Справа №22-ц-13/2009 Головуючий у 1 інстанції - Алфьоров А.М.
категорія - 47 Суддя-доповідач - Криворотенко В.І.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
24 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Криворотенка В.І., Хвостика С.Г.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі - позивачки ОСОБА_1, та відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, від 26 вересня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на дитину, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми, від 26 вересня 2008 року позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Витрати за реєстрацію розірвання шлюбу в відділі РАЦС покладені на відповідача.
Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 аліменти у розмірі ¼ частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття, починаючи стягнення з 05 вересня 2008 року, на користь ОСОБА_2.
Вирішено питання судових витрат.
Вказане рішення ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вказує, що суд безпідставно не надав йому часу для примирення, не врахував ту обставину, що апелянт добровільно надає матеріальну допомогу позивачці на утримання дитини.
Судом встановлено, що 8 травня 2003 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі з відповідачем позивачка народила сина ОСОБА_3.
В подальшому стосунки між сторонами погіршувались, сімейне життя не строїлося.
З 30 серпня 2008 року у зв'язку з постійними сварками з чоловіком позивачка разом з сином переїхала жити до своїх батьків.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без зміни, з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст.212 ч.1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення місцевого суду.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу між сторонами.
Колегія суддів відповідно до вимог ст. 111 СК України вживала заходи щодо примирення подружжя, але сторони не погодились на подальше спільне життя та збереження шлюбу, про що не заперечували під час апеляційного розгляду.
Посилання апелянта на відсутність підстав стягувати з нього аліменти, так як він в добровільному порядку надає допомогу дитині, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки надана апелянтом довідка про отримання позивачкою поштового переказу та копія чеку про переказ грошей свідчать про разовий випадок сплати коштів, що був зроблений під час розгляду справи в суді, та не можуть стверджувати про систематичність надання такої допомоги на утримання дитини. Розмір аліментів визначений судом апелянтом не оспорюється.
Доводи апелянта щодо безпідставного стягнення з нього судом судового збору в сумі 51 грн. грунтується лише на його особистих припущеннях та не узгоджуються з вимогами діючого законодавства.
Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються позивачі за позовом про стягнення аліментів. Тобто позивачка ОСОБА_1 звертаючись до суду сплатила судовий збір 8 грн. 50 коп. лише щодо вимоги про розірвання шлюбу. У звязку з тим, що позовні вимоги позивачки були задоволенні, в тому числі і щодо стягнення аліментів, суд обгрунтовано та відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 80, ч.3 ст.88 ЦПК України та ст.ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» стягнув з відповідача судовий збір в сумі 51 грн. на користь держави.
За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, від 26 вересня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - Рибалко В.Г.
Судді - Хвостик С.Г., Криворотенко В.І.