Справа № 1519/2-1257/11
УКРАЇНА
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
__________________________________________________________________________________________________
Справа № 2-1257
2011 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року м.Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
судді –Маркарової С.В.
за участю секретаря –Тітової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
21.10.2008 року ОСОБА_2 звернулась із позовом про визнання свого сина ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що є наймачем спірної квартири, де постійно проживає.
Її син - відповідач у справі з 1994 року без поважних причин спірним житлом не користується, за вказаною адресою не проживає.
Посилаючись на складний майновий стан та необхідність виконання обов’язку по утриманню майна з урахуванням фактично не проживаючого відповідача, позивач просив її вимоги задовольнити.
Представник позивача позов підтримав.
Відповідач –позов не визнав.
З’ясувавши обставини, на які сторони послались як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши надані сторонами докази суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав :
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 1972 року була наймачем квартири № 70, розташованої в м.Одеса, вул. Ген.Петрова, 27 корп. 4
З дитинства в квартирі оселився і став проживати у якості члена сім*ї наймача її син ОСОБА_3
ОСОБА_1 проживання ОСОБА_3 з 22.08.1990 року зареєстровано за спірною адресою.
В процесі розгляду справи позивачем отримано свідоцтво про право власності на житло, зареєстроване і записане у реєстрову книгу за № 3-27945, за яким спірна квартира стала належати позивачеві на праві спільної часткової власності.
Вирішуючи спір по заявлених позивачем вимогах, суд виходить з того, що при ухваленні рішення у цивільній справі суд відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України повинен визначити зміст позовних вимог, предмет позову та його підстави з метою з’ясування наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, правильного застосування матеріальної норми права до цих правовідносин та застосування необхідного способу захисту порушеного права, а також для визначення й дослідження кола питань і заходів необхідних для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
За загальним правилом вимоги повинні відповідати ст. 16 ЦК України, за якої суд може захистити цивільне право або інтерес способом, встановленим договором або законом.
Із досліджених судом доказів суд дійшов висновок, що між сторонами виникли житлові правовідносини, за якими ОСОБА_3 оселився та проживав у спірній квартирі як член сім'ї наймача, а набуття ОСОБА_2 права власності на квартиру не потягнуло зміни виниклих між сторонами правовідносин.
При таких обставинах вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням вважаються передбаченим законом способом захисту порушеного, за твердженням ОСОБА_2, права.
Посилаючись на акт мешканців спірного будинку від 17.10.2008 року, затверджений ЖКС “Черемушки”, за яким відповідач з 1994 року за спірною адресою не проживає та показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які показали суду, що ОСОБА_3 за спірною адресою протягом тривалого часу не проживає, позивач вважала достатніми підстави для визнання свого сина таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Так, суд може визнати особу, такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки в порядку ст. 72 ЖК України.
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців (ст. 71 ЖК України).
Закон, а саме ч.3 ст. 71 ЖК України встановлює, однак, випадки, за яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців.
Крім того, якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Зазначене узгоджується із Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України2, 12.04.1985 року, за п.10 якої у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Так, в процесі розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 не проживав у спірній квартирі у зв’язку із неприязними стосунками із позивачем, яка після одруження сина, не сприйнявши його дружину, створила відповідачеві неможливі для проживання у цій квартирі умови, чинила перешкоди у користуванні нею, змінила замки від вхідних дверей та не пускала його до квартири.
Вищевикладені обставини, зокрема, підтверджуються показаннями допитаних свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6О, які показали суду, що сім*я ОСОБА_3 є недружною, після одруження відповідач привів дружину у спірну квартиру, однак, позивач вигнала їх обох, не бажала проживати разом, ОСОБА_3, який з дитинства виріс за спірною адресою, періодично повертався до квартири, однак, позивач змінювала замки дверей, в квартиру його не пускала.
Крім того, з приводу виниклих конфліктів із матір’ю, відповідач був вимушений звертатися до органів міліції, які, відмовивши в порушенні кримінальної справи, запропонували йому вирішити це питання в судовому порядку (відповідь від 02.06.2009 року № 31/21ЖДЗПЗ-5462).
18.06.2009 року ОСОБА_3 в порядку ст. 133 ЦПК України звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, посилаючись на неможливість потрапити до спірної квартири та намір скористатися судовим захистом своїх порушених прав (заява вх.№ 14).
16.07.2009 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси із позовом до ОСОБА_9 про визнання права користування жилим приміщенням, встановлення порядку користування жилим приміщенням, вселення, зміну договору найму жилого приміщення (цивільна справа №2-6886/09). В обґрунтування своїх вимог він посилається на неможливість проживання у спірній квартирі через чинення йому у цьому перешкод, неодноразові звернення до органів міліції, житлово-експлуатаційної організації із заявами про неможливість проживання у квартирі через зазначені обставини, за яких він вимушений тимчасово проживати у інших родичів, відсутність іншого постійного місця проживання. Провадження у справі відкрито.
Дій, спрямованих на добровільне припинення свого права на проживання у квартирі відповідач не вчиняв.
Зокрема, жодних доказів на підтвердження згоди будь-яких інших осіб на вселення ОСОБА_3 в інше приміщення, порушення питання про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за іншою адресою позивачем в процесі розгляду справи не надано.
Іншого постійного житла відповідач не має.
При таких обставинах судом встановлена поважна причина відсутності відповідача за місцем свого проживання понад шість місяців, а саме не проживав у спірній квартирі в зв’язку із неприязними стосунками, які склалися між сторонами, а його проживання протягом цього часу в іншому місці носило вимушений та тимчасовий характер, що виключає задоволення позовних вимог ОСОБА_3
При вирішення спору, суд також враховує, що факт неприязних відносин сторін був визнаний і представником позивача в судовому засіданні 31.05.2011 року та відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню, а при первісному вирішенні спору (ухвалення заочного рішення 22.06.2009 року, скасовано ухвалою суду від 11.05.2010 року) був прихований позивачем як від нього, так і від суду.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 60, 61, 209-215, 217, 218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням –відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя