з 1.03.2006 року по 1.01.2007 року складає 9399,20 грн.

Всього сума недоплат за період з 14.12.2001 року по 1.01.2007 року складає 42428,83 грн.

При визначені суми, що підлягає виплаті позивачеві, колегія суддів враховує, що відділення Фонду в грудні 2003 року перерахувало частково суми страхових виплат ОСОБА_1 та виплатило 3798,79 грн.

Крім того, за рішенням суду, яке скасовано, позивачеві відділення Фонду виплатило 22090 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів ухвалює рішення про стягнення з відділення Фонду невиплаченої заборгованості у сумі 18540 грн.04 коп. (42428,83- 3798,79-20090).

При розрахунку страхових виплат і застосуванні коефіцієнтів зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки відповідно до Постанов Правління Фонду: з 1.03.2002 року- 1,193; з 1.03.2003 року- 1,182; з 1.03.2004 року- 1,152; з 1.03.2005 року - 1,238; з 1.03.2006 року -1,203, колегія суддів перевірила відповідність розрахунку страхових виплат на кожний період їх перерахунку вимогам Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління ФСС НВ України №83 (зі змінами та доповненнями) в частині, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду.

В жодному періоді такого перевищення немає.

Районним судом вірно розрахована сума щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 на 1.01.2007 року у розмірі 1588,18 грн., тому рішення суду в цій частині колегія суддів залишається без змін.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» відділення Фонду звільнено від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309 ч.1, п.п. 4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

 

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2007 року в частині стягнень заборгованості з ВАТ «Суха балка» та відділення Фонду - скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення заборгованості по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я, компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою частини відшкодування шкоди та державного збору - відмовити.

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячних страхових виплатах станом на 1 січня 2007 року у сумі 18540,04 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Судовий збір покласти за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено, до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.