донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
16.01.2007 р. справа №34/283а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Алєєвої І.В. |
суддів | М'ясищева А.М., Шевкової Т.А., |
при секретареві судового засідання | Горанська Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Бондар С.О. - довіреність № 58 від 05.12.06р., |
від відповідача: від третьої особи: | Яковенко О.В. - довіреність № 22380/10/10-1 від 14.08.06р., Пушкаренко Г.М. - довіреність № 23732/10/10-1 від 29.08.06р., Яковлєва А.В. - довіреність № 01/13-2218 від 17.04.06р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку в м.Донецьку |
на постанову (ухвалу) господарського суду | Донецької області |
від | 14.11.2006 року (підписана 17.11.06р.) |
по справі | №34/283а (Кододова О.В.) |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Точмаш" м.Донецьк |
до | Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку в м.Донецьку |
третя особа про | Донецька міська Рада визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000730812/0/21478/10/15-15-23/1 від 07.08.2006р. на суму 1930668,59 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Точмаш” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000730812/0/21478/10/15-16-23/1 від 07 серпня 2006 року.
Постановою господарського суду Донецької області від 14.11.06р. по справі № 34/283а позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Точмаш” м. Донецьк були задоволені в повному обсязі. Визнане недійсним податкове повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №0000730812/0/21478/10/15-16-23/1 від 07 серпня 2006 про визначення податкових зобов’язань з земельного податку у розмірі 965334,29грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 965334,30грн.
Місцевий господарський суд в оскарженій постанові, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” від 21.09.2000 р. №1991, п. 17. ст. 12 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535, ст. 1, ч.2 ст. 7 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251, а також Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", та враховуючи вимоги ст.71 КАСУ, зазначив, що відповідач належними доказами не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, що зумовило задоволення позовних вимог.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Донецької області від 14.11.06р. в адміністративній справі № 34/283а скасувати та прийняти нову постанову, за якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Скаржник вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на Конституцію України, п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.91р. № 1251-ХП (зі змінами та доповненнями), ст.5, п.17. ч.1 ст.12, ст.14 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.92р. № 2535-ХП (зі змінами та доповненнями), ст.75 Закону України „Про державний бюджет України на 2004р.” від 27.11.03р. № 1344-ІУ (зі змінами та доповненнями) та наполягає, що позивачу при нарахуванні земельного податку за 2004р. необхідно було застосовувати пільгу с земельного податку у розмірі 50% діючих ставок податку.
Зазначає, що до заниження нарахування земельного податку за 2004р. призвело застосування платником пільги у розмірі 100% діючих ставок податку з посиланням на Закон України “Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” від 21.09.2000 р. №1991, в той час як повинна були застосовуватись пільга у розмірі 50% діючих ставок податку, як визначено в статті ст.75 Закону України „Про державний бюджет України на 2004р.” від 27.11.03р. № 1344-ІУ (зі змінами та доповненнями). Зазначає при цьому, що Закон України „Про державний бюджет України на 2004р.” від 27.11.03р. № 1344-ІУ не визнано неконстуційним, норми цього Закону є чинними, тому їх додержання є обов’язковим як для органів виконавчої влади, так і для платників податків у розумінні ст.68 Конституції України.
Крім цього посилається на довідки Донецького обласного управління статистики від 23.10.03р. та Головного управління статистики у Донецькій області від 13.07.06р., відповідно до яких основними видами діяльності ВАТ „Точмаш” не є здійснення діяльності щодо розробки та виготовлення боєприпасів, їх елементів та виробів спец хімії.
Зазначає також, що Закон України “Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” від 21.09.2000 р. №1991 не є законом, який регулює податкові правовідносини, тобто не є Законом з питань оподаткування.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Точмаш” м. Донецьк, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу від 19.12.06р. доводи податкового органу відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.
Третя особа, Донецька міська Рада, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу (вих. 03-2713 від 26.12.06р.) посилається на лист ДПА України за № 13070/5-15-06-16 від 17.11.06р., отриманий на звернення третьої особи, та яким підтверджується точка зору відповідача та третьої особи. В засіданні апеляційної інстанції представник третьої особи повній мірі погодився з доводами податкового органу.
За розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.06р. для розгляду апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку призначена колегія суддів у складі: судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.07р. у зв’язку з відпусткою судді Величко Н.Л. змінена та для розгляду апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку призначена колегія суддів у складі: судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді М”ясищева А.М.., судді Шевкової Т.А.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив.
Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка розрахунків земельного податку позивачем за 2004 рік. за результатами якої відповідачем був складений Акт перевірки № 82/15-16-23/1/14300579 від 28.07.06р., за висновками якого встановлено порушення ст.75 Закону України від 27.11.2003р. №1344-IV “Про державний бюджет України на 2004 р.” щодо звільнення від земельного податку, передбаченого п.17. ст.12 Закону України №2535-XII від 3 липня 1992р. “Про плату за землю” (зі змінами та доповненнями) (л.с. 8-10).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000730812/0/21478/10/15-16-23/1 від 07 серпня 2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з земельного податку на загальну суму 1930668,59грн., в тому числі основний платіж - 965334,29грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 965334,30грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова місцевого господарського суду відповідає нормам діючого законодавства і не підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем був складений та поданий відповідачу розрахунок суми земельного податку №155 від 30.01.2004р., яким нарахований податок по земельних ділянках загальною площею 667924кв.м. у сумі 953094,72грн., з них 862736,53грн. по землях площею 650925,4кв.м. по яких позивачем застосовано пільгу згідно із Законом України від 27.11.2003р. №1344-IV “Про державний бюджет України на 2004 рік” у розмірі 50 відсотків діючих ставок податку, 90358,19грн. –по землях площею 16998,6кв.м., що обслуговували здані в оренду іншим суб’єктам підприємницької діяльності (л.с.10-13).
За уточнюючими розрахунками за 2004 рік від 29.06.2006р. №14066 (л.с.14-16) та від 11.07.2006р. №22067 (л.с.19-23), поданими до податкового органу, позивачем задекларовано зменшення податкового зобов’язання з земельного податку за 2004 рік, яке склало 862736,53грн. по землях площею 650925,4кв.м., по яких позивач застосував пільгу у розмірі 1725473,05грн. - 100 відсотків діючих ставок податку та по земельних ділянках площею 636874,4кв.м. застосовано пільгу у розмірі 1930668,59грн. –100 відсотків діючих ставок податку.
Як вбачається з наявних матеріалов, зазначена пільга була застосована позивачем відповідно до Закону України “Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” від 21.09.2000р. №1991-III.
Статтею 3 Закону України “Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” від 21.09.2000 р. №1991 позивач –Відкрите акціонерне товариство “Точмаш” м. Донецьк, віднесений до складу підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спец хімії, які звільняються від сплати земельного податку відповідно до п. 17. ст. 12 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535.
З огляду на наведене, позивачем не були порушені норми податкового законодавства та правомірно, з врахуванням вимог вищезазначених Законів було застосовано пільгу зі сплати земельного податку, що зумовлює відсутність підстав у податкового органу стосовно донарахування позивачу податкового зобов’язання с земельного податку та визначення штрафних (фінансових) санкцій за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ст.75 Закону України „Про державний бюджет України на 2004рік” від 27.11.03р. № 1344-ІУ (зі змінами та доповненнями) в підтвердження його доводів стосовно того, що позивачу при нарахуванні земельного податку за 2004р. необхідно було застосовувати пільгу с земельного податку у розмірі 50% діючих ставок податку, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на вимоги частини другої ст. 7 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251, приписами якої передбачено, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 1 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251 зі змінами та доповненнями встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
При оцінці доводів апеляційної скарги судова колегія вважає, що з заявлених підстав постанова господарського суду Донецької області по справі № 34/283а скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України виключно Законами України встановлюється, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Закони є актами єдиного органу законодавчої влади –Верховної Ради України. Конституція України не передбачає пріоритетності застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251 плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що в даному випадку повинні бути застосовані положення пп.4.4.1 п.4.4. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 21810Ш від 21.12.00р., за приписами якого у випадку, коли норма Закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Оскільки з матеріалів справи вбачається конфлікт інтересів між статтями 1, 7 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251, п.17. ст.12 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535, які є спеціальними законами з оподаткування, що звільняють позивача від сплати земельного податку, ст. 3 Закону України “Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” від 21.09.2000 р. №1991, якій також є спеціальним законом та статтею 75 Закону України „Про державний бюджет України на 2004рік” від 27.11.03р. № 1344-ІУ (зі змінами та доповненнями), який встановлює обов’язок позивача сплачувати у 2004р. земельний податок у розмірі 50%, тобто фактично скасовує надану позивачу пільгу з оподаткування, то рішення повинно прийматись на користь платника податків.
Враховуючи, що Конституція України не передбачає пріоритетності застосування того чи іншого закону, колегія суддів не приймає до уваги ствердження податкового органу в апеляційній скарзі стосовно того, що Закон України “Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” від 21.09.2000 р. №1991 не є законом, який регулює податкові правовідносини, тобто не є Законом з питань оподаткування.
Посилання апелянта на довідки Донецького обласного управління статистики від 23.10.03р. та Головного управління статистики у Донецькій області від 13.07.06р., відповідно до яких основними видами діяльності ВАТ „Точмаш” не є здійснення діяльності щодо розробки та виготовлення боєприпасів, їх елементів та виробів спец хімії є необґрунтованими, так як статтею 3 вказаного Закону, позивач віднесений до складу підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спец хімії, при цьому зміни до зазначеної норми не вносились.
Посилання третьої особи на лист ДПА України за № 13070/5-15-06-16 від 17.11.06р., також не приймаються судовою колегією до уваги, так як зазначений лист не є нормативно-правовим актом та носить лише роз’яснювальний характер. Крім зазначеного, судова колегія враховує, що за хронологією спірних правовідносин, цей лист не існував на дату проголошення місцевим господарським судом вступної та резолютивної частин постанови по даній справі № 34/283а.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..206, п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, Донецький апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову господарського суду Донецької області від 14.11.06р. (підписана 17.11.06р.) по справі № 34/283а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 14.11.06р. (підписана 17.11.06р.) по справі № 34/283а –залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 22. 01.2007 року.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: А.М. М'ясищев
Т.А. Шевкова
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС