ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2008 року     м. Одеса

Заступник голови апеляційного суду Одеської області Коваль В.Г., розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 4 КпАП України,

встановив:

Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 5 березня 2008 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, визнаний винним в тому, що 29.02.2008 року, керуючи автомобілем марки Шевроле держномер НОМЕР_1 та рухаючись по другорядній дорозі - вул.  Пироговській, при перетині перехрестя з вулицею Семінарською, яка є головною, не надав дорогу патрульному автомобілю ДАЇ ВАЗ 2107 держномер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, чим створив аварійну ситуацію та позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Оскаржуючи постанову судді, ОСОБА_1 вказує, що проїздну частину дороги йому закривав високий бетонний паркан, в зв'язку з чим він виїхав на перехрестя, умислу на порушення Правил дорожнього руху не мав. Однак суд неправильно встановив обставини справи, не дав оцінки його поясненням та застосував до нього стягнення, яке не відповідає допущеному порушенню. В зв'язку з викладеним просить постанову судді про позбавлення його права керування транспортними засобами скасувати.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що підстави для скасування чи зміни постанови відсутні.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив правила проїзду перехрестя нерівнозначних доріг, оскільки виїхав на перехрестя з другорядної дороги, не надавши дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі. Ці обставини він визнав при складанні протоколу та підтвердив їх власноручними письмовими поясненнями в протоколі про адміністративне правопорушення. Те ж видно із рапорту працівника ДАЇ, водія патрульного автомобіля ОСОБА_2

Справа № 33-389/08  Категорія: ст. 122 ч. 4 КпАП України

Головуючий у першій інстанції Тонконоженко М.М.

Доповідач Мандрик В.О.

Доводи скарги про неповноту матеріалів та судового розгляду є надуманими, оскільки суд вислухав заперечення ОСОБА_1, розглянув зібрані органами ДАЇ матеріали, на підставі чого достовірно встановив, що вказаний водій на порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху з другорядної дороги виїхав на головну дорогу, не пропустивши автомобіль, який рухався по головній дорозі, чим створив аварійну ситуацію. Посилання скаржника на те, що високий паркан заважав йому оцінювати дорожню ситуацію безпідставні, адже за таких обставин водій повинен діяти ще більш обережно та виважено, аби своїми діями не створювати перешкод транспортним засобам, які рухались по головній дорозі.

Не можуть бути взятими до уваги доводи скарги про порушення процесуальних прав ОСОБА_1, адже із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що права особи та громадянина, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України йому були роз'яснені.

За наведених обставин вважаю, що суд правильно встановив дійсні обставини правопорушення та наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ст. 122 ч. 4 КпАП України, в зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни постанови судді не вбачаю.

Керуючись ст. 245, 293, 294 КпАП України,

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Сузоровського районного суду м. Одеси від 5 березня 2008 року відносно нього - без змін.