АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 5-39/10

Номер провадження 11-а-822/2010Головуючий у 1-й інстанції Колос Ю.А.

Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія ст.185 ч.3 КК Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року м. Полтава

2010 року жовтня місяця „ 27 ” дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: Гавриша В.М.

суддів: Кожевников О.В. Слєпуха О.Є.

за участю прокурора: Рибачук Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали справи за апеляцією в.о. прокурора Шишацького району Ємець Ю.І. на постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 3 вересня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, засудженого:

1 вересня 2009 року Шишацьким районним судом Полтавської області за ст. 263 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

відмовлено в задоволенні подання начальника Шишацького РП Диканського МВ КВІ УДДУ ПВП у Полтавській області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого в місця позбавлення волі.

Згідно з вищезазначеною постановою, начальник Шишацького РП Диканського МВ КВІ ОСОБА_3 10 серпня 2010 року звернулась до суду з поданням від про скасування звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання призначеного вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 1 вересня 2010 року, оскільки засуджений під час іспитового строку неодноразово вчиняв правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, що потягли за собою адміністративні стягнення.

Суд відмовив в задоволенні подання кримінально-виконавчої інспекції вказавши, що притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а тому висновок інспекції КВІ про те, що допущені засудженим порушення свідчать про його небажання стати на шлях виправлення є передчасними, а скасування звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням не відповідатиме принципам справедливості та гуманізму, передбачених ст. 5 КВК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, в.о. прокурора Шишацького району Ємець Ю.І. подав апеляцію, в якій вказував, що засуджений ОСОБА_2 не виконував обов'язки покладені на нього вироком суду та неодноразово вчинив правопорушення, за які накладені стягнення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому просив скасувати постанову суду та, згідно з вимогами ст. 78 КК України, направити ОСОБА_2 в місця позбавлення волі для відбування покарання за вироком суду.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Рибачук Г.А., яка підтримала апеляцію, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів вважає апеляцію прокурора не підлягаючою до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Тобто чинне законодавство передбачає однією із обов’язкових умов до скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, це наявність таких даних, які б з беззаперечністю свідчили про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами Шишацького районного суду Полтавської області засуджений ОСОБА_2 неодноразово був підданий адміністративним стягненням за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.173-2КУпАП./а.с.30, 35, 41, 44 /

Між тим, вказані адміністративні правопорушення були допущені ОСОБА_2 виключно у зв’язку з сімейними конфліктами з співмешканкою.

Заперечуючи в судовому засіданні проти задоволення подання, прокурор Завізіон Є.Л. вірно зазначив, що засуджений ОСОБА_4 нового злочину в період іспитового строку не вчиняв, за місцем проживання характеризується задовільно, а т ому його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не свідчить про вперте небажання стати на шлях виправлення. / а. с. 5 /

Наведене об’єктивно стверджується приєднаними до особової справи відповідними довідками щодо відсутності скарг і заяв на засудженого ОСОБА_2 від членів сім’ї та сусідів./а.с.15, 26 /

З огляду на наведене та враховуючи, що всі покладені вироком місцевого суду зобов’язання на засудженого в іспитовий термін він виконував, порушень з цього приводу не допускав, висновок суду про відсутність підстав до скасування звільнення від відбування покарання є вірним.

Нарешті на момент постановлення цього судового рішення встановлений за вироком суду річний іспитовий термін завершився.

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів апеляційного суду, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію в.о. прокурора Шишацького району Ємця Ю.І залишити без задоволення, а постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 3 вересня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 – залишити без змін.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6