донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.01.2007 р. справа №21/342
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Волкова Р.В. |
Запорощенка М.Д. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 27.11.2006 року |
у справі | 21/342 |
за позовом | Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк |
до | Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка |
про | Стягнення 5000 грн. |
За участю представників сторін : |
Від позивача : | Чухлєбов С.О. –дов. від 25.12.06., Чулєнков Ю.М. –дов. від 25.12.06. |
Від відповідача: | Заматов Р.В. –дов. від 27.12.06. |
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2006 року у справі №21/342 (суддя Матюхін В.І.) задоволено позов Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка про стягнення 5000 грн., в тому числі: 2500 грн. - штрафу за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 2500 грн. –пені за прострочення сплати штрафу за період з 09.10.2005 року по 25.09.2006 року.
Вказану суму стягнено з відповідача на користь Загального фонду Державного бюджету України.
Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права. Просить у задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі заявник наполягає на неправильному застосуванню судом приписів Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Позивач, Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для його скасування.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк від 09.11.2005 року №65 у справі 01-26-97/2004 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу” накладено на відповідача відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції штраф у розмірі 2500 грн. та зобов’язано ВАТ “Донецькобленерго” припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Листом від 24.11.2005 року №01-38/5324 копію вказаного рішення було направлено відповідачу для виконання.
Копію рішення від 09.11.2005 року №65 у справі 01-26-97/2004 відповідач отримав 28.11.2005 року, що підтверджено повідомленням про вручення №2499200.
Відповідачем сума штрафу за порушенням законодавства про захист економічної конкуренції не сплачена.
На підставі частини 5 статті 56 наведеного Закону позивачем відповідачу, з урахуванням обмежень законодавства, за кожен день прострочення сплати штрафу була нарахована пеня в сумі 2500 грн.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у разі несплати штрафу та пені, яка нарахована за прострочку сплати штрафу, вони стягуються у судовому порядку.
Частиною 1 статті 60 даного Закону передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлено.
Матеріали справи не містять доказів того, що рішення від 09.112005 року №65 у справі 01-26-97/2004 відповідачем оскаржене. Штраф та пеня не сплачені.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на яку посилається відповідач, передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що вона визначає тільки конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції з урахуванням сутності терміну “мораторій”, що розкривається в статті 1 даного Закону, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, і за їх невиконання або неналежне виконання нараховується неустойка і застосовуються інші санкції.
Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
За приписами абзацу шостого статті 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
У розумінні названого Закону грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (абзац сьомий статті 1).
Частиною першою статті 2 Закону України “Про систему оподаткування” податком і збором (обов'язковим платежем) визначено обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються в Україні, та їх перелік встановлено статтями 13, 14 цього Закону.
Закон України “Про захист економічної конкуренції”, на підставі приписів якого відповідачу нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Тобто цей Закон України не регулює ні цивільно-правові відносини, а ні відносини у сфері оподаткування.
Відтак економічні санкції, застосовані позивачем до відповідача на підставі Закону України “Про захист економічної конкуренції”, не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням останнім грошового або податкового зобов'язання, а тому положення статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у даній справі.
Суд апеляційної інстанції погоджується із господарським судом стосовно того, що є хибним твердження відповідача, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.
Таким чином, господарський суд правомірно задовольнив позов про стягнення штрафу в сумі 2500 грн. та пені за прострочення сплати штрафу в сумі 2500 грн., у загальній сумі 5000 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду є законним та обґрунтованим.
Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2006 року у справі №21/342 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2006 року у справі №21/342 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий
Судді:
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу; 2 –сторонам у справі;
2 –ДАГС; 1 –ГС Донецької обл.