Судове рішення #430390
18/84а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

   

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.01.2007 р.                                                                                 справа №18/84а


          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

 



при секретареві судового засідання



за участю  

представників сторін:                                                                             

від позивача:

Дирда Г.О. –представник, за дов. №б/н від 16.03.2006р.    ( в засіданні суду 13.09.2006р.)

від відповідача:

Сігаєва Г.С. –головний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №б/н від 01.09.2006р. (в засіданні суду 13.09.2006р.) Долга В.О. –головний спеціаліст, за дов. №б/н від 12.09.2006р. ( в засіданні суду 13.09.2006р.), Ківенко Л.О. –головний спеціаліст, за дов. №2470 від 16.10.2006р. (в засіданні суду 16.10.2006р.), Бурнашева С.М. –заст. начальника, за дов. №б/н від 30.01.2007р., Бруніліна О.М. –головний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №б/н від 30.01.2007р.


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу




Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області

на постанову господарського суду


Донецької області

від

12.07.2006 р.

у справі

№ 18/84а ( суддя Овсяннікова О.В. )

за позовом:

науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка Донецької області

до відповідача:


Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області

про

скасування вимоги про сплату боргу від 17.03.2006 року №Ю-49 в сумі 50 762 грн. 79 коп. та рішення від 17.03.2006 року №64 про застосування фінансових санкцій в сумі 21 859 грн. 98 коп.

                                                           




ВСТАНОВИВ:


Постановою господарського суду Донецької області від 12.07.2006 р. у справі                        № 18/84а ( суддя Овсяннікова О.В. ) задоволені позовні вимоги науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка Донецької області, до Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області. Скасоване рішення Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області №64 від 17.03.2006 року та вимогу про сплату боргу №Ю-49 від 17.03.2006 року.

Не погоджуючись з постановою господарського суду, відповідач, Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка.

В обгрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права. П. п. 2 п. 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV передбачено, що фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований та єдиний податок), сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначеному Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач зазначає, що частина 6 статті 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначає, що не можуть встановлюватися пільги по нарахуванню і сплаті страхових внесків або звільнення від їх сплати. обов’язковість сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пов’язується із статусом платника податків як суб’єкта підприємницької діяльності, а спір по даній справі не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” №727 від 03.07.1998р. Також Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці при виявленні недоїмки по страховим внескам врахувало частину суми єдиного податку, сплаченого позивачем.  Відповідач просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач, науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка Донецької області, вважає, що постанова господарського суду прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а апеляційна скарга відповідача не спростовує доводи цієї постанови.

Позивач вважає, що Закон України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997р. в частині сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з фактичних витрат на оплату праці (п. 1 ст. 1, п. 1 ст. 2, п. 1 ст. 4 цього Закону), на позивача не розповсюджуються і він не був у квітні-грудні 2005р. платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32,3% від фактичних витрат на оплату праці та 4% від фактичних витрат на оплату праці працюючих інвалідів, оскільки сплата цього збору на нього замінена сплатою єдиного податку (ст. 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”, п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”).

Позивач вважає, що вимога про сплату боргу від 17.03.2006 року №Ю-49 в сумі    50 762 грн. 79 коп. та рішення від 17.03.2006 року №64 про застосування фінансових санкцій в сумі 21 859 грн. 98 коп. обгрунтовано скасовані місцевим господарським судом як правові акти індивідуальної дії, прийняті з порушенням та неправильним застосуванням матеріального права. Позивач просить залишити постанову господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.10.2006 р. відповідно до п. 3 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України було зупинено провадження у справі № 18/84а до вирішення Верховним судом України справи № 18/504а за позовом дочірнього підприємства “Будгідроремонт” науково –виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “Кварц”, м. Авдіївка Донецької області, до Управління Пенсійного Фонду України в м. Авдіївці Донецької області, про визнання недійсним  рішень Управління Пенсійного Фонду України в м. Авдіївці Донецької області від 15.11.2004 року №52 та №53, вимоги про сплату боргу від 17.11.2004 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2007р. поновлено апеляційне провадження по справі №18/84а.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2007р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 18/84а була призначена інша колегія суддів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області проведено планову перевірку правильності обчислення, повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка Донецької області. За результатами перевірки складено акт №14 від 15.03.2006 р.

За висновками акту перевірки порушено п.1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV, донараховано страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 50 762 грн. 79 коп.

Відповідачем, Управлінням Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці, на адресу позивача, науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка, направлено вимогу про сплату боргу № Ю-49 від 17.03.2006р. на суму                  50 762 грн. 79 коп.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївці на підставі акту перевірки №14 від 15.03.2006р. з посиланням на п. 4 ч. 9 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” прийняте рішення №64 від 17.03.2006р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного Фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених в сумі 15 578 грн. 86 коп.

Позивач, науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка, звернувся до господарського суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-49 від 17.03.2006 року в сумі 50 762 грн. 79 коп. та рішення №64 від 17.03.2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного Фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків у розмірі 21 859 грн. 98 коп. прийняті Управлінням Пенсійного Фонду України у м. Авдіївці Донецької області.

Відповідно до вимог ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач заявою від 18.05.2006 року змінив предмет позову  і просив господарський суд скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-49 від 17.03.2006 року у розмірі 50 762 грн. 79 коп. та рішення № 64 від 17.03.2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного Фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків у розмірі 15 578 грн. 86 коп. прийнятих Управлінням Пенсійного Фонду України у м.Авдіївці Донецької області. Господарський суд  Донецької області задовольнив позовні вимоги позивача.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду у справі №18/84а від 12.07.2006 р. не відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.01.2004 р. регулюються нормами Закону України “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р.

Згідно ст. 18 зазначеного Закону  страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Діючим законодавством не передбачено встановлення пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.


Відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень зазначеного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить  цьому Закону.

Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності  суб’єктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998 р. ( п. 3, п. 4 Указу ) передбачено, що суб’єкти малого підприємництва мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, а також встановлені ставки єдиного податку, визначено базу та об’єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку.

За приписами пункту 6 вищенаведеного Указу суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.  

Указ Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. є нормативним актом, який регулює податкові правовідносини та не регулює відносини, що виникають між суб’єктами у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.  

За приписами ст. 1 Закону України “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені  згідно із законодавством, що діяло раніше та кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону.  

Пунктом 1 статті 14 вищенаведеного Закону передбачено, що страхувальниками є підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичні та фізичні особи на умовах трудового договору або на інших умовах. передбачених законодавством, або за договорами цивільно –правового характеру для осіб, зазначених у п. п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.

Зазначені страхувальники є платниками страхових внесків за найманих працівників у розмірі 32,3% суми фактичних витрат на оплату праці та 4% - від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до п. 17 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків та зборів, ставки та механізм справляння яких не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 р.  

Статтею 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п. п. 3 ст. 1 вказаного Закону, платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу.

Крім того, пунктом 5 статті 1 закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють господарські операції.

Аналізуючи наведені вище норми Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, можна зробити висновок, що обов’язковість сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування не пов’язується із статусом платника податку як суб’єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, стаття 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності  суб’єктів малого підприємництва” №727/98 від 03.07.1998 р. встановлює пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суб’єкта підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності.


У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків, не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків                   ( недоїмкою ).

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою, визначеною Правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату, яка є виконавчим документом.

Виходячи з вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи, позивач  повинен був нараховувати суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32,3% від суми фактичних витрат на оплату праці й інших виплат, пов’язаних з відносинами трудового найма.

Як платник єдиного податку позивач повинен здійснювати сплату до Пенсійного фонду як різницю між нарахованою сумою в розмірі 32,3% та сумою, яку органи Державного казначейства відраховують від суми єдиного податку в розмірі 42%.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивач є платником єдиного податку, за період з квітня 2005 року по січень 2006 року позивач сплатив 31 035 грн. 71 коп. єдиного податку і в бюджет Пенсійного Фонду України надійшло 42% цієї суми –13 035 грн. 00 коп. При виявленні недоїмки Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці врахувало частину суми єдиного податку, сплачено позивачем.

Таким чином, Указ Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. не має пріоритетного значення стосовно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003р., оскільки це суперечить конституційному принципу верховенства права.

З огляду на вищенаведене, висновок господарського суду, щодо підставності позовних вимог позивача суперечить змісту Закону України “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Верховний суд України у постанові від 21.11.2006р. по справі за позовом дочірнього підприємства „Будгідроремонт” науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц” до Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області, про визнання недійсними рішень ПФУ, зазначив, що страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

З урахуванням приписів Законів України “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. та “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 р., судова колегія вважає, що місцевий господарський суд необгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача та скасував рішення Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області №64 від 17.03.2006 року та вимогу про сплату боргу №Ю-49 від 17.03.2006 року.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, постанова не відповідає приписам матеріального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови, якою у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 187, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду-         


                                                   П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Авдіївці Донецької області, на постанову господарського суду Донецької області від 12.07.2006 р. у справі №18/84 а –задовольнити.



Постанову господарського суду Донецької області від 12.07.2006 р. у справі     №18/84 а (суддя Овсяннікова О.В.) - скасувати.

У позові науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц”, м.Авдіївка Донецької області, до Управління Пенсійного Фонду України в м.Авдіївці Донецької області, про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-49 від 17.03.2006 року у розмірі 50 762 грн. 79 коп. та рішення № 64 від 17.03.2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного Фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків у розмірі 15 578 грн. 86 коп. прийняті Управління Пенсійного Фонду України у м. Авдіївці Донецької області –відмовити.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складений та підписаний 30.01.2007 року.




Головуючий:          


Судді:           





Надруковано 5 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. –відповідачу;

1 прим. - у справу;

                                                                                2 прим. –ДАГС

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація