донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
22.01.2007р. справа №26/268а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
|
|
суддів: |
, М'ясищева А.М. |
|
|
|
|
при секретареві судового засідання: |
|
|
|
|
|
за участю представників сторін: |
|
|
від позивача: |
ОСОБА_1 - за дов. НОМЕР_1, |
|
від відповідача: |
Панфілова М.Ю. - за дов від 09.01.2007р. №122/10/10-013-5, |
|
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: |
Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька |
|
|
|
|
на постанову господарського суду: |
Донецької області |
|
|
|
|
від: |
10.11.2006 року (підписана 15.11.2006р.) |
|
|
|
|
по справі: |
№26/268а |
|
|
|
|
за позовом: |
Приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Донецьк) |
|
до: |
Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька |
|
про: |
визнання незаконною позапланової перевірки від 08.02.2006р., за наслідками якої складено акт перевірки НОМЕР_2 та про скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, приватний підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_6), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька (далі за текстом - ДПІ у Калінінському районі м.Донецька) про визнання незаконною позапланову перевірку від 08.02.2006р., за наслідками якої складено акт перевірки НОМЕР_2 та про скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 01.11.2006р., див.147арк.справи).
Постановою від 10.11.2006р. (підписана 15.11.2006р.) у справі №26/268а господарський суд Донецької області (суддя: Наумова К.Г.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, визнавши незаконною позапланову виїзну документальну перевірку, яка проводилась ДПІ у Калінінському районі м.Донецька в період з 08.02.2006р. по 14.02.2006р., за наслідками якої складено акт перевіркиНОМЕР_2 та скасувавши оспорені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Калінінському районі м.Донецька НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями ст.11, ст.11-1, ст.11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992р. №13-92 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), п.3.1 ст.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин); тим, що органом державної податкової служби не дотримано вимоги п.1 ч.1 ст.11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин); тим, що податковим органом було здійснено невиїзну перевірку, яка не може проводитися з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства; тим, що позивачем підтверджено факт понесення витрат за угодами від НОМЕР_7 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПП “Гічерз”, НОМЕР_8 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “ДАН”, що первісно знайшло відображення в акті планової перевірки та підтверджено рішеннями господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. по справі №41/236пд та від 22.09.2005р. по справі №41/237пд; тим, що ні Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992р. №13-92, ні Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) не передбачено такого обов'язку платника податку як коригування у бік зменшення понесених витрат та зменшення податкового кредиту у зв'язку з визнанням угод недійсними; тим, що ДПІ у Калінінському районі м.Донецька не надано доказів, що податкові накладні були видані особами, які незареєстровані в установленому порядку платниками ПДВ; тим, що органом державної податкової служби не доведено факту отримання даних, які свідчать про відображення позивачем недостовірних даних у податковому обліку.
Відповідач, ДПІ у Калінінському районі м.Донецька, з прийнятою постановою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення за НОМЕР_9 лист з повідомленням про вручення вНОМЕР_10 з додатком: направлення на перевірку НОМЕР_11 та копія наказу НОМЕР_12 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки був отриманий позивачем 03.02.2006р.; на те, що Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ не передбачає, яким способом орган державної податкової служби повинен повідомляти про проведення планових та позапланових виїзних перевірок платників податків; на те, що за місцем проживання позивач був відсутній, про що складено акт НОМЕР_13 щодо неможливості вручення для ознайомлення та підписання акту позапланової документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_2; на те, що підставами для проведення виїзної позапланової документальної перевірки є рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. по справі №41/236пд та від 22.09.2005р. по справі №41/237пд; на те, що податковим органом було доведено факт отримання даних, які свідчать про відображення позивачем недостовірних даних у податковому обліку (факт набрання чинності рішеннями господарського суду про визнання угод недійсними, на думку заявника апеляційної скарги, може вважатись такими доказами).
Позивач, приватний підприємець ОСОБА_2 (м.Донецьк), у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що за змістом рішень господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. по справі №41/236пд та від 22.09.2005р. по справі №41/237пд з метою, яка суперечить чинному законодавству, інтересам держави та суспільства, діяли ТОВ “ДАН” та ПП “Гічерз”; на те, що за наслідками визнання недійсними угод від НОМЕР_7 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПП “Гічерз”, НОМЕР_8 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “ДАН” застосовані наслідки, передбачені ст.49 ЦК УРСР, а саме -стягнення з ПП “Гічерз” та ТОВ “ДАН” на користь приватного підприємця ОСОБА_2 вартості отриманого товару та стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 в доход держави коштів, отриманих за угодами, що свідчить про те, що до відповідальності притягнуто ТОВ “ДАН” та ПП “Гічерз”; на те, що рішеннями господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. по справі №41/236пд та від 22.09.2005р. по справі №41/237пд визнані недійсними угоди від НОМЕР_7 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПП “Гічерз”, НОМЕР_8 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “ДАН”, а не відповідні податкові накладні; на те, що позивач був позбавлений можливості не допустити перевіряючих до перевірки, оскільки вони взагалі не з'явились; на те, що органи державної податкової служби була здійснена невиїзна перевірка; на те, що відповідно до положень Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) копія наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку повинні бути вручені платнику податку під розписку; на те, що згідно чинного законодавства визнання господарським судом угод недійсними, відносно яких перевіряємий платник податків є добросовісною стороною, не може бути підставою для визнання недійсними податкових декларацій цього платника, як і не може бути підставою для проведення будь-якої перевірки.
01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. відкрито апеляційне провадження по адміністративній справі №26/268а.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2006р. в порядку ст.28, ст.29 Закону України “Про судоустрій України” призначено колегію суддів (головуючий суддя: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М'ясищев А.М.) для розгляду апеляційної скарги ДПІ у Калінінському районі м.Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 10.11.2006р. (підписана 15.11.2006р.) у справі №26/268а.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. справу №26/268а призначено до апеляційного розгляду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва в порядку ст.150, ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Предметом спору є податкові повідомлення-рішення ДПІ у Калінінському районі м.Донецька:
- НОМЕР_3, яким на підставі п.п. „б” 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6922,50грн., у тому числі -основний платіж - 4615грн., штрафна санкція -2307,50грн (див.76арк.справи);
- НОМЕР_4, яким на підставі п.п. „г” 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.5 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.п. “а” п.19.1 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3581,97грн. (див.78арк.справи);
- НОМЕР_5, яким на підставі п.п. „г” 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.5 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.п. “а” п.19.1 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1051,38грн. (див.77арк.справи).
Оспорені податкові повідомлення-рішення НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 були прийняті на підставі акта ДПІ у Калінінському районі м.Донецька про результати позапланової документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_2 НОМЕР_2 з питань правомірності та повноти обчислення податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб від операцій, проведених з ТОВ “ДАН” за період: січень-лютий 2003р. та ПП “Гічерз” за вересень 2003р.
Відповідно до положень ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
- направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
З матеріалів справи вбачається і встановлено місцевим господарським судом, що ДПІ у Калінінському районі м.Донецька на адресу приватного підприємця ОСОБА_2 було направлено лист з повідомленням про вручення від 24.01.2006р. з додатком: направлення на перевірку НОМЕР_11 та копія наказу НОМЕР_12 “Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки” (див.9-10арк.справи).
Господарським судом першої інстанції правомірно зазначено, що направлення позивачу поштою копії наказу НОМЕР_12 “Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки” та направлення на перевірку НОМЕР_11 спричинило порушення органом державної податкової служби права платника податків не допустити перевіряючих до перевірки, передбаченого п.1 ч.1 ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями).
Згідно наказу НОМЕР_12 “Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки” підставами щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки є: задоволення господарським судом Донецької області позовів ДПІ у Калінінському районі м.Донецька про визнання недійсними та такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, договорів від НОМЕР_7 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПП “Гічерз”, НОМЕР_8 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ “ДАН” та п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) позапланової виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти днів з дня отримання запиту.
Місцевим господарським судом встановлено, що ДПІ у Калінінському районі було фактично здійснено невиїзну перевірку -органом державної податкової служби було складено акт про результати позапланової документальної перевірки приватного підприємця ОСОБА_2 НОМЕР_2 з питань правомірності та повноти обчислення податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб від операцій, проведених з ТОВ “ДАН” за період: січень-лютий 2003р. та ПП “ГІЧЕРЗ” за вересень 2003р., виходячи з акту планової перевірки та інших документів.
В акті перевірки НОМЕР_2 перевіряючими констатовано, що приватним підприємцем ОСОБА_2 в порушення:
- ст.13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992р. №13-92 не були відкориговані валові витрати за договором від НОМЕР_7, який визнано рішенням господарського суду від 22.09.2005р. у справі №41/236пд недійсним, в результаті чого завищені валові витрати на 12840,61грн., що сприяло заниженню податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3581,97грн.;
- п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР після винесення рішень господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. по справі №41/236пд та від 22.09.2005р. по справі №41/237пд не відкориговано податковий кредит у січні 2003р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в січні 2003р. на 1861грн., у лютому 2003р. - на 2047грн. та у вересні 2003р. - на 2568грн.
Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. у справі №41/236пд за позовом ДПІ у Калінінському районі м.Донецька до приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Донецьк), ПП “Гічерз” (м.Київ) визнано недійсним договір від НОМЕР_7 між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ПП “Гічерз” як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства (див.27-29арк.справи).
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. у справі №41/237пд за позовом ДПІ у Калінінському районі м.Донецька до ТОВ “ДАН” (м.Київ), приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Донецьк) визнано недійсним договір між ТОВ “ДАН” (м.Київ) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (м.Донецьк) НОМЕР_8 як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства (див.30-32арк.справи).
Постановами Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2005р. у справі №41/236пд та від 08.10.2005р. у справі №41/237пд вищезазначені рішення господарського суду Донецької області залишені без змін (див.33-38арк.справи).
Рішеннями господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. у справі №41/236пд та від 22.09.2005р. у справі №41/237пд встановлено:
- договір НОМЕР_8, укладений між ТОВ “ДАН” (“Постачальник”) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 («Покупець”) на загальну суму 23448,33грн. фактично виконаний. Відповідно до умов цього договору суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 від ТОВ “ДАН” отримав товар на суму 23448,33грн., а в свою чергу суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 перерахував грошові кошти за отримане в розмірі 23448,33грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями накладних, податкових накладних, платіжних доручень, квитанціями до прибуткових касових ордерів;
- договір від НОМЕР_7, укладений між ПП “Гічерз” (“Постачальник”) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 («Покупець”) на загальну суму 15408грн. фактично виконаний. На виконання зазначеного договору ПП “Гічерз” (“Постачальник”) був поставлений товар, що підтверджується наявними накладними та податковими накладними на суму 15408,73грн., а суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 також виконані зобов'язання по сплаті за поставлений товар на суму 15408,73грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
В рішеннях господарського суду Донецької області від 22.09.2005р. у справі №41/236пд та від 22.09.2005р. у справі №41/237пд зазначено, що в спірних правовідносинах мав місце умисел з боку ТОВ “ДАН” (м.Київ) та ПП “Гічерз” (м.Київ).
Спірні угоди НОМЕР_8 та від НОМЕР_7 визнані господарським судом недійсними на підставі ст.49 УРСР, відповідно до якої якщо угода укладено з метою, суперечною інтересам держави і суспільства при наявності умислу лише у однієї з сторін, а все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй до відшкодування стягується в доход держави.
Місцевий господарський суд, проаналізувавши положення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992р. №13-92 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), п.3.1 ст.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) обгрунтовано дійшов висновку, що зазначеними нормами не передбачено такого обов'язку платника податку як коригування у бік зменшення витрат та зменшення податкового кредиту у зв'язку з визнанням угод недійсними.
За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки постанова місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, наданим доказам, судовій практиці, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню або зміні.
Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про залишення без зміни постанови господарського суду Донецької області від 10.11.2006р. (підписана 15.11.2006р.) у справі №26/268а.
В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п'ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.
Беручи до уваги викладене, керуючись п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.199, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 10.11.2006р. (підписана 15.11.2006р.) у справі №26/268а -залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області 10.11.2006р. (підписана 15.11.2006р.) у справі №26/268а -залишити без зміни.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання
Ухвала складена в повному обсязі 29.01.2007р.
Головуючий:
Судді:
А.М.М'ясищев