АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/649/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1829/15Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

При секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області та Прокуратури Полтавської області

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 травня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Новосанжарського РВ УМВС України у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України в Новосанжарському районі Полтавській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю і неправомірними діями працівників Новосанжарського РВ УМВС України у Полтавській області, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними рішеннями та бездіяльністю Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області при перевірці матеріалів розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ст. 382 КК України за невиконання судового рішення, ухваленого на її користь.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 24 липня 2014 року, в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року, рішення суду першої інстанції від 19 червня 2014 року та ухвалу колегії суддів апеляційної інстанції від 24 липня 2014 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заподіяну Новосанжарським РВ УМВС України у Полтавській області моральну шкоду в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять ) грн. 00 коп.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

З вказаним рішенням суду не погодилися Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, а також Прокуратура Полтавської області та подали на нього окремі апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянти вважають, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема вказують, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно приписів ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди на підставі ст.ст. 22, 23 ЦК України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, з 11 січня 2013 року у провадженні слідчого Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню) стосовно ОСОБА_3

Слідчим виносилися незаконні постанови про закриття вищезазначеного кримінального провадження, які скасовувалися прокурором та ухвалами слідчого судді від 9 вересня 2013 року, 28 листопада 2013 року, 16 грудня 2013 року, допускались порушення при розгляді її, ОСОБА_2, клопотань.

Судом встановлено, що 30.10.2013 року матеріали досудового розслідування передані слідчому Новосанжарського РВ Лобачу І.О., який 26.12.2013 року виніс постанову про закриття кримінального провадження, яку ОСОБА_2 оскаржила.

06.02.2014 року старшим прокурором прокуратури Новосанжарського району зазначена постанова слідчого РВ скасована, як незаконна (а.с. 23).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що внаслідок неправомірних дій з боку працівників Новосанжарського РВ УМВС України, які виражалися в тривалій бездіяльності по перевірці заяв і клопотань позивача та неприйнятті відповідних обґрунтованих рішень по їх розгляду, ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях з приводу несвоєчасного та необ'єктивного розгляду її клопотань, внаслідок чого, порушені її нормальні життєві зв'язки, стосунки з оточуючими людьми, та така шкода підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року, рішення суду першої інстанції від 19 червня 2014 року та ухвала колегії суддів апеляційної інстанції від 24 липня 2014 року були скасовані, оскільки вирішуючи спір, суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, не встановив характер спірних відносин, не уточнив позовних вимог та не перевірив підстав заявленого позову, не врахував, що позивач, яка вважала себе потерпілою від злочину, просила стягнути моральну шкоду, завдану бездіяльністю, неправомірними діями працівників Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області, посилаючись на ст. ст. 1167, 1173 ЦК України.

Натомість, як вбачається, при новому розгляді даної справи місцевий суд не врахував зазначених висновків і мотивів суду касаційної інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи виходячи з наступного.

Згідно роз'яснень п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Матеріали справи свідчать про те, що правовідносини сторін виникли з відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями та бездіяльністю працівників Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області, у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження та прийнятті передчасних процесуальних рішень.

Згідно встановлених судом фактичних обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 не належить до кола осіб, яким згідно із ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» шкода відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових органів, що здійснюють досудове розслідування.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України, шкода завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

З огляду на викладене, Новосанжарський РВ УМВС України в Полтавській області та його посадові особи не належать до суб'єктів відповідальності за завдану шкоду, спричинену органами державної влади в розумінні ст. 1173 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

При цьому ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до зазначених загальних підстав, відшкодування моральної шкоди має покладатися на юридичну особу, працівник якої своїми винними діями завдав шкоду під час виконання своїх службових обов'язків.

Такий висновок відповідає ст. 25 ЗУ «Про міліцію, якою встановлено, що при порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина, міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно поклав відповідальність щодо відшкодування шкоди на державу, а не за рахунок винної особи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини).

Однак, саме по собі скасування рішення органу досудового розслідування, з яким не погодилася ОСОБА_2, та як наслідок такої незгоди - оскаржила їх у визначеному кримінальним процесуальним законом порядку до суду та прокуратури, не створює безумовних підстав для цивільної відповідальності органу досудового розслідування. Для настання відповідальності необхідно довести наявність винного втілення волі в актах досудового розслідування.

Всупереч переконанням позивача, жодним судовим рішенням або постановою прокурора не встановлено бездіяльності та неправомірних дій працівників Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013180270000030 стосовно ОСОБА_3, за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України.

Також визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 наголошувала на моральних стражданнях, однак не надала будь-яких доказів на підтвердження зазначеного. Крім того, відсутній розрахунок щодо суми визначення моральної шкоди.

Виходячи із доказів наданих позивачем по справі колегія суддів вважає, що факту заподіяння моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, як того вимагає ч. 3 ст. 23 ЦК України, ОСОБА_2 не доведено.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області та Прокуратури Полтавської області - задовольнити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 травня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.

Судді: /підпис/ Бутенко С.Б. /підпис/ Обідіна О.І.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ________________ Панченко О.О.