донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

   

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.01.2007 р.                                                                                 справа №19/239

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

при секретареві судового засідання

за участю   представників сторін :

від позивача :

Ціхоцький В.М. –головний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №9291/07 від 19.12.2006р. (в засіданні суду 16.01.2007р.), Любицька М.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №270/07 від 15.01.2007р.

від відповідача: від третьої особи:

Бузік Ю.М. –юрисконсульт, за дов. №б/н від 01.12.2006р., Терехов М.К. –головний бухгалтер, за дов. №б/н від 01.12.2006р. (в засіданні суду 16.01.2007р.) Любицька М.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №31/06 від 03.01.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Донецька

на постанову господарського суду

Донецької області

від	17.11.2006 р.

у справі

№ 19/239 ( суддя Дучал Н.М. )

за позовом:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька

до відповідача: третя особа на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору:

Донецького науково-дослідного вугільного інституту, м.Донецьк Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Донецька

про	стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька різниці між сумою виплаченої пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 30 890 грн. 02 коп.

                                           ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 17.11.2006 р. у справі                       № 19/239 ( суддя Дучал Н.М. ) частково задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, до Донецького науково-дослідного вугільного інституту, м.Донецьк, за участю третьої особи на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Донецька.

Стягнено з Донецького науково-дослідного вугільного інституту, м. Донецьк, на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, суму   3 778 грн. 58 коп. різниці між сумою виплаченої пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. В іншій частині позову –відмовлено.

Не погоджуючись з постановою господарського суду, позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови господарського суду оскільки вважає, що постанова необгрунтована, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.  

Позивач зазначає, що право на позов в процесуальному значенні є не обмежена часом можливість особи звертатись до суду загальної юрисдикції, господарського або третейського суду за захистом свого права, а право на позов в матеріальному розумінні означає право на задоволення позовної вимоги. Скаржник вважає, що оскільки спірні правовідносини регулюються нормами пенсійного законодавства, носять характер тривалих, до них застосовується загальна позовна давність.

Заявник скарги вважає, що недостатність прибутку підприємства не може бути підставою для звільнення підприємства від виконання зобов’язань, покладених на нього законодавством України. До того ж, приписи Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” не містять положення, яке б передбачало звільнення підприємства від обов’язку відшкодувати Пенсійному Фонду України різницю між сумою виплаченої пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Позивач просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Донецький науково-дослідний вугільний інститут, м.Донецьк, вважає постанову господарського суду законною та обгрунтованою, прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства.  

Відповідач зазначає, що відповідно до ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” сума, заявлена позивачем до 25.09.2002р. є погашеною, оскільки Управління у тридцятиденний строк не звернулось до господарського суду з письмовою заявою про свої вимоги та не було включено до реєстру кредиторів. Також відповідно до п.2 ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюються річний строк, тому сума заявлена позивачем до 15.06.2005 р. також є погашеною.

Відповідач просить залишити постанову господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Третя особа, Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Донецька, підтримує апеляційну скаргу позивача, вважає постанову господарського суду необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Третя особа просить задовольнити апеляційну скаргу позивача та скасувати постанову господарського суду.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 19/239 була призначена інша колегія суддів.

Відповідач звернувся до апеляційного суду з клопотанням від 16.01.2007р.                 № 01-14, в якому просив суд припинити провадження по справі та звернутися до Верховного суду України для вирішення питання відносно внесення в Конституційний суд України подання щодо конституційності Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, яке судом розглянуто, залучено до матеріалів справи та відхилено.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивачем, Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі                м. Донецька, на адресу відповідача, Донецького науково-дослідного вугільного інституту, м.Донецьк, були надіслані повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2000р.-2003 р. та повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за січень 2004р - грудень 2006р. Відповідач повинен був сплатити Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі  м. Донецька грошові кошти в сумі 30 890 грн. 02 коп. Зазначена сума відповідачем не сплачена.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду у справі №19/239 від 17.11.2006 р. не відповідає обставинам справи, вимогам норм матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

За приписами ст. 24 Закону України “Про науково і науково –технічну діяльність” № 1977-ХІІ від 13.12.1991 р. ( із змінами та доповненнями станом на 16.12.2004 р. ) різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий ( науково –педагогічний ) працівник, фінансується:

для наукових ( науково –педагогічних ) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІ-ІУ рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових ( науково –педагогічних ) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ –ІУ рівнів акредитації –за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, за рахунок  коштів державного бюджету науковим ( науково –педагогічним ) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, визначеної за цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1826 від 13.12.2000 р. затверджений Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим             ( науково –педагогічним ) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим ( науково –педагогічним ) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України “Про науково і науково –технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Зазначений Порядок регулював питання фінансування та виплати різниці між сумами пенсій до 24.03.2004 р.

Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 р. постанова Кабінету Міністрів України № 1826 від 13.12.2000 р. визнана такою, що втратила чинність та затверджено Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим ( науково –педагогічним ) працівникам державних небюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ –ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково –технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

За приписами п. 2 Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004р., за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових ( науково –педагогічних ) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ –ІУ рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ –ІУ рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково –технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу повідомлення про сплату різниці між сумою пенсії, призначеною згідно із Законом України “Про наукову та науково –технічну діяльність”, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.    

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо обов’язку відповідача сплатити різницю між сумою пенсії, призначеною у відповідності зі ст. 24 Закону України “Про науково і науково –технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

До матеріалів справи додано копії ухвал господарського суду Донецької області  від 23.08.2002р. у справі № 33/142Б, та від 24.12.2002р. у справі № 33/142Б.

Ухвалою суду від 23.08.2002р. за заявою кредитора ДВАТ Шахта Жданівська” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, м. Жданівка порушено справу №33/142Б про банкрутство Донецького науково-дослідного вугільного інституту “ДонВУГІ”, м. Донецьк. Ухвалою суду від 24.12.2002р. у справі № 33/142Б затверджено уточнений реєстр та визнано вимоги конкурсних кредиторів Донецького науково-дослідного вугільного інституту “ДонВУГІ”, м. Донецьк.

Висновок господарського суду про те, що Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Донецька не звернулось з заявою про визнання його кредитором у справі №33/142Б про банкрутство Донецького науково-дослідного вугільного інституту “ДонВУГІ” й тому борг відповідача вважається погашеним є помилковим. Оскільки не звернення позивача з заявою про визнання його кредитором не заважає йому звертатися з позовом про стягнення заборгованості.

Господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог також з підстав того, що позов подано після закінчення встановленого Цивільним кодексом України загального строку (трирічного строку) позовної давності. Судова колегія не погоджується з цим висновком господарського суду.

Право на позов в процесуальному значенні є не обмежена часом можливість особи звертатись до суду загальної юрисдикції, господарського або третейського суду за захистом свого права, а право на позов в матеріальному розумінні означає право позивача (заявника) на задоволення заявленої ним вимоги.

Згідно абзацу другого п.13 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003р. у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Отже, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що спірні правовідносини не є цивільно –правовими, - регулюються нормами пенсійного законодавства, а саме: Основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про наукову та науково –технічну діяльність”, носять характер тривалих, тому до них не повинні застосовуватися норми Цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З наведеного вище вбачається, що позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, довів у розумінні статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування позовних вимог та апеляційної скарги.

З огляду на викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, різниці між сумою виплаченої пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 30 890 грн. 02 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки місцевий господарський суд частково задовольнив позовні вимоги у розмірі 3 778 грн. 58 коп. стягненню підлягає сума 27 111 грн. 44 коп.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, постанова не відповідає фактичним обставинам справи, приписам матеріального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для часткового скасування постанови та прийняття нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України"      №2953-ІV від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду-

                                             ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Донецька, на постанову господарського суду Донецької області від 17.11.2006 р. у справі №19/239 – задовольнити частково.

Постанову господарського суду Донецької області від 17.11.2006 р. у справі №19/239 ( суддя Дучал Н. ) –скасувати частково.

          Позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, до Донецького науково-дослідного вугільного інституту, м.Донецьк, за участю третьої особи на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Донецька, про стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька різниці між сумою виплаченої пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 30 890 грн. 02 коп. –задовольнити повністю.

          Стягнути з Донецького науково-дослідного вугільного інституту (83048, вул. Артема, 114, м.Донецьк, р/р 26008301530016 Київське відділення АК ПІБ м.Донецьк, МФО 334271, ЄДРПОУ 00185790) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (83101, вул. Пілотна, 28 а, м.Донецьк, р/р 256083012005 у ДОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 21959033) різниці між сумою виплаченої пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 27 111 грн. 44 коп.   

          В іншій частині постанову господарського суду у справі №19/239 від 17.11.2006р. –залишити без змін.

          Доручити господарському суду Донецької області видати виконавчий лист.

          У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

          Повний текст постанови складений та підписаний 30.01.2007 року.

Головуючий:          

Судді:           

Надруковано 6 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. –відповідачу;

1 прим. –третій особі;

1 прим. - у справу;

                                                                                2 прим. –ДАГС