490/579/15-ц

нп 6/490/23/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р.    Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді - Мамаєвої О.В., при секретарі          - Костюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання Центрального відділу державної виконавчої служби ММУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з поданням, в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу ОСОБА_1.

Згідно ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Зі змісту подання вбачається, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-20 від 29.03.2011 року що видано на підставі рішення Ленінського районного суду м.Миколаєав про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу на суму 6987,60 грн.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч 1, ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням осіб в межах заявлених нами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповіно до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Всвою чергу окрім тексту подання, що містить письмові пояснення, одного акту державного виконавця від 18.02.2014 року про те, що боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі не проживає, постанови державного вконаваця від 12.04.2013 року про примусовий привід боржника, відповіді на запит до ДБ “Автомобіль”, згідно якого на ім'я боржника транспортний засіб не зареєстован, згідно відповіді ДПС боржник відкритих рахунків немає, згідно відповіді Пенсійного фонду України останне відоме місце роботи боржника не відоме, також відомості щодо майна боржника відсутні.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч.2, 4 ст.6 Закону “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон, заявник не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон.

Інших доказів заявник суду не надав, тому суд, враховуючи що цивільне судочинство ґрунтується на засадах змагальності, об'єктивності та диспозитивності, та переслідує завдання що визначено ст.1 ЦПК України, а саме, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, зважаючи на розмір заборгованості - вважає подання таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись 1, 10, 11, 60, ст. 208-210, 377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Центрального відділу державної виконавчої служби ММУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Мамаєва