донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

24.01.2007 р.                                                                                    справа №33/119

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2006 року  товариство з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство”Данко” м.Волноваха Донецької області звернулось до  господарського суду  Донецької області  з адміністративним позов за участі третіх осіб: Управління агропромислового розвитку Волноваської районної державної адміністрації  м.Волноваха, Донецької області, відділення Державного казначейства у Волноваському районі м.Волноваха Донецької області  про визнання незаконною бездіяльність Міністерства аграрної політики України при здійсненні ним його повноважень у сфері виплат бюджетних компенсацій і вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва і витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих та озимих зернових культур та стягнення майнової шкоди у вигляді збитків, завданих його незаконною бездіяльністю у розмірі 17338грн.80коп. з урахуванням уточнень наданих  відповідно до ст.ст.51, 52 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою господарського суду Донецької області від 31.08.06року у справі №33/119, ухваленою колегією суддів у складі головуючого: Новіковою Р.Г., суддів: Татенка В.М., Приходько І.В., позовні вимоги задоволені повністю. Визнано незаконною бездіяльність Міністерства аграрної політики України м. Київ при здійсненні ним його повноважень у сфері виплат бюджетних компенсацій і вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих та озимих зернових культур. Стягнуто з Міністерства аграрної політики України м. Київ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” м. Волноваха суму майнової шкоди у вигляді збитків, завданих його незаконною бездіяльністю у розмірі 173338грн.80коп., та повернуто з державного бюджету судовий збір у розмірі 1703грн.40коп.

          Вищевказане рішення господарського суду  мотивується тим, що  відповідач, Міністерство аграрної політики України м.Київ, не довів, що здійснював дії на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не дотримався розумного строку при здійсненні ним його повноважень у сфері виплат бюджетних компенсацій; невиконання покладених на нього законом обов”язків спричинило порушення гарантованого права володіння майном позивачем й привело до майнової шкоди у вигляді збитків, завданих його незаконною діяльністю.

Відповідач, Міністерство аграрної політики України м. Київ, не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням від  31.08.2006року у справі №33/119, звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування зазначеного судового акту з мотивів порушення господарським судом попередньої інстанції  норм  матеріального та процесуального права та прийняття нового рішення, яким  у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Одночасно заявив клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності його представника.

В засідання суду апеляційної інстанції представник Міністерства аграрної політики України м. Київ прибув,   висловився на підтримку  своєї апеляційної скарги з підстав викладених в апеляційній скарзі та додатку до неї за №31-1/33 від 19.01.07р..

Управління Державного казначейства у Волноваському районі м.Волноваха не скористалося своїм процесуальним правом на участь його представника  у судовому засіданні апеляційної інстанції, надало клопотання щодо розгляду  апеляційної скарги без участі його представника. Оскільки, суд апеляційної інстанції не визнав його явку  обов”язковою, Управління Державного казначейства у Волноваському районі м.Волноваха  не скористалось процесуальним правом щодо участі у судовому процесі і ця обставина не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги без їх участі, судова колегія дійшла до висновку про можливість розглянути справу за  наявними в ній  документами відповідно до п.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Управління Державного казначейства у Волноваському районі м.Волноваха  надало відзив №02-21/9 від 09.01.07р. на апеляційну скаргу, в якому свої пояснення  на апеляційну скаргу обґрунтовував тими ж самими мотивами, що  й у відзиві на позов.

Повноважний представник позивача проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує, зазначає, що доводи апеляційної скарги не містять жодних підстав, передбачених процесуальним законодавством для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, вважає рішення господарського суду таким, що відповідає нормам чинного законодавства, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Управління агропромислового розвитку Волноваської районної державної адміністрації  м.Волноваха, Донецької області в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначило, що  не перерахувало позивачу часткову компенсацію, так як до Управління   не надходило відповідних коштів.

Заслухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, він же скаржник за апеляційною скаргою, третьої особи, Управління сільського господарства і продовольства Волноваської районної державної адміністрації  м.Волноваха, розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

03.11.2004року товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” м.Волноваха Донецької області  здійснено відповідно до  пункту 5 Порядку  використання коштів державного бюджету, які виділяються для часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.04р. №13 звернення за №83 до  Управління сільського господарства і продовольства Волноваської районної Державної адміністрації про  компенсування вартості витрат на закупівлю мінеральних добрив вітчизняного виробництва у сумі 108567грн.00коп. на підставі цього звернення  позивача було включено до відповідного реєстру сільгоспвиробників, які мають право на компенсацію.

Відповідно до  пункту 4 Порядку використання коштів Державного бюджету, які виділяються для часткової  компенсації витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих та озимих зернових культур, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.04р. №96 товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” м.Волноваха Донецької області звернулось  до  Управління сільського господарства і продовольства Волноваської районної Державної адміністрації із заявою про включення підприємства до реєстру для виплати часткової  компенсації витрат з посіву зернових культур, на підставі цього звернення  позивача було включено до відповідного реєстру, сума компенсації склала  64770грн.80коп.

Факт наявності у позивача права на отримання зазначених компенсації у  загальній сумі 173338грн.80коп. підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.05р. у справі №11/342 за позовом товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” м.Волноваха Донецької області до  Волноваської районної Державної адміністрації Донецької області в особі Управління сільського господарства і продовольства і відділення державного казначейства Волноваського району Донецької області про  стягнення компенсації на суму 173338грн.80коп.

З постанови господарського суду Донецької області від  31.08.06р. у справі №33/119 , що є предметом перегляду судом апеляційної інстанції, вбачається, що суд попередньої інстанції дійшов певних висновків щодо порушеного права і осіб, яких воно торкається, дав оцінку  наданим доказам.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, він же скаржник за апеляційною скаргою, третьої особи, Управління сільського господарства і продовольства Волноваської районної державної адміністрації  м.Волноваха, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку  про відсутність  підстав для  задоволення апеляційної скарги з  наступного.

Статтею 27 Закону України „Про Державний бюджетна 2004рік” №1344-IV від 27.11.2003р. встановлено, що порядок використання коштів державного бюджету, які виділяються на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва та витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярових зернових культур визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень вищенаведеної статті Постановами Кабінету Міністрів України №96 від 30.01.2004р. та №13 від 14.01.2004р. було затверджено - Порядок використання коштів державного бюджету, які виділяються для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих та озимих зернових культур (далі –Порядок №96) і Порядок використання коштів державного бюджету, які виділяються для часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва (далі –Порядок №13).

Порядком №13 та Порядком №96 встановлено право сільгосподарських підприємств на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва та витрат з посіву ярих та озимих зернових культур.

Згідно Додатку №3 до Закону України „Про Державний бюджетна 2004рік” №1344-IV від 27.11.2003р. головним розпорядником коштів Державного бюджету України на 2004 рік стосовно часткових компенсацій вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва та витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярових зернових культур визначено Міністерство аграрної політики України м. Київ.

Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України №2542-III від 21.06.2001р. головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

При цьому, за змістом пункту 4 статті 22 Бюджетного кодексу України №2542-III від 21.06.2001р. головний розпорядник бюджетних коштів - отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів.

Згідно із частиною 4 статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, статтею 22 Бюджетного кодексу України та пунктами 7 і 8 Порядку №13 та №96 встановлений обов’язок відповідача, невиконання якого є незаконною бездіяльністю.

Як встановлено, місцевим господарським судом,  та не спростовується відповідачем, кошти на виплату часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих та озимих зернових культур та часткової компенсації вартості мінеральних добрив надійшли на рахунки обласних відділень Державного казначейства  31.12.2004року, що унеможливлювало здійснення останніми даних виплат вчасно  зазначеним підприємствам. Так як,  відповідно до ч.1 ст.57 Бюджетного кодексу України Державне казначейство не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду закриває всі рахунки, відкриті у бюджетному періоді. Кошти, які залишились на рахунках нижчого рівня ( областей) і які не були використані, були закриті. Не можливість у Державного казначейства вчасно  перерахувати кошти  виникла через несвоєчасне перерахування зазначених коштів Міністерством аграрної політики України.

З цього, суд попередньої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо визнання незаконною бездіяльності Міністерства аграрної політики України м.Київ при здійсненні ним його повноважень у сфері виплат бюджетних компенсацій вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва і витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих та озимих зернових культур.

Отже, й доводи позивача, щодо стягнення майнової шкоди у вигляді збитків                      ( понесених витрат) у розмірі 1733338грн.80коп. є правомірними.

Господарський суд Донецької області на законних підставах  стягнув з Міністерства аграрної політики  України на користь  товариства з обмеженою відповідальністю  „Аграрне підприємство ”Данко”  173338грн.80коп., так як, стаття 224 Господарського кодексу України  містить приписи стосовно відшкодування  завданих збитків суб’єкту, права і законні інтереси якого порушено.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Однак, стаття 1173 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Невиконання відповідачем покладених на нього законом обов’язків і відповідно –неотримання позивачем компенсацій, спричиняє порушення гарантованого права мирного володіння майном, до яких також належить право позивача на компенсацію у розмірі 173338грн.80коп.

          За таких обставин, посилання апелянта на незастосування до спірних відносин норм Цивільного кодексу України, не може бути визнано судовою колегією таким, що ґрунтується на законі.

Виходячи з наведеного, господарським судом  при вирішення спору по суті було додержано норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції  погоджується з висновком  господарського суду першої інстанції щодо доведеності обставин, що мають значення по справі.

З приводу ствердження апелянта про пропуск позивачем строку позовної давності, так як  він вважає, що Товариство повинно було звернутись за захистом порушеного права до суду  на початку 2005року, так як бюджетне зобов’язання здійснюється протягом бюджетного періоду –одного календарного року, який починається 1 січня кожного року  і закінчується 31 грудня  того ж року, в даному випадку з 01.012004р. по 31.12.04р., з позовом звернувся тільки 21.03.2006року, судова колегія вважає за необхідне зауважити таке.

Виходячи з  норм  Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.05р. у справі №11/342 за позовом товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” м.Волноваха Донецької області до  Волноваської районної Державної адміністрації Донецької області в особі Управління сільського господарства і продовольства і відділення Державного казначейства Волноваського району Донецької області про  стягнення компенсації на суму 173338грн.80коп., було встановлено про порушене право  позивача на отримання зазначених компенсації. Отже, саме з цієї дати –14.12.05р.,  позивач дізнався про порушене право на отримання зазначених компенсації. Звертаючись з позовом до суду за захистом своїх прав, свобод і інтересів пропуску зазначеного строку не вбачається.

У зв’язку з вказаними обставинами  судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті рішення господарським судом було враховано вимоги чинного законодавства, матеріали справи та представлені сторонами докази, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,198,200, 205 п.6,п.7 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія  Донецького апеляційного господарського суду,                                       

                                                        У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики України м.Київ  на постанову  господарського  суду   Донецької області  від 31.08.2006року у справі №33/119  залишити без задоволення.                      

Постанову господарського суду Донецької області від 31.08.2006року у справі №33/119  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Текст ухвали в повному обсязі  складений та підписаний 29.01.2007року.

Головуючий:          

Судді:           

                                                                                                                            М.В.Калантай

          Надруковано:  7 примір.

          1 –позивачу

          1 –відповідачу

          1 –до справи

          1 –ДАГС

                                                                                                                                                 1- ГСДО

                                                                                                                                                 2- 3-ім особам