донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
23.01.2007 р. справа №19/288а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Волкова Р.В. |
Запорощенка М.Д. |
при секретарі: Поляковій В.Є. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 13.11.2006 року |
у справі | 19/288а |
за позовом | Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка |
до | Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в особі Контрольно-ревізійного відділу в м. Торезі |
про | визнання недійсною вимоги |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Дюжикова О.В. –дов. від 10.01.07. |
від відповідача: | Войтюк В.В.- дов. від 10.01.07. |
Постановою господарського суду Донецької області від 13.11.2006 року у справі №19/288а (суддя Дучал Н.М.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в особі Контрольно-ревізійного відділу в м. Торезі про визнання недійсною Вимоги №01-26/1205 від 14.08.2006 року в частині перерахунку нарахування вислуги років та відпускних.
Постанова господарського суду мотивована правомірністю прийняття відповідачем спірної Вимоги в частині перерахунку нарахування вислуги років та відпускних.
Позивач, Державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм процесуального права. Просить позов задовольнити. В своїй апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції статей 11, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України. На думку заявника скарги, суд не дав оцінки його доводам стосовного того, що у відповідності до класифікатора видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 підприємство позивача відноситься до класу промислових підприємств, що здійснюють будівництво будівель та споруд, а саме у відповідності до довідки Донецького обласного управління статистики №7-25-335 будівництво підприємств енергетики, видобувної та обробної промисловості, тому віднесення робітників Торезької дирекції з ліквідації шахт к будівельно-виробничому персоналу є законним. Крім того, позивач вважає, що є неправильним висновок суду першої інстанції про те, що його підприємство не є госпрозрахунковим, оскільки, зокрема, умови та розмір оплати праці робітників підприємства та відокремлених підрозділів, які входять до його складу, визначаються Галузевою тарифною угодою, в той час, як бюджетних установ та організацій визначені Кабінетом Міністрів України. Позивач за організаційно-правовою формою є державним підприємством державної форми власності і класифікується за кодом 140, а бюджетні установи та організації –за кодом 425.
Відповідач, Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області в особі Контрольно-ревізійного відділу в м. Торезі, проти доводів, викладених у скарзі заперечує, вважає постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою та підтверджує відсутність підстав для її скасування.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Відповідачем в особі Контрольно-ревізійного відділу в м. Торезі була здійснена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача в особі його структурного підрозділу “Торезька дирекція з ліквідації шахт” за період з 01.01.2004 року по 31.03.2006 року.
На підставі вказаної перевірки був складений акт №260-51/20 від 25.07.2006 року, із якого вбачається, що вибірковою перевіркою правильності нарахування та виплати надбавки за вислугу років за період з 01.01.2004 року по 01.03.2006 року по ЛШ “Міуська”, ЛШ “Лісова”, ЛШ “Сніжнянська”, ЛШ “Об'єднана”, ЛШ “Ремовська” встановлено, що існують випадки нарахування та виплати надбавки за вислугу років у завищеному розмірі в кількості 57 осіб на загальну суму 11707,38 грн.
Так, особи, які не зайняті на гірничих роботах та у технологічному процесі на поверхні, були безпідставно віднесені до категорії працівників, визначених пунктом 4 Галузевої угоди, в той час, коли необхідно проводити нарахування відповідно до пункту 5 цієї угоди, в залежності від безперервного стажу роботи у вугільній промисловості.
Таким чином, в порушення пункту 5.10 Колективної угоди від 07.04.2005 року №69, Наказу Мінпаливенерго від 21.08.2000 року №345 “Про підвищення та вдосконалення організації і заробітної плати працівників вугільної промисловості (з останніми змінами та доповненнями від 28.07.2005р. №67), додатку до “Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років на підприємствах вугільної промисловості”, Умов оплати праці до Галузевої угоди, укладеної між Мінпаливенерго, Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості України”, зареєстрованого в Міністерстві праці та соціальної політики України 07.08.2001 року №71, безпідставно проведені завищені витрати на оплату праці внаслідок встановлення надбавки за вислугу років у завищеному розмірі за період з 01.01.2004 року по 31.03.2006 року з коштів державного бюджету по КЕКВ 1310 в сумі 11681,72 грн., в тому числі: КПК 1101180 в сумі 9,8 тис.грн. (2004-2005роки); КПК 1101180 в сім 1,9 тис.грн. (1 квартал 2006).
Безпідставно нарахована та сплачена заробітна плата в сумі 11 681,72 грн. призвела до зайвого нарахування та перерахування обов'язкових платежів до відповідних фондів в сумі 4532,74 грн. за період з 01.10.2004 року по 01.03.2006 року, чим порушено статтю 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”, статті 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 4 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, в тому числі: 2004 рік -1553,8 грн.; 2005 рік -2450,1 грн.;1 квартал 2006 року -528,84 грн.
Безпідставне нарахування та виплата заробітної плати за перевіряємий період призвела до порушення пункту 1 статті 3, пунктів 3, 7 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” , пунктів 2.14, 2.16 Положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 року.
Крім того в акті перевірки вказано, що ревізією правильності нарахування і сплати відпускних встановлено, що середню заробітну плату для розрахунку відпускних не було скориговано на коефіцієнт підвищення рівня заробітної плати, що призвело до недонарахування відпускних та недоотримання доходу працівниками позивача в сумі 1,48 тис. грн., що є порушенням пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, статті 21 Закону України “Про відпустки”, пунктів 3,7 статті 8, пункту 8 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Позивач є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 03.07.2003 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи сер. АОО №722969), діє на підставі Статуту, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка №7-25-335 про включення до ЄДРПОУ).
Згідно Статуту Державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” засноване на державній власності відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 05.06.2003 року №280. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.01.2004 року №32 виведено зі складу Об'єднання “Українська державна об'єднана дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств”, належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України відповідно до Указів Президента від 25.07.2005 року №1123 “Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільною промисловістю”, від 05.10.2005 року №1417 “Питання Міністерства вугільної промисловості України”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2005 року №417-р “Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств”.
Торезька дирекція з ліквідації шахт є відокремленим підрозділом позивача, діє на підставі Положення.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до преамбули Закону України “Про оплату праці” цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
Частиною 1 статті 15 даного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Відповідно до статті 16 наведеного Закону на підприємствах і в організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється відповідно до статті 15 цього Закону, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів з урахуванням умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 2 статті 43 “Гірничого закону України” форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат працівникам гірничих підприємств установлюються в колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.
Нарахування вислуги років у вугільній промисловості регулюється Галузевою угодою між Міністерством палива та енергетики України, Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості України, зареєстрованою в Міністерстві праці та соціальної політики України 07.08.2001 року за №71 із зауваженнями, та Положенням про порядок виплати винагороди за вислугу років на підприємствах вугільної промисловості (далі Положення)(додаток 27 до “Умов оплати праці.”).
Форми і системи оплати праці: норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються Підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та цією Угодами (пункт 9.5 Галузевої угоди).
Положенням у пункті 12 встановлено, що винагорода за вислугу років нараховується, виходячи присвоєної тарифної ставки (окладу), посадового окладу працівника, що діють на момент нарахування, і виплачується згідно з колдоговором за рік, щомісячно або в інші строки.
Згідно з пунктом 20 цього Положення розмір винагороди за вислугу років не може перевищувати в розрахунку за рік: для працівників, зайнятих на підземних і пов'язаних з підземними роботами - 8,11 мінімального окладу; для решти - 5,41 мінімального окладу.
При наступних підвищеннях тарифних ставок і окладів граничний розмір винагороди збільшується пропорційно їхньому зростанню.
У відповідності до пункту 9.9 Галузевої угоди винагорода за вислугу років виплачується усім працівникам промислово-виробничого та будівельно-виробничого персоналу вугільної промисловості з віднесенням на виробничі витрати, решті працівників - за рахунок і в межах коштів підприємства.
Відповідно до пункту 2 Положення винагорода за вислугу років виплачується працівникам підприємств, організацій і установ вугільної промисловості по категоріях працівників у залежності від безперервного стажу роботи в розмірах, передбачених додатком до даного Положення.
Пунктом 3 Положення встановлено, що винагорода за вислугу років виплачується усім працівникам вугільної промисловості з віднесенням на валові витрати.
Згідно з пунктом 4 додатку до Положення (Коефіцієнти для нарахування винагороди за вислугу років до тарифних ставок (окладів), посадових окладів працівникам підприємств вугільної промисловості) встановлені коефіцієнти для нарахування винагороди за вислугу років для працівників будівельно-виробничого персоналу, що здійснюють будівництво підрядним способом і на інших роботах на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт і розрізів, на діючих збагачувальних і брикетних фабриках і сортувалках.
Для інших працівників підприємств, організацій, установ коефіцієнти для нарахування винагороди за вислугу років встановлені пунктом 5 Додатку до Положення.
Відповідно до пункту 4 Положення колективним договором, укладеним на підприємстві, можуть передбачатися вищі розмірі винагороди, ніж у додатку до даного Положення, з виплатою додаткових сум у межах наявних на ці цілі коштів прибутку, що залишаються в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов'язкових платежів.
Як вбачається із пункту 4 Колективного договору по трудовим та соціальним гарантіям між органами з управління майном та трудовим колективом Торезької дирекції з ліквідації шахт, затвердженого на конференції трудового колективу Торезької дирекції ліквідації шахт протоколом №2 від 28.02.2005 року, винагорода за вислугу років виплачується всім працівникам. Виплати винаго роди за вислугу років проводяться щомісячно відповідно до положень про порядок виплати винагороди за вислугу років.
У Статуті позивача, пунктом 2.1 вказано, що Підприємство створене з метою здійснен ня некомерційної (без мети одержання прибутку) господарської діяльності, а саме: для організації та контролю за виконанням заходів та робіт з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств.
Показником ефективності діяльності Підприємства є виконання робіт по ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств, передбачених проектами ліквідації, як це встановлено у пункті 7.1 Статуту.
Згідно з пунктом 7.2 Статуту до складу кошторису витрат на ліквідацію підприємств вугільної промисловості України включаються: витрати, пов'язані з ліквідацією вугледобувних та вуглепереробних, підприємств згідно затверджених проектів їх ліквідації; видатки на утримання Підприємства, його розрахунки з бюджетом і сплату обов'язкових, платежів.
Таким чином, оскільки метою діяльності позивача є саме організація та виконання комплексу робіт з ліквідації шахт, а пункт 4 Положення містить вимоги щодо здійснення будівництва на поверхні діючих і тих, що будуються шахт і розрізів, судова колегія дійшла висновку, що зазначений пункт безпідставно застосований позивачем при нарахуванні та виплаті надбавки за вислугу років.
Крім того, підпунктами “а” та “д” пункту 5.2.2 Статуту встановлено, що Підприємство забезпечує своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати; заходи з вдосконалення організації заробітної плати працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості як в результатах власної праці, так і в загальних підсумках роботи, створює належні умови та здійснює заходи щодо виконання вимог Галузевої угоди.
Джерелом коштів на оплату праці працівникам Підприємства є кошти, передбачені, кошторисом витрат на ліквідацію підприємств вугільної промисловості, затвердженим Органом управління майном (пункт 7.3 Статуту).
Відповідно до пункту 7.5 Статуту джерелами фінансування Підприємства є державні, кошти, що виділяються органом управління майном через органи Державного казначейства, валютні кошти, згідно з договорами про позики між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку або іншими іноземними інвесторами та інші надходження, які не суперечать діючому законодавству України.
Пунктом 2.1 Положення про Торезьку дирекцію з ліквідації шахт Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” встановлено, що вона створена з .метою здійснення некомерційної (без мети одержання прибутку), господарської діяльності, а саме: для організації та виконання комплексу робіт з ліквідації шахт і є неприбутковою організацією.
Згідно з пунктом 2.2 цього Положення основною метою діяльності Дирекції є організація та виконання комплексу заходів щодо ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, рекультивації промислових площ, охорони праці і навколишнього середовища, дотримання правил безпеки, здійснення заходів щодо соціального захисту працюючих у відповідності з кошторисом проекту з найменшими витратами.
Беручи до уваги викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач, з огляду на положення його Статуту, не є госпрозрахунковим підприємством.
Щодо порушення позивачем правильності нарахування і сплати відпускних.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України “Про відпустки” порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України Постановою від 08.02.1995 року №100 затвердив Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадках: а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; б) надання працівникам творчої відпустки; в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час; г) переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я; д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; є) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихідної допомоги; ж) службових відряджень; з) вимушеного прогулу; и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; і) звільнення працівників-донорів від роботи; і) залучення працівників до виконання військових обов'язків; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу; л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Пунктом 10 цього ж Порядку встановлено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
З огляду на наведені приписи законодавства, позивачем були допущенні порушення щодо нарахування і сплати відпускних.
Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання позивача на листи Міністерства вугільної промисловості України від 22.08.2006 року №69/04-01/14-06 та від 22.08.2006р №70/04-01/14, як на підставу для задоволення позову, оскільки вказані листи правовими актами, крім того, відповідно до Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого указом Президента України від 05.10.2005 року №1417/2005, до повноважень Міністерства не входить надання роз'яснень з вказаних питань.
Таким чином, доводи заявника скарги спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і засобом, які передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги все вищенаведене, відповідачем доведена правомірність прийняття спірної вимоги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано виніс постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка на постанову господарського суду Донецької області від 13.11.2006 року у справі №19/288а залишити без задоволення.
Постанову від 13.11.2006 року господарського суду Донецької області у справі №19/288а залишити без змін.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 29.01.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу; 2 –сторонам;
1 –ГС Донецької області;
2 –ДАГС.