Справа № 1519/2-41/11
УКРАЇНА
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 2-41 2011 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року м.Одеси
Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
судді - Маркарової С.В.
за участю - секретаря Тітової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
24.11.2008 року ОСОБА_2 звернулася із вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що постійно проживала із своєю рідною сестрою ОСОБА_5, доглядала її, матеріально забезпечувала.
Після смерті сестри її спадкоємцем став відповідач у справі ОСОБА_3
Позивач стверджувала, що відповідно до ст. 1259 ЦК України вона, як особа, яка протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані має право спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3
Спадковим майном є 1/6 частина 9-типоверхового корпусу будови заводоуправління, розташованої за адресою в.ОСОБА_1, вул.Бугаївська, 21.
В зв’язку із викладеним ОСОБА_2 просила :
- встановити факт постійного проживання із ОСОБА_6 з лютого 2001 року по жовтень 2005 року
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.11.2006 року
- визнати за нею право власності на 1/12 частину 9-типоверхового корпусу будови заводоуправління, розташованої за адресою в.ОСОБА_1, вул.Бугаївська, 21 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої 12.10.2005 року, змінивши черговість одержання права на спадкування, визнавши право ОСОБА_2 на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 позов підтримав.
Представник відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов визнав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_7 вважав, що позовні вимоги є обгрунтовними.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ “Укрсоцбанк”вважав, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Поряд з тим, з’ясувавши обставини справи, на які сторони послались, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні докази, надані учасниками цивільного процесу, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що 12.10.2005 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть № 025480 від 12.10.2005 року, виданим Першим Відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського РУЮ м.Одеси (актовий запис під № 9180).
За життя їй належала 1/6 частину 9-ти поверхового корпусу будови заводоуправління, розташованої за адресою в.ОСОБА_7, вул.Бугаївська, 21, на яку після смерті відкрилася спадщина.
Її чоловік –відповідач у справі ОСОБА_3 13.11.2006 року як спадкоємець першої черги отримав свідоцтво про право на спадщину, якою є 1/6 спірного майна (реєстровий номер свідоцтва 3-4714).
Наявність інших спадкоємців за матеріалами спадкової справи № 303/2006 Другої Одеської державної нотаріальної контори не вбачається.
Водночас, судом встановлено, що в 2001 року ОСОБА_5 тяжко захворіла на рак.
В 2002 році вона перенесла тяжку операцію, що підтверджується довідкою Міської клінічної лікарні № 9 ім.проф. ОСОБА_8, потребувала стороннього догляду.
Вказані обставини, як визнані сторонами в процесі розгляду справи, відповідно до ст. 61 ЦК України не підлягають доказуванню та не заперечувались і третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
У зазначений період з лютого 2001 року і по день смерті ОСОБА_5 її рідна сестра ОСОБА_9 взяла на себе обов’язок по догляду, допомозі, піклуванню, лікуванню, матеріальному утриманню хворої.
Такий факт не заперечувався відповідачами у справі, представники яких пояснили суду, що відповідач ОСОБА_3 за характером своєї роботи протягом тривалого часу був вимушений перебувати у відрядженнях, тому позивач, маючі близькі стосунки із сестрою та, розуміючи складнощі, пов’язані із станом її здоров'я, взяла на себе тягар забезпечення нормальних умов життя ОСОБА_9
Окрім того, вищевикладені обставини підтверджуються показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які показали суду, що з лютого 2001 року ОСОБА_5 тяжко хворіла, не могла самостійно забезпечити умови свого життя. Її сестра ОСОБА_9 переїхала до неї та взяла на себе обов’язок по догляду, матеріально допомагала їй.
При таких обставинах, суд з’ясувавши фактичні взаємини сторін, дійшов висновку, що ОСОБА_9 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу ОСОБА_5, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані, під яким слід розуміти її неспроможність своїми силами фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв’язку із чим вона потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.
Так, за ст. 1262 ЦК України рідні брати та сестри спадкодавця мають право на спадкування за законом у другу чергу.
Статтею 1258 ЦК України встановлена черговість спадкування за законом, за якою спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Стаття 1259 закону передбачає випадки зміни черговості одержання права на спадкування, зокрема, надає право фізичній особі, яка є спадкоємцем за законом наступних черг за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
При таких обставинах суд вважає, що вимоги позивача про зміну черговості одержання права на спадкування шляхом визнання за нею права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 на спірне майно, що тягне визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.2006 року (реєстровий номер 3-4714) та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/12 частину спірного майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 є обгрунтовними та таким, що відповідають фактичним обставинам справи.
Суд не погоджується з твердженнями третьої особи - ПАТ “Укрсоцбанк” про те, що “тривалим”часом визначеним у ст. 1259 ЦК України, за якого особа може бути визнана спадкоємцем слід розуміти період, визначений ст. 1264 ЦК України, а саме “не менш п’яти років”оскільки, останній застосовується судом відповідно до ст. 1264 ЦК України виключно до четвертої черги спадкоємців, розширеному толкуванню не підлягає, тому до виниклих між сторонами правовідносин (зміна черговості одержання права на спадкування в порядку ст. 1259 ЦК України для спадкоємців наступної черги, у даному випадку, другої) не застосовується.
Поряд з тим, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання позивача із спадкодавцем в період з лютого 2001 року по жовтень 2005 року є такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки :
Відповідно до ст.ст. 234, 256 ЦК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, тобто юридичні факти.
Враховуючи, що сам по собі факт постійного проживання позивача із спадкодавцем протягом певного строку, за умови вирішення спору в порядку ст. 1259 ЦК України, у даному випадку, не породжує для ОСОБА_2 юридичних наслідків, встановлення останнього, який не має юридичного значення безпредметно.
Керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування –задовольнити частково.
Змінити черговість одержання права на спадкування, визнавши право ОСОБА_2 на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 на 1/6 частину 9-типоверхового корпусу, будови заводоуправління, розташованої за адресою в.ОСОБА_9, вул.Бугаївська, 21, приміщення 205, визнавши частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 листопада 2006 року (реєстровий номер 3-4714) та визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частину 9-типоверхового корпусу, будови заводоуправління, розташованої за адресою в.ОСОБА_9, вул.Бугаївська, 21, приміщ. 205 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої 12.10.2005 року.
В решті позовних вимог –відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м.Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя
15.06.11